Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 квітня, 2011   ▪   Юрій Райхель   ▪   Версія для друку

Фінське продовження

Парламентські вибори у Фінляндії принесли очікувані несподіванки. Праворадикальна партія «Справжні фіни» (фін. Perussuomalaiset) одержала 39 місць із 200. Це був прорив, 2007 року вона мала тільки п’ять мандатів. Зростання більш як усемеро. Вражає…
Фінське продовження

Що електорат у Суомі незадоволений, було відомо досить давно. Тож на зміну конфігурації вищого законодавчого органу й годилось очікувати. Несподіваною бачилася просто-таки крута поразка «Фінляндського центру» – політсили прем’єра Марі Ківініємі. Вона втратила 20 крісел. Більшість голосів здобула владна консервативна Національна коаліційна партія (НКП) на чолі з очільником фінансового відомства, Юркі Катайненом (20,4%). На другому місці – опозиційні соціал-демократи (19,1%).

Європа вже давно крокує вправо. Те, що сталось у Фінляндії, віддзеркалює загальну тенденцію. Австрійська партія свободи (нім. Freiheitliche Partei Ӧsterreichs) на позачергових виборах до Національної ради (нижня палата федерального парламенту) на чолі з Гайнцом Крістіаном Штрахе здобула 17,5% голосів і 34 місця зі 183. У Франції Національний фронт, очолюваний Марін Ле Пен, готується серйозно конкурувати з президентом Ніколя Саркозі на виборах глави держави. Рік тому правоконсервативна партія «За кращу Угорщину» (угор. Jobbik Magyarországért Mozgalom; у назві – гра слів: jobb у тамтешній мові має два значення – «кращий» і «правий») одержала 47 місць із 386 на парламентських виборах у свої країні.

«Я закликаю колекціонерів не викидати фінських марок. Може, вони вам іще дуже й дуже стануть у пригоді», – заявив лідер «Справжніх фінів» Тімо Сойні, підкресливши цими словами свою рішучість виконати передвиборну обіцянку – що його партія докладе всіх зусиль для виходу країни з ЄС та відмови від євро. Перший заступник голови політсили Пентті Ойнонен сказав у інтерв’ю «Российской газете»: «Влада в Європейському Союзі сконцентрувалась у Брюсселі. Саме там ухвалюють доленосні рішення, зокрема і для нашої країни. Ми вважаємо, що рішення, які стосуються інтересів Фінляндії, повинні приймати в Гельсінкі».

Зрозуміло, що в столиці ЄС із певними осторогами чекають на закінчення переговорів про формування коаліції. Лідер НКП, що перемогла, міністр фінансів Юркі Катайнен, заявив про готовність вести діалог з усіма силами, що пройшли до парламенту. А секретар опозиційної Соціал-демократичної партії, що посіла друге місце, Мікаель Юнґнер, прямо запевнив, що місце «Справжніх фінів» – в уряді». «Великим людям у Брюсселі Фінляндія тепер, звісно, додасть сивини в чуприну», – упевнений один із її політичних аналітиків, Олаві Борґ.

Прем’єр-міністром у будь-якому випадку стане лідер НКП, колишній міністр фінансів Катайнен. Та спиратися він зможе на коаліцію меншості своїх однопартійців, центристів, «зелених» та Шведської народної партії (в сумі вони одержують 98 мандатів із 200) або ж місце центру можуть посісти й соціал-демократи – тоді коаліція матиме більшість зі 105 осіб. Не виключений і «широкий» варіант – у складі НКП, соціал-демократів і центристів, які здобули разом 121 мандат.

Проблема в тому, що фінські праві виступають проти надання допомоги Португалії та іншим країнам ЄС, які зазнають фінансової скрути. Попри те, що частка Суомі в антикризовому фонді ЄС невелика, якщо фіни не братимуть у ньому участі, доведеться його цілком переглядати, поновивши складні перемовини між різними державами. «Фінляндія повернулася спиною до ЄС», – констатував міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Ця неочікувана переміна спричинила справжню паніку в Старому Світі. Єврокомісія проводить екстрені засідання, намагаючись урятувати континентальну єдність. У своєму твітері головний дипломат зі Стокгольма зазначив: «Є підстави непокоїтися з приводу великого успіху націонал-популістів на фінських виборах».

Друга проблема, завдяки якій зросла популярність праворадикальних європейських партій, – це імміграція. Фінляндія – не виняток. Агентство Reuters наводить слова Юханни Вартайнен зі шведського Національного інституту економічних досліджень: «Населення похилого віку примножується, і країні потрібно більше робочої сили та більше іммігрантів, але заходи щодо залучення іноземців не популярні в суспільстві». Посилення націоналістичних настроїв – явище, яке набирає сили повсюди в Європі, чимдалі більше жителів континенту не згодні з тим, як розвивається міграційна політика, ситуація особливо напружилась у зв’язку з подіями на Близькому Сході.

Третя проблема – внутрішня, хоч характерна й для інших країн. Пентті Ойноненпояснює:«Наш успіх був очікуваний. Ми бачили, що фіни незадоволені нинішнім урядом. Людей дратувало те, що влада намагалася догодити всім міжнародним організаціям, лізла в багато не потрібних їй справ. Та водночас негаразди самих громадян Фінляндії немовби скидали з рахунків. У підсумку виникла фінансова криза в країні, зросла різниця в доходах між бідними й багатими. Бідні перестали почуватися захищеними. Понад те, їм почало видаватися, що уряд про них забув». Мабуть, під цими словами могли б підписатися дуже багато жителів не тільки Фінляндії, а й України.

І це справді так. Звичайно, за фінськими масштабами. Падіння виробництва сягнуло 8%, державний борг більшає, дійшовши майже до 40% ВВП, в країні високий рівень безробіття. Коли майбутнє невизначене й лякає, виборці віддають перевагу простим рецептам, що їх пропонує «людина з народу» Тімо Сойні. Він та його однопартійці накинулися на «європейських бюрократів», «жадібних банкірів», «хитрих іммігрантів», «фінську еліту», котрі, на їхню думку, ускладнюють життя простому народові. Що стосується згаданої «еліти», то тут головними винуватцями призначено носіїв шведської мови. «Справжні фіни» домагатимуться скасування її обов’язкового вивчення у школах і двомовності в державній сфері. Їм категорично не до вподоби, що в країні офіційний білінгвізм. У своїй боротьбі зі «шведською спадщиною» партійці за всього свого неприйняття Росії та її політики навіть згодні піти на вільний вибір другої мови й заміну шведської на російську в прикордонних із РФ районах.

Водночас «Справжні фіни» – доволі крихка політсила, і нинішній її успіх швидше можна записати на рахунок зовнішніх та внутрішніх чинників, які щасливо для неї склалися. Якоюсь мірою це політтехнологічний проект, такий схожий на наші власні нашвидкуруч склепані структури під респектабельною назвою – партії. Як зазначає шведська газета Dagens Nyheter, в організації наявна «безліч несерйозних людей, які кидаються з одних крайнощів до інших і геть нестійкі у своїх поглядах».

У Фінляндії, як і скрізь, популісти, котрі досягнули успіху, дуже швидко змінюють свої погляди, щойно добігає кінця підрахунок голосів. Сувора риторика заперечення євроінтеграційних процесів негайно випаровується й замість неї настає поміркованість. Так було в Австрії, Угорщині, поза сумнівом, це станеться й у Фінляндії. «Ми не збираємося виходити з ЄС, – заявив Тімо Сойні місцевому телеканалові MTV3. – Але нинішній уряд програв вибори, і тому наступна коаліція повинна зробити відповідні висновки й відкоригувати свою політику».                                                 

Радше за все «Справжні фіни», попри свої попередні заяви, не стануть торпедувати плану порятунку економік країн зони євро. «Партія, що приходить до влади, доволі швидко відмовляється від своїх ідеологічних гасел, – сказав газеті «Коммерсант» директор програми Фінського інституту міжнародних відносин Аркадій Мошес. – Парламентські демократії грають у цю гру десятиліттями». На його думку, Гельсінкі підтримає план, але вимагатиме чогось навзамін. «Це можуть бути, наприклад, субсидії ЄС на підтримку фінського сільського господарства чи кошти на проведення екологічних заходів у Балтійському морі», – припускає він. Водночас певне охолодження у відносинах із ЄС відбудеться. Тож клопотів у Брюсселя додасться.

Побільшає їх і в України та Молдови на шляху до спільноти європейських держав. Відтак нашим можновладцям знадобляться неабиякі зусилля в реформуванні країни. Якщо вони взагалі таке припускають. Поки що скепсис із цього приводу, на жаль, має всі підстави.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено