Світ

  ▪   Олександр Кореньков

Покоління третьої чеченської

У Чечні виросло нове покоління опору, нещадного і безсистемного.

Амір, 18 років, мешканець Грозного. Алі, брат Аміра, 18 років, мешканець Грозного. Ахмед, 18 років, мешканець Малгобека (Інгушетія). Мікаїл, 19 років, мешканець Грозного. Ці четверо юнаків 19 травня напали на храм Архангела Михаїла в столиці Чеченської Республіки. Унаслідок теракту загинуло семеро людей: двоє поліцейських, один прихожанин і четверо нападників. Ще як мінімум троє дістали поранення. Відповідальність за атаку взяла на себе «Ісламська держава».

 

За інформацією видання «Кавказький вузол», напад на храм у Грозному став 20-м терактом «ІД» на Північному Кавказі . Основна увага терористів прикута до Дагестану, у якому з 2015 року «ІД» вчинила щонайменше 14 терактів. Чечня на цьому тлі здається спокійною та безпечною республікою. Але то тільки на перший погляд.

 

Дані про підриви, теракти в республіці з 2009 по 2018 рік, зібрані «Кавказьким вузлом», свідчать про поступове зменшення як кількості, так і масштабів нападів, організованих підпіллям. Якщо 2009-го, відразу після скасування режиму контртерористичної операції, у Чечні сталося як мінімум 113 інцидентів (нападів, перестрілок, підривів тощо)*, то 2017-го — лише 11. Зменшилася й кількість жертв — з 250 у 2010-му до 75 у 2017-му (https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/Conflict_victims_North_Caucasus). У 2016 році активність підпілля впала майже до нуля, по всій республіці було зафіксовано тільки чотири інциденти. Поменшало й нападів, скоєних смертниками (у 2009-му їх було 10, у 2017-му жодного). Як і нападів, скоєних у столиці республіки (з 22 у 2009-му до 2 у 2017-му).

 

Читайте також: Глава кримінальної поліції Німеччини розповів про зв'язок Кадирова та злочинних угруповань в країні

 

Місцеве керівництво руками силовиків зуміло зламати організований опір у Чечні. Жорстокість, залякування, викрадення, позасудові страти в поєднанні з амністією та масовим виїздом найдосвідченіших бійців до Сирії зробили свою справу, знищивши кістяк підпілля, що діє в республіці десятиліттями. Репресії також зламали систему підтримки та постачання бійців підпілля. Людей затримували лише через підозру у зв’язках з опором. У 2015 році був викрадений і пізніше знайдений мертвим викладач економіки Грозненського нафтового технічного держуніверситету Хізір Єжиєв. У 2017-му в ході спецоперації силовики викрали сім’ю (сина, двох доньок, брата та його дружину) підозрюваного у зв’язках із підпіллям місцевого мешканця. Не раз фіксувалися випадки викрадення на вулицях дівчат, які носять хіджаби.

 

Однак репресії не знищили підпілля цілковито, вони змінили його. У республіці виросло покоління, яке дедалі голосніше заявляє про себе безсистемними та жорстокими нападами. Типові представники цього нового покоління опору — молоді місцеві мешканці, зазвичай раніше не помічені у зв’язках із підпіллям.

 

Читайте також: Контррозвідка Німеччини попередила про загрозу терористів із Північного Кавказу

 

Сьогодні на зміну польовим командирам, досвідченим партизанам часів першої та другої російсько-чеченських воєн прийшли непідготовлені, часто беззбройні та недосвідчені. Ось лише деякі приклади операцій, проведених бійцями цього нового покоління. У березні 2017 року на військову частину в станиці Наурська напала група молодих людей, озброєних ножами, гранатами та муляжами поясів смертників. У результаті шестеро нападників були вбиті. Загинуло також шестеро військовослужбовців (https://www.rbc.ru/society/24/03/2017/58d4bd979a7947a4762c3be1?from=main). Троє нападників виявилися жителями Чечні. Вік від 22 до 27 років (https://www.newsru.com/russia/24mar2017/chechnya.html). Пізніше за підозрою в організації нападу було затримано 21-річного жителя Наурського району (https://zona.media/news/2017/01/04/zaderzhali). Ще один приклад — напад підлітків на Грозний у грудні 2016-го. Тоді дві групи нападників (загалом 11 осіб) у різний час атакували поліцейських. У місті було введено режим контртерористичної операції. Протягом ночі тривали перестрілки. Обидві групи вдалося ліквідувати. Тоді загинуло семеро нападників, ще чотирьох арештували. Всім їм було від 18 до 20 років. З них тільки троє раніше потрапляли в поле зору правоохоронців.

 

 

Бійці-підлітки брали участь у першій і другій російсько-чеченських війнах. Як смертників підлітків не раз використовували в «Еміраті Кавказ». Але тільки з приходом у регіон «Ісламської держави» ця тактика стала основною. Безпрецедентна жорстокість згаданої терористичної організації, добре продумана та підготовлена пропаганда й відсутність будь-яких обмежень у вчиненні насильства щодо цивільних виявилися привабливими для нового покоління опору в Чечні.

 

 

Крім віку та походження нападників для цього покоління характерні демонстративна приреченість та ірраціональність операцій. Їхні напади, по суті, є операціями смертників без шансів на успіх. Для організаторів таких нападів не йшлося про захоплення та утримання території, захоплення заручників або звільнення ув’язнених соратників. Єдиною їхньою метою було завдати хоча б мінімальної шкоди противникові, передусім поліції та військовим, але й цивільним також. Ці напади більше схожі на акти відчаю, ніж на сплановані воєнні операції. Але під видимою ірраціональністю може ховатися стратегія нової, третьої російсько-чеченської війни. Війни, у якій тероризм, безсистемний і нещадний, приходить на зміну партизанським рейдам, у якій атаки на культові споруди та цивільних стають основною зброєю. Її мета не так перемогти, як нашкодити та надихнути. І, зважаючи на останню тенденцію, це може спрацювати.

 

Торік, уперше від 2009-го, кількість нападів і підривів у Чеченській Республіці зросла. За перші п’ять місяців 2018-го було скоєно більше нападів, аніж за весь 2016-й, і стільки само, скільки за 2014-й.

 

*Підрахунки автора зроблені на основі хронології, яку веде видання «Кавказький вузол».

Автор тексту та ілюстрацій Олександр Кореньков,

Міжнародний центр дослідження проблем безпеки