Світ

  ▪   The Economist

The Economist: Розум та емоції

фото: reuters
Польські консерватори протягують один із найжорсткіших у Європі законів про аборти
Матеріал друкованого видання
№ 15 (543)
від 11 квітня

На 13-му тижні вагітності молода варшав’янка Марта довідалася, що в її малюка синдром Дауна та небезпечні для життя вади. Після обов’язкових перевірок, які включають також і консультацію психіатра, їй дозволили легально зробити аборт — один із майже тисячі на рік у Польщі. Ця країна запровадила обмеження на переривання вагітності, що з найсуворіших у Європі: їх дозволено лише в разі загрози для життя матері, важких вад розвитку плоду або якщо жінка стала жертвою зґвалтування. Багато хто вдається до нелегальних абортів або їде за кордон, часто до Німеччини.


Тепер ці обмеження можуть стати ще жорсткішими. Законопроект, запропонований організацією, що виступає проти абортів і яку підтримує католицька церква, заборонятиме переривання вагітності навіть у разі важких дефектів плоду. Минулого місяця парламентський комітет із прав людини дав документу зелене світло, хоча Рада Європи й експерти ООН закликають парламентарів відхилити його.

У жовтні 2016-го ПіС відмовилася від проекту закону про заборону абортів в усіх випадках, крім загрози життю матері, після того як країною прокотилися масові демонстрації протесту. Новий законопроект теж непопулярний, проти нього виступають три чверті поляків


Пропозиції посилити обмеження права на аборт вписуються в політику соціального консерватизму владної партії «Право і справедливість» (ПіС). За словами її лідера Ярослава Качинського, жінки повинні народжувати дітей навіть із важкими вадами, «приречених на смерть», щоб їх можна було «охрестити, поховати, дати ім’я» (сам він неодружений і бездіт­ний). Недавно рішенням, ухваленим урядом, жінкам пропонується одноразова виплата в сумі 4 тис. злотих ($1170) за народження дитини-інваліда, живої чи мертвої. На нещодавній презентації цієї програми в місті Остроленка на північному сході Польщі на сцені виступали діти в костюмах ембріонів. Після приходу до влади у 2015 році ПіС також зупинила фінансовану державою програму екстракорпорального запліднення та обмежила доступ до засобів екстреної контра­цепції.

 

Читайте також: У Польщі стартує другий загальнонаціональний страйк жінок


Боротьба проти абортів має для партії негативні наслідки: її підтримка і без цього вже значно впала після скандалу з преміями для міністрів, хоча в рейтингах популярності вона все ще посідає верхні позиції. У жовтні 2016-го ПіС відмовилася від проекту закону про заборону абортів в усіх випадках, крім загрози життю матері, після того як країною прокотилися масові демонстрації протесту. Новий законопроект теж непопулярний. Як свідчать останні опитування, проти нього виступають три чверті поляків. 23 березня 55-тисячний марш пройшов Варшавою до головного офісу ПіС. «Мислю, відчуваю, вирішую» — скандувала група жінок. Один із плакатів закликав політиків і священиків відповісти за власні гріхи. Але на присвяченому протестам ефірі на державному телеканалі 30 березня не було жодної жінки.

 

Читайте також: Пощастило лише зґвалтованим?


Діставши в грудні посаду прем’єр-міністра, колишній банкір Матеуш Моравецький намагається загравати із центристським електоратом, дещо пом’якшивши образ уряду. У січні він відправив у відставку кількох міністрів-консерваторів. Але на ПіС тисне католицька церква. Минулого місяця Конференція єпископату Польщі закликала парламент не відкладати розгляд закону про заборону абортів.


За словами польського гінеколога Уршулі Айдацької, яка зараз працює в Лондоні, доступ до пренатальної діагностики й лікування вже став незадовільним, особливо за межами великих міст. Жінки часто дізнаються про важкі вади розвитку плоду тоді, коли терміни переривання вагітності вже минули. «Законопроект означатиме кінець пренатальної діагностики в Польщі, тому що жінки не матимуть вибору», — каже Айдацька. Парламентарії, які підтримують цей проект, «не знають, про які ситуації йдеться».

 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com