Світ

  ▪   Підготував: Анатолій Шара

Die Welt: Погрози Путіна, російська кіберзагроза та помилки Меркель

Увага німецької преси останнім часом прикута до мілітаристських заяв Путіна та контрольованих Кремлем кібератак

«Погрози Путіна» — саме під таким промовистим заголовком вийшла стаття впливового німецького журналіста Ріхарда Герцінґера в Die Welt. Автор аналізує пропагандистську промову російського президента, який через два тижні знову переобереться на посаду, і те, що він розуміє під словом «модернізація» своєї країни. Це передусім «пришвидшення масштабного військового переоснащення, яке суттєво змінює глобальне співвідношення військових сил». Як зазначає журналіст, «запевнення Путіна, що це «вундерваффе» слугуватиме виключно для забезпечення миру, дуже вже нагадує радянські часи».

 

Проте його хвастощі руйнівним озброєнням мають зовсім іншу мету: «залякування Заходу, а саме США, які він оголосив стратегічним супротивником». Путін «попереджає всіх, хто наважиться завадити йому реалізувати агресивні бажання та плани щодо нового світового порядку, як це він уже продемонстрував у Сирії та Україні». Кремлівський очільник також підкреслив, що «Росія застосує ядерну зброю у випадку нападу на неї чи на її союзників». Автор каже й про те, що «Європа занадто довго перебувала в ілюзії самовпевненості, що її оточують лише друзі й майбутнє виключно за методами м’якої сили. При цьому багато хто вважає, що рішення НАТО про видатки на оборону в розмірі 2% ВВП є аморальною мілітаризацією, хоча Бундесвер є небоєздатним. У той час як такі авторитарні країни, як Росія та Китай, суттєво зменшують своє відставання у військових технологіях від західних союзів». Німецький журналіст також зазначає, що «надії Росії на кращі відносини зі США за президентства Дональда Трампа не справдилися». «Через переозброєння та економічні санкції Вашингтон намагався збільшити свою перевагу перед РФ, проте їм так і не вдалося стримати її», — цитує російського президента Герцінґер.

 

Читайте також: Die Welt: вбивство словацького журналіста та сліди італійської мафії в Східній Європі

 

Журналіст Клеменс Верґін у своїй статті «Дивне мовчання Трампа стосовно Путіна» дивується, чому Трамп, який не пропускає можливості відповісти на провокації, не сказав жодного слова щодо заяви Путіна про появу нових непереможних видів озброєння. «Як часто буває, коли справа стосується Росії, американський президент прикушує язика». При цьому під час телефонної розмови з Анґелою Меркель очільники двох країн лише констатували, що «заяви Путіна негативно вплинуть на старання міжнародної спільноти в питанні контролю над озброєнням». Верґін звертає увагу також на те, що, оголосивши свою ядерну доктрину дещо раніше, Трамп випередив Путіна. Вашингтон заявив, що збирається розробляти нове покоління тактичної ядерної зброї малої потужності, аби «вирівняти військовий дисбаланс із Росією, що виник у Європі». Автор також каже про те, що «США повинні мати кращі можливості, аби захистити своїх союзників в Азії та Європі від загроз, що виходять від Москви, а також Пекіна».

 

Коментатор Жак Шустер у своїй статті з песимістичною назвою «Ми не готові» загострює увагу читачів на проблемі кіберзахисту ключових елементів державної інфраструктури. «Росіяни з допомогою хакерів атакували федеральний уряд. Упродовж місяців вони витягували таємну інформацію з Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони». І продовжує: «Німеччина не готова до таких виявів агресії, як ця, ані психологічно, ані технічно. Очевидно, що більшість німців по-дитячому наївні, коли йдеться про зовнішню політику. Вони вважають, що коли заплющити очі, то проблем не буде видно. Кризові ситуації чи війни? Так, вони є, але ж не тут. І взагалі, українці самі вині, що такі вже миролюбні росіяни на них напали. Ось така хибна думка в цій чи подібній інтерпретації поширена серед німців». Висновок Шустера: «Хоч уряд і вважає інакше, це все одно далеко від реальності. З російською п’ятою колоною потрібно невідкладно боротися ще більш посилено, ніж раніше».

 

Читайте також: Die Welt: страхи російських олігархів, німкеня на чолі НАТО та італійські неофашисти

 

Темі кібератак на урядові інституції присвячена й стаття Мануеля Бевардера, Флоріана Фладе та Бенедикта Фуеста «Непрохані гості, які просочуються крізь системи». Автори стверджують, що хоча органи державної безпеки і вважають Росію головним ініціатором хакерських атак, проте назвати конкретних виконавців навряд чи вдасться. Як вказують джерела Die Welt, атаки були проведені зразково, тому їх важко ідентифікувати. При цьому згадані джерела переконані, що за ними стоять росіяни. У журналістів виникло логічне питання: що ж насправді приховується за цією спробою шпіонажу? Федеральна служба захисту Конституції провела розслідування й заявила, що хакери можуть навіть і зараз перебувати в системі. Проте витік даних уже стався. Тоді до справи взявся відділ 4 цієї організації. Його експерти з’ясували, що ще в серпні 2017 року хакери проникли в урядову систему IVBB і встановили шкідливі комп’ютерні програми. Акція передусім була спрямована на комунікацію всередині Міністерства закордонних справ, при цьому працівники Міністерства оборони також виявилися під ударом. В органах безпеки впевнені, що атаку ініціювали з Росії, найімовірніше, з державних інституцій і що йдеться насамперед не про активні останнім часом хакерські групи АРТ 28 чи АРТ 29, а про якусь іншу. Адже російські спецслужби підтримують контакти, платять гроші та наймають багато подібних груп. 

 

Читайте також: Die Welt: політики, що відкривають двері Путіну в ЄС, полігамію серед біженців та майбутнє Меркель

 

Колишній міністр закордонних справ Йошка Фішер в інтерв’ю Welt am Sonntag сказав, що вчинив би так само, як Анґела Меркель, маючи на увазі її рішення відкрити кордон для біженців. При цьому він звертає увагу на грубі помилки в антикризовому менеджменті канцлерки. Фішер вважає, що Меркель мала пояснити німцям, чим був зумовлений такий крок, а також його можливі наслідки. Уряд не провів на належному рівні роз’яснювальної роботи, тому й реакція була негативною. Найбільше колишнього міністра хвилює те, що США під керівництвом Дональда Трампа стають фактором нестабільності, як і те, що безпека Німеччини залежить від Вашингтона. Європа, вважає Фішер, має розуміти: коли у Франції оберуть Марін Ле Пен, ЄС розпадеться. Аналізуючи подальші зовнішньополітичні опції для Берліна, колишній міністр зазначає, що потрібно активізувати роботу над посиленням Європи. А про ймовірний розворот у бік Росії сказав: «Це ніколи не працювало. Це лише завдасть лиха».