Світ

  ▪   Юрій Лапаєв

Дейна Рорабахер. Улюблений конгресмені Путіна

Як зробити крок від помічника «яструба» Рейґана до «улюбленого конгресмена Путіна»
Матеріал друкованого видання
№ 5 (532)
від 1 лютого

Зі старої фотографії на нас дивиться, трохи усміхаючись, бородатий чоловік середнього віку. На ньому традиційний афганський одяг: жилетка та шапка-пакуль. І не менш традиційний для Афганістану автомат Калашнікова. Але він не моджахед і не боєць «Талібану». Це Дейна Рорабахер, американський конгресмен. Республіканець із сонячної Каліфорнії, який невдовзі після своїх перших виборів узяв відпустку та поїхав боротися проти комунізму на боці афганських бійців. Зрозумілий крок для колишнього спеціального асистента відомого своєю войовничістю президента-республіканця Рональда Рейґана. У минулому журналіст Рорабахер писав тексти для виступів президента, а пізніше вирішив і сам піти в політику. Зараз Рорабахеру майже 71 рік, він є одним із довгожителів американської політики. І хоча колись його навіть пропонували зробити держсекретарем, наступним кар’єрним кроком незабаром для нього буде пенсія. Утім, сьогодні Дейна міцно тримається за своє крісло, одночасно обіймаючи посаду голови підкомітету з питань Європи, Євразії та нових загроз при Комітеті з міжнародних відносин Палати представників США.

 

Читайте також: Росія відмовилася впустити сенаторку США, яка підтримує санкції

 

Які ж загрози в Європі бачить людина, що десь під Джелалабадом воювала проти радянської армії? Правильно. Головна загроза, за його словами, — це озброєні неонацисти, які прийшли до влади в Україні після Майдану й тепер в складі приватних армій олігархів безкарно знищують мирне населення на Донбасі. Принаймні такі тези він озвучив під час заслуховувань Вік­торії Нуланд і Саманти Павер. А єдиним миротворцем, здатним нарешті навести порядок у регіоні, для нього є Росія. Він вважає, що не можна обвинувачувати Кремль у втручанні в американські вибори, адже США також не є високоморальними та невинними й часто дозволяють собі втручання в політичні справи інших країн. Його дратує позиція американських політиків, які вважають Москву ворогом, тому він емоційно наполягає на необхідності мати кращі відносини з російською владою. Після обрання Дональда Трампа президентом Рорабахер заявив, що немає нічого дивного в його прагненні дружити з Росією. Звідки в «яструба»-республіканця така напрочуд незрозуміла позиція?

 

Можливо, відповідь на це можна знайти в нещодавніх подіях довкола Акта Маґнітского. У своєму ексклюзивному коментарі Тижню Білл Бравдер зазначив, що Путін дуже бажає зупинити поширення Акта Маґнітского в нових країнах і його імплементацію там, де закон уже пройшов. Для цього використовуються різні методи. Насамперед погрози тим країнам, які планують схвалити закон. Часто ці погрози реальні, як було зі скасуванням можливості всиновлювати російських сиріт для громадян США, в інших випадках — лише порожні обіцянки, як щодо Канади, проти якої Росія не зробила нічого. Бравдер підкреслює, що такі погрози не змогли зупинити США, Велику Британію та Канаду, але спрацювали для Ірландії, яка відмовилася визнавати Акт Маґнітского.

 

проблема не тільки в Рорабахері. Дейна лише найбільш одіозний і помітний, точна кількість завербованих Кремлем американських і європейських високопосадовців та їхні завдання невідомі

 

Крім залякувань на державному рівні Кремль застосовує й дрібніші, але не менш ефективні засоби — кишенькових політиків для трансляції потрібних поглядів. Як стало відомо, під час своїх неодноразових подорожей до РФ Дейна Рорабахер діставав інформацію безпосередньо від російської влади, зокрема від працівників Генеральної прокуратори, а також від довіреної особи Путіна — Владіміра Якуніна. Того самого Якуніна, колишнього керівника російської залізниці, який критикував «нав’язане Заходом суспільство споживання», а сам став відомим завдяки шубосховищу та надзвичайно розкішному життю й пізніше посів своє місце в американському санкційному списку.

 

Крім Якуніна конгресмен устиг побачитися з Дєнісом Кацивом, бізнесменом, сином колишнього міністра транспорту РФ, власником кіпрської компанії Prevezon Holdings, яку в травні 2017 року Сполучені Штати обвинуватили у відмиванні коштів. До речі, інтереси цієї компанії в США захищала російська адвокатка Наталія Вєсєльніцкая, яка відома ще й тим, що була посередницею під час передачі компромату на Демократичну партію синові нинішнього президента Дональда Трампа. Сам Рорабахер зізнався в таких зустрічах, утім, зауважив, що нічого протиправного на них не обговорювалося. Однак, повернувшись до Штатів, він намагався активно використовувати наданий компромат для скасування Акта Маґнітского.

 

Читайте також: Посол США в ООН заявила, що Росія не є другом Сполучених Штатів

 

Як вважає Білл Бравдер, Рорабахер дуже зацікавлений у згортанні Акта, для чого активно поширює меседжі ФСБ в Конгресі. Він дає свідчення проти Маґнітского та Бравдера на різних зустрічах серед конгресменів. Крім того, Дейна був одним з організаторів зйомок і показів спеціального фільму-розслідування «Акт Маґнітского. За лаштунками» («The Magnitsky Act. Behind the Scenes») щодо діяльності Бравдера, який нібито надає переконливі свідчення в його шахрайстві. За словами самого Бравдера, завданням Дейни було викреслити ім’я Маґнітского із закону. Фактично він використовував той самий набір засобів, що й постраждалий інвестор.

 

Наприклад, Рорабахер шукав і наймав лобістів, щоб дістатися до ключових постатей у Сенаті та Конгресі. Вони, своєю чергою, намагалися поширити російський погляд на події довкола вбитого юриста, довести, що він насправді був лише крадієм. Одним із найцікавіших таких лобістів був Рінат Ахмєтшин. Офіційно його най­няла НГО Дєніса Кацива, яка офіційно займалася відновленням процесу всиновлення російських дітей. Утім, інтереси Ахмєтшина пішли трохи далі знедолених сиріт. За радянських часів він був офіцером-контррозвідником, займався «активними заходами», зокрема пропагандою та дезінформацією. Ахмєтшин зустрічався з Рорабахером і допомагав останньому в його діяльності. А Рорабахер заявляв, що лише намагається відшукати правду й уникнути безпідставних обвинувачень у бік Москви. Він часто зустрічається із Джуліаном Ассанжем, намагається вибити для нього амністію та послідовно заперечує будь-яке втручання Росії в американські вибори. Саме за це дістав неофіційне прізвисько «улюблений конгресмен Путіна». Наразі жодні його заходи не принесли йому успіху. Поки що. Утім, Дейна не здається.

 

У своєму хрестовому поході він доволі частий і бажаний гість у державних російських мас-медіа на кшталт Russia Today. Регулярно видає гучні заяви, що звучать в унісон заявам Лаврова чи Путіна. Важко сказати, коли саме в нього почалося таке захоплення Росією. Можливо, після офіційного візиту до РФ у 2013 році в складі комісії з розслідування Бостонського теракту чи 2016-го після згаданих вище поїздок із виступом в Раді Федерації Росії. А може, після того як він п’яний програв змагання з армреслінгу самому Владіміру Путіну, який тоді був ще заступником мера Санкт-Петербурга Собчака. Трохи із запізненням, але в жовтні 2017 року Комітет з міжнародних відносин заборонив Рорабахеру подорожі до РФ державним коштом через підозри в його зв’язках із Кремлем.

 

Читайте також: Життєво важливий прецедент

 

Невідомими залишаються й причини такої палкої русофілії. Однак певні висновки можна зробити, якщо уважніше розглянути особистість Рорабахера. Це доволі цікава людина. Він може серйозно запитувати відомих науковців щодо наявних доказів існування древніх цивілізацій на Марсі й складати сентиментальні патріотичні пісні. Він грає на гітарі та курить марихуану. Має дружину, на 23 роки молодшу, у нього народилася трійня. Незабаром їм виповниться по 14 років, а отже, не за горами питання вищої освіти для них. Він знайомий із рок-зірками, займається дайвінгом та серфінгом. Мешкає в майже курортному містечку Коста-Меса в Каліфорнії. Це людина, яка любить отримувати задоволення від життя. Але з цим є одна проблема: на все потрібні доволі великі гроші. І, здається, із фінансовим питанням у Дейни не все гладко.

 

За класичним законом детективного жанру, в оповіданні має з’явитися жінка. У нашому випадку це 47-річна дружина конгресмена Ронда. Здобувши гуманітарну освіту, вона з юних років бере участь у політичному житті — від волонтера на виборах до координатора й навіть довіреної особи політиків. 1997-го її вперше було обвинувачено у виборчих махінаціях на користь одного з кандидатів. Між політичними пригодами вона знаходила час для творчості: як зазначено в її профілі в соцмережі LinkedIn, Ронда Рорабахер була активною діджейкою та виступала на відомих танцювальних вечірках у Вашингтоні, Москві та Пекіні. Після одруження вона з головою поринула в політику, приєднавшись до виборчої команди свого чоловіка, і зараз очолює технічний напрям штабу. Втім, і тут не обійшлося без скандалів. Її підозрюють у незаконному заволодінні половиною коштів, зібраних для команди Рорабахера як благодійні внески.

 

Читайте також: США назвали умови, за яких знімуть санкцій з Росії

 

Схоже, що саме гроші стали засобом вербування Дейни Рорабахера російськими кураторами. Із цим погоджується й Білл Бравдер. Він вважає, що Рорабахер мав чи досі має фінансові проблеми й Росія запропонувала їх вирішити за нього. Навіть колеги по партії Рорабахера мають такі підозри. «Я вважаю, що є дві людини, яким платить Путін: Рорабахер і Трамп», — заявив голова більшості Сенату республіканець Кевін Маккарті.

 

Крім явної мети — скасування Акта Маґнітского — Рорабахер може мати й іншу роль, дещо схожу на роль Владіміра Жиріновского в Москві. Це такий собі блазень-правдоруб, що постійно робить резонансні супе­речливі заяви. У такий спосіб можна перевірити реакцію суспільства на ті чи інші події або методи дії влади без загрози іміджу альфа-лідера. Те, що простять блазню, ніколи не забудуть президентові.

 

Втім, проблема не тільки в Рорабахері. Дейна лише найбільш одіозний і помітний, точна кількість завербованих Кремлем американських і європейських високопосадовців та їхні завдання невідомі. Попри популярну в Україні думку, політична орієнтація чиновників при цьому не має значення. Демократ Обама, який нібито підтримував Україну, виявив слабкість у 2014 році й не допоміг ефективнішими засобами зупинити агресію Москви. Перед президентськими виборами в США в українських ЗМІ поширювалися апокаліптичні для нашої країни прогнози в разі перемоги наче поганого та проросійського Трампа. Він таки став президентом, але принаймні поки що це не спричинило катастрофи для України. Навпаки, він підписав усі потрібні закони щодо закріплення та розширення санкцій, надав дозвіл на постачання летального озброєння. Отже, Україні слід припинити ворожити на американських партіях, чекаючи на «правильних» демократів чи войовничих та антиросійських республіканців. Лише сильна власна позиція допоможе нашій країні менше залежати від примх мешканців Капітолійського пагорба.