Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Земан знову: перемога популізму в Чехії

Які виклики принесе другий президентський термін Мілоша Земана в Чехії для ЄС та України

У другому турі президентських виборів у Чехії, що закінчився 28 січня, перемогу знову отримав проросійський кандидат Мілош Земан. Це буде другий та останній його п’ятирічний термін на посаді чеського президента. Попри те що екзит-поли за тиждень до виборів показували майже рівні результати для опонентів (45,5% — за Земана, 45% за колишнього голову Національної академії наук Їржі Драгоша), штабові президента вдалося мобілізувати прихильників й отримати перемогу з майже тривідсотковою перевагою. (Земан набрав 51,4%, Драгош — 48,6%.)

 

«Перемога на виборах Земана показує розбіжності серед чехів щодо ЄС», — пише Financial Times. На думку видання, результат свідчить про глибокий розподіл у чеському суспільстві між тими, хто отримав якусь користь від швидкої трансформації після вступу країни до ЄС, і тими, хто вважає, що економічне зростання пройшло повз них.

 

Читайте також: Президентські вибори у Чехії виграв проросійський Мілош Земан

 

Крім того, топ-темою нинішніх виборів були біженці та міграційна криза, що вкотре підкреслює, наскільки для східноєвропейської політики ця тема залишається вибуховою. Саме на жорсткій риториці щодо прийняття біженців та їхній інтеграції, а також подекуди із застосуванням неправдивої інформації, як пише німецька газета Die Welt, і вдалося перемогти Земанові. Хоча Драгош не виступав абсолютним прихильником європейської міграційної політики. Він, зокрема, критикував квоти ЄС із розподілу біженців, але все ж таки заявив, що Чехія може прийняти 2600 біженців, як це передбачено ЄС. Утім, плакати зі слоганами «Зупиніть мігрантів та Драгоша. Це наша країна. Голосуйте за Земана!» (Stop imigrantům a Drahošovi. Tato země je naše. Volte Zemana!), здається, мали більше впливу на громадян, ніж стримана риторика політичного новачка Драгоша. Проти самого опонента Земана застосовували також і чорний піар. Зокрема, Драгошеві довелося виправдовуватися, що він не педофіл та не був агентом комуністичної служби держбезпеки.

Загалом позиція президента в Чехії (яка є парламентською республікою, а Земан був першим очільником, котрого обирали всенародним голосуванням, а не в парламенті, як попередніх) є в багатьох аспектах церемоніальною. Однак саме президент має кілька особливих функцій: він призначає раду директорів Нацбанку, суддів Верховного та Конституційного судів, презентує Чехію за кордоном. Крім того, що дуже важливо, він також призначає прем’єр-міністра. Так, після парламентських виборів Земан призначив на цю посаду свого політичного партнера олігарха Андрея Бабіша. У січні парламент висловив його урядовій меншості вотум недовіри, однак одразу ж Земан призначив Бабіша на посаду прем’єра вдруге, і той знову намагатиметься сформувати уряд. Поки що це видається марною справою, бо співпрацювати з Бабішем інші чеські політики не поспішають, адже він перебуває під слідством за розкрадання грошей, які ЄС надавав чеському малому бізнесу. Утім, для того щоб оголосити перевибори, потрібно, аби парламент висловив Бабішу та його урядові вотум недовіри тричі. «Стабільність у часи політичної невизначеності» — так назвала нинішню ситуацію німецька газета Die Welt, бо невідомо, який має бути вихід із цієї ситуації.

 

Читайте також: Політика Чехії щодо України навряд чи зміниться після президентських виборів – Перебийніс

 

Попри те що Андрей Бабіш не озвучував наперед проросійських позицій, на відміну від Земана, який заперечував присутність російських військ в Україні і який вважає анексію Криму Росією «завершеною справою» та пропонує владнати її за допомогою виплат Україні, а також вимагає скасувати санкції ЄС проти Росії, співпраця цих двох політиків на керівних посадах в країні є небезпечною і для ЄС, і для України.

 

Російський слід Земана

 

Про російські зв’язки Земана чеські та європейські журналісти говорять давно. Так, у матеріалі на сайті Observer керівник програми Kremlin Watch празького аналітичного центру European Values Якуб Янда зазначає, що Земан роками сприяє цілям російської пропаганди в Чехії, даючи інтерв’ю виданням, які систематично поширюють дезінформацію, таким чином легітимуючи ці видання. У своїх інтерв’ю він зазвичай критикував мейнстримну політику. Під час передвиборчої кампанії ці самі видання «нападали» і на противника Земана Їржі Драгоша. Сам Земан є другим найбільш цитованим європейським політиком у російських медіа після Анґели Меркель. Як для президента десятимільйонної країни, це велика честь.

 

Крім того, журналіст Ярослав Шпурни в чеському тижневику Respekt ще раніше писав, посилаючись на звіт чеської Служби інформаційної безпеки за 2016-й, що Росія маніпулює чеськими громадянами та політиками. А журналістка того самого видання Катержина Шафаржикова пише, що Росія вступила до чеської передвиборчої кампанії ще перед торішніми парламентськими виборами, коли на проросійському порталі Aeronet.cz з’явився звіт про ймовірне розкрадання місцевих запасів літію за міністра торгівлі й промисловості Їржі Гавлічека (члена чеської Соціал-демократичної партії, що на той час була в урядовій коаліції й на парламентських виборах отримала неочікувано низький результат). Інформація з Aeronet.cz про розкрадання «національного багатства» перемандрувала в соціальні мережі та врешті стала предметом надзвичайного парламентського засідання, скликаного партією Андрея Бабіша АНО безпосередньо перед парламентськими виборами. Як пише Шафаржикова, за даними центру соцопитувань Median, саме літієвий скандал спричинив до того, що кожен десятий, хто вагався, чи йти на вибори, на них пішов. Переважна частина тих, що пішли, проголосували за Бабіша.

 

Читайте також: Єврокомісія подала до суду на Чехію, Угорщину та Польщу

 

Якуб Янда у своєму матеріалі також звертає увагу на людину, яка цілком відкрито репрезентує зв’язок між переобраним президентом Мілошем Земаном та Кремлем. Його звати Мартін Неєдли, і він головний радник Земана із зовнішньої політики. Неєдли протягом 1990-х мав бізнес у Росії, а повернувшись до Чехії у 2000-х, заснував тут Lukoil Aviation, чеську гілку кремлівської нафтової компанії. З 2009-го заснував політичний рух, який просував президентство Земана, а після перемоги на виборах у 2013-му став його офіційним радником, однак працював «у тіні». Після 2015-го Неєдли змінив підхід і супроводжує Земана в усіх офіційних закордонних поїздках. «Розслідувачі відкрили, що Неєдли майже ізолював Земана. Він контролює інформацію, яку отримує чеський президент, і лобіює, аби Росатом отримував стратегічні угоди з чеськими атомними електростанціями», — пише Янда. Він також зазначає, що якщо Неєдли вдасться проштовхнути велику енергетичну угоду в цій галузі через чеський парламент, то Прага може частково потрапити під геополітичний контроль Кремля, як і Сербія та Угорщина.