Світ

  ▪   Підготувала: Анна Корбут

The Economist: Ліберал проти проросійського президента в Чехії, арешт глави «Меморіалу» в Чечні, геополітика освоєння космосу

Фото: Dan Materna, MAFRA
В кінці тижня у Чехії пройде другий тур президентських виборів. У політичного новачка Їржі Драгоша непогані шанси на перемогу над проросійським Мілошем Земаном

У першому турі виборів 12-13 січня нинішній президент Чехії Мілош Земан здобув 38,6%. Їржі Драгош, який раніше очолював Академію наук Чехії, -- 26,6%, тобто більше, ніж очікувалося. Четверо інших кандидатів, які отримали результати від третього до шостого у першому турі, вже підтримали Драгоша. Посада президента в Чехії має більше церемоніальний характер, але й впливає на публічну дискусію і формування громадської думки в країні.

У жовтні торік у Чехії пройшли парламентські вибори, на яких перемогла партія «ANO» («Так») бізнесмена-мільярдера з неоднозначною репутацією Андрея Бабіша. Він обіцяв боротьбу з імміграцією, корупцією та очищення влади від представників істеблішменту. Якщо нинішні вибори виграє Земан, на чолі Чехії може опинитися тандем, який поставить під загрозу верховенство права і прозахідний курс країни, пише The Economist.

Читайте також: Виграли невдоволені: парламентські вибори в Чехії

Але зараз це не гарантовано. Раніше Земан доручив Бабішу, як лідеру партії-переможниці виборів, сформувати уряд. Але 16 січня чеський парламент відхилив пропозицію Бабіша про утворення уряду меншості. А інші партії входити до коаліції з його політсилою відмовилися. Бабіша в Чехії звинувачують у фінансових махінаціях з субсидіями від ЄС. Драгош закликáв Бабіша добровільно відмовитися від депутатського імунітету, аби правоохоронні органи могли завершити розслідування за звинуваченнями проти нього. Зрештою 19 січня чеський парламент проголосував за зняття з Бабіша недоторканості (він сам теж голосував «за»).

У The Economist пишуть, що поки рано розраховувати на виліт з гри Земана, а також його союзників у ЗМІ та Москві. Але перемога Драгоша стала би ковтком свіжого повітря у регіоні (Центрально-Східній Європі – Ред.), де ліберальні цінності останнім часом тьмяніють.

Читайте також: Життєво важливий прецедент: Що спільного в Акта Маґнітського та антиросійських санкцій, запроваджених у зв’язку з агресією проти України  

В іншому матеріалі The Economist пише про арешт Оюба Тітієва, очільника правозахисної організації «Меморіал» у Грозному. Тітієв очікував, що цей день настане, пише автор статті. Його діяльність дратувала владу регіону, а його попередницю Наталью Естемірову в 2009 році викрали і вбили. За злочин нікого не покарано. Сам Тітієв теж отримував погрози про вбивство і попереджав друзів та колег, що його можуть арештувати в будь-який момент. «Вони підкинуть наркотики», -- цитує The Economist правозахисника.

9 січня чеченська поліція дійсно арештувала його, стверджуючи, що знайшла у його авто 180 грамів марихуани. За звинуваченнями у зберіганні наркотиків він може потрапити за грати на термін до 10 років. Тітієв говорив, що поліція погрожувала наслідками для його рідних, якщо він не визнає провину. 17 січня було спалено офіс «Меморіалу» в Інгушетії.

Читайте також: Ключ не в Путіна: Які шанси звільнити у 2018-му бранців Кремля 

У статті «Нові космічні перегони» The Economist аналізує, як прогрес у освоєнні космосу відображає внутрішньополітичні процеси у різних країнах. У грудні американський президент розпорядився, аби НАСА готувала повернення американських астронавтів на Місяць. Китай повільно, але впевнено говорить про власні амбіції з висадки на Марс. Торік у країні вибрали обширну пустельну площу в північно-західній частині для тренування «тайконавтів», які мають полетіти на Марс, пише британське видання. Також Китай переносить основний космодром з півночі на південь країни. Більше про це читайте у наступному числі Тижня.

Утім, автори статті вважають, що нині прогрес у освоєнні космосу повільніший, ніж у 1960-их: ані розпорядженні Трампа, ані у амбіціях Китаю немає якихось конкретних дедлайнів. «На початку такі перегони були ключовим іспитом на першість між капіталістичною та плановою економічними системами», -- пишуть автори видання. Спокійніша боротьба за освоєння космосу сьогодні говорить про менш інтенсивне суперництво між супердержавами у світі.

Крім того, нині більше країн (а не тільки США і Радянський Союз, як у 1960-их) мають досить фінансів і технологій для програм дослідження космосу. Зараз власні програми ведуть країни Європи, Індія і Японія; вони можуть висилати роботів на Місяць та інші космічні тіла.

І цілком нове явище – участь у космічних перегонах приватних ініціатив: як SpaceX Ілона Маска чи Blue Origin за підтримки Джеффа Безоса, так і маленьких стартапів на кшталт Rocket Lab. Зараз виведення супутників на орбіту перетворилося на повноцінний бізнес. А той факт, що деякі люди готові платити чималі суми за політ на Марс, показує, наскільки зріс рівень їхнього багатства.