Світ

  ▪   Юрій Лапаєв

The Economist: Не дозволити Україні провалити боротьбу з корупцією

А також про ракетну кризу між Росією та Заходом, рішення Трампа стосовно Ізраїлю у свіжому числі британського тижневика

Криза довкола боротьби з корупцією в Україні стала головною темою не лише в національних ЗМІ. Так, британське видання The Economist в своєму черговому матеріалі розглядає протести в Києві як ознаку погіршення корупції в країні. Однак, на думку авторів, дуже важливо не дати Україні програти цю битву.

Головними проблемами британські журналісти наразі називають послаблення позицій Петра Порошенка, переслідування антикорупційних структур з боку Генпрокуратури, невдалі спроби заарештувати Міхеїла Саакашвілі співробітниками СБУ, утиски активістів-антикорупціонерів. Згадується і ухиляння від відповідальності сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Разом з тим, однією з причин такої негативної ситуації автори називають послаблення уваги до Україні з боку Заходу. Як вважають журналісти The Economist, ЄС та США мають згадати про свої зобов'язання. Крім того, вони доходять висновку, що якщо Україна таки зануриться в хаос, це лише стане певним здобутком для Путіна і підтвердженням, що західні країни мають тільки антиросійську риторику замість справжньої боротьби за демократію та верховенство права. Це підірве світовий порядок поваги до законів і може спричинити конфлікти будь-де в світі. Саме тому Захід має використовувати всі доступні інструменти для підтримки антикорупційних прагнень України.

Читайте також: The Economist: Як політизується американський бізнес за адміністрації Трампа

В іншому матеріалі The Economist вказується, що причиною протестів в Києві стала неспроможність влади виконати головну вимогу Майдану – покласти край олігархічній системі в країні. А спроби застосувати силу Порошенком, на думку авторів, виказали його слабкість. Раніше дієвим інструментом вважалися залежність політиків від підтримки Заходу та робота американських і європейських організацій з українськими антикорупціонерами. Втім, за словами британських журналістів, через проблеми в зовнішній політиці США, тепер ці інструменти втрачають свою ефективність. На їхню думку, Дональд Трамп наразі показує мінімум зацікавленості в розбудові України. Крім того, зазначається, що українські олігархі впевнені: Америці бракуватиме волі змінити свою позицію щодо країни. Адже висвітлення реального стану України, з корупцією та неефективними державними установами, може зашкодити і американським політикам – у виборців може з’явитися багато незручних питань щодо того, наскільки необхідне втручання США та доцільні санкції проти Росії. Остання називається єдиною стороною, що виграє від такого розвитку подій довкола України.

Російській Федерації присвячений ще одна стаття. У ній розглядається вихід РФ з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF), підписаного ще у 1987 році. Росія послідовно відкидає будь-які звинувачення з боку США у порушенні цього договору. Водночас, російська сторона скаржиться, що угода обмежує права РФ на самозахист в умовах, коли інші країни (маються на увазі Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль) мають власні ракетні системи такого класу. Хоча насправді це не заважає російськім збройним силам розгортати новітні ракетні комплекси, які порушують умови договору, на кшталт баз поблизу Калінінграда, Іркутська, Капустіного Яру та Селіхіно.

Раніше американська сторона приділяла цьому питанню недостатньо уваги, надаючи більший пріоритет нагальним питанням з перекидання додаткових сил до Європи. Втім, схоже, що на початку наступного року адміністрація візьметься і за цю справу. Планується перегляд політики щодо ядерного озброєння. І хоча поки що мова йде саме про спробу повернути РФ до виконання договору, багато американських політиків скептично налаштовані щодо будь-яких домовленостей про обмеження озброєння, в тому числі і INF. Однак при цьому плани щодо виділення Пентагону додаткових $58 мільйонів на розробку нової ракети середньої дальності вважаються некоректним кроком. Розробка може тривати роками, коштувати набагато більше, а небажання членів НАТО розміщувати на своїй території американську ядерну зброю може спричинити розкол в Альянсі. На думку експертів, яких цитує видання, існують більш оптимальні варіанти тиску на російську сторону. І хоча рятувати договір INF може бути запізно, це варто зробити, адже в разі його скасування, під питанням опиняться й решта аналогічних договорів. Це може зробити майбутнє ядерної зброї неконтрольованим.

Читайте також: The Economist: Репортаж з війни в Ємені

Не менш неконтрольованими є наслідки визнання президентом США Трампом Єрусалиму столицею Ізраїлю з відкриттям у місті американського посольства, про що йдеться в наступному матеріалі. Автори The Economist вказують, що це може призвести до непередбачуваних політичних проблем в регіоні через особливий статус міста, всю складність якого, здається, не зміг до кінця зрозуміти американський лідер. Трамп заявляв про бажання нарешті укласти мирний договір між Ізраїлем та Палестиною. Втім, надав забагато преференцій ізраїльській стороні, практично забувши про палестинців. На думку авторів, його останнє рішення не тільки не наблизить до перемир’я, а ще й підірве репутацію США як надійного посередника в переговорах. Крім того, таке рішення дещо збентежить арабських союзників Америки і може загальмувати їхнє приєднання до стримування експансії впливу Ірану. У матеріалі зазначено, що Трампу краще було б не чіпати взагалі питання Єрусалиму, як це намагалися робити його попередники. А найбільш логічним та справедливим на думку авторів є відкриття в Єрусалимі двох американських посольств – по одному для роботи з Ізраїлем та Палестиною відповідно.