Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 грудня, 2017   ▪   Майкл Бініон   ▪   Версія для друку

Церковна дипломатія

Про що в Москві розмовляли Архієпископ Кентерберійський і очільник Російської православної церкви
Матеріал друкованого видання
№ 48 (524)
від 30 листопада
Церковна дипломатія

Патріарх Російської православної церкви гостро розкритикував українську владу за те, що вона допускає захоплення лояльних до Москви церков в Україні, чим заскочив очільника англіканської церкви Архієпископа Кентерберійського зненацька. Той прибув із візитом до Москви 20–22 листопада на переговори про зближення відносин із російською церквою. 

Патріарх Кірілл казав Архієпископу Джастіну Велбі про те, що «молоді гарячі голови» в Україні віднаджують людей від церков РПЦ, а тоді намагаються передати храми іншим конфесіям. За його словами, це суперечить українським законам, і хоч російська церква вигравала судові справи проти таких передач, місцева влада нічого не робила, аби їх зупинити. 

Далі патріарх критикував, зокрема, два законопроекти, подані до Верховної Ради, які, за його словами, дадуть змогу легалізувати захоплення церков, а ще звинуватив «націоналістів в Україні» в тому, що вони намагаються посіяти в країні розкол за релігійною приналежністю. Він повідомив, що проти відвідувачів храмів РПЦ застосовувалося фізичне насилля, а ще згадав про спроби змінити назви церков, лояльних до Москви. «Ми ніколи такого не бачили, навіть за радянських часів», — сказав Кірілл. І додав: навіть якщо згадані законопроекти не ухвалять, немає гарантій, що вони не потраплять до порядку денного українського парламенту знову. 

Читайте також: Незручні союзники

Ще він звинуватив українську владу в тому, що вона поводиться наче вулична юрба, вриваючись у банки й вимагаючи переходу тих з усіма активами під їхній ­кон­­т­роль просто через те, що вони ними користуються.

Цю риторичну атаку на українську владу та місцевих чиновників Кірілл несподівано запустив на початку переговорів із делегацією англіканської церкви, коли вони ще були відкритими для преси й записувалися російськими телеканалами. Архієпископ Велбі не коментував, а лише сказав, що вивчить передані йому документи. Утім, пізніше припустив у приватній розмові, що це питання було порушене з внутрішньополітичних міркувань. Англіканську церкву раніше поінформовано про розкол у Російській православній церкві в Україні, але вона не стає в цій суперечці на якусь сторону. 

Решта візиту стосувалася того, як РПЦ й англіканська церква можуть співпрацювати, особливо в питаннях захисту християн на Близькому Сході. Архієпископ Велбі та Патріарх Кірілл підписали в Москві заклик до світових лідерів вдатися до дієвих заходів для подолання тероризму й допомоги християнам, які потерпають від переслідувань. 

Під час першого візиту до Росії Його Первосвященство Джастін Велбі й Патріарх Кірілл засудили «масові вбивства» християн на Близькому Сході та в Африці, вандалізм у святих місцях і вигнання мільйонів людей із їхніх домівок. «Наші серця сповнилися болю через масову втечу християнського населення з тих місць, де на весь християнський світ почала ширитися блага вість», — сказали вони.

Війна на Близькому Сході забрала десятки тисяч життів і залишила мільйони людей без домівок. Вони закликали міжнародну спільноту до «швидкої допомоги» на підтримку християн та інших людей звідти й заявили, що величезна кількість біженців, особливо прибулих до Європи та США, потребує масштабної гуманітарної підтримки. 

Їхня гучна заява зосередилася тільки на основному полі, де обидві церкви мають інтерес до співпраці. Але Патріарх Кірілл, який торік був у Лондоні на прийомі в королеви та переговорах у Ламбетському палаці, резиденції Архієпископа Кентерберійського, виявив бажання поглиблювати робочі відносини з Англіканським співтовариством щодо низки питань. Серед них соціальна й освітня роль церков, відносини з державою й те, як християни мають реагувати на тиск світських суспільств і матеріалізму.

Читайте також: Теологія визволення і Папа Франциск

Із моменту краху комунізму РПЦ пережила вражаюче відновлення. Нині вона має повну підтримку від держави в пропагуванні традиційних християнських цінностей, представлена на всіх державних заходах і широко сприймається як колиска російської ідентичності та національних почуттів. 

Кірілл розповів Велбі, що за останні 25 років РПЦ реконструювала або відкрила близько 30 тис. храмів. Це приблизно три на день. Нині РПЦ стверджує, що має понад 100 млн активних прихожан. Тим часом усі 39 автономних церков Англіканського співтовариства охоплюють приблизно 85 млн вірян.

Архієпископ схвально прокоментував мужність РПЦ у протистоянні переслідуванням за радянських часів. Йому показали храм Христа Спасителя в центрі Москви, який у 1931-му підірвали за наказом Сталіна. Велбі додав, що не уявляє собі, чого натерпілися тоді християни.

Патріарх визнав, що критикувати радянську владу в ті дні було неможливо. Але й сказав, що західні церкви теж не могли критикувати світські групи у своїх країнах. Він додав, що християни на Заході нині зіткнулися з не менш небезпечним для християнської віри викликом, ніж комунізм, і конкретно послався на ліберальні тенденції та вчення західних церков, які РПЦ засуджує.

Архієпископ у відповідь визнав, що критикувати лобістські групи складно. Утім, церкві Англії, що функціонує в умовах демократії, важко висловлювати критику, яка суперечить демократичним політичним рішенням. 

РПЦ нині є чемпіоном з відстоювання традиційних цінностей християнства, якими їх бачать у російській церкві. Але її наполеглива критика допуску жінок до позиції сану священиків, прав гомосексуалістів і занепадницького лібералізму, непокоїть деякі західні церкви. 

Читайте також: Захоплення церкви УПЦ КП у Криму. Активісти назвали прізвища осіб, які скоїли напад

Архієпископ Кентерберійський визнав, що англіканці вели тривалі та болісні дискусії стосовно питання гомосексуальності й що суперечливість одностатевих шлюбів, які зараз дозволені у Великій Британії, навряд чи скоро зникне. Кірілл у відповідь наполіг на тому, що РПЦ ніколи не схвалила б гомосексуалізм, який вважає гріхом, як і не допустила б ситуації, у якій віряни уникали б критики за поведінку, яку в церкві вважають неправильною. Але він сказав також, що РПЦ засуджує будь-які остракізм чи репресії проти гомосексуалістів. 

Загалом зустріч видалася теплою та незвично чесною у визнанні розбіжностей між традиціями церков. Вона вилилася в пропозиції швидкої активізації робочої групи, яка могла б розглянути відносини між церквами зараз і в якій можна було б обговорювати соціальну роботу, родинні справи, кращі практики в пасторській опіці та розвиток подій у суперечливих напрямах, що в них церкви обстоюють різні позиції. 

Британську сторону непокоїть помітно політична роль РПЦ у російській політиці сьогодні. Були побоювання, що митрополит Іларіон, «міністр закордонних справ» РПЦ, спробує заручитися підтримкою архієпископа для російської політики на Близькому Сході, а також вузькоконсервативного порядку денного «традиційних цінностей». Для англіканців це було б катастрофою, адже в церкві вже є розкол через ставлення до одностатевих шлюбів та інших соціальних питань. 
Велбі висловив вдячність за підтримку собору (Святого Андрія. — Ред.) у Москві, яку англіканській церкві повернули після падіння комунізму. Нині вона працює за масштабної підтримки від англіканців та інших протестантських груп у російській столиці. Її служби регулярно відвідує багато африканців, що мешкають у Москві.

Кірілл пообіцяв клопотати перед московською владою про відновлення цієї вікторіанської будівлі, відкритої за царизму. Нині вона потребує ремонту, адже довго слугувала приміщенням для радянської звукозаписувальної компанії «Мелодія». 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У 70-х роках минулого сторіччя почалася забудова сходу Луганська. Місто зводило спальні квартали та повну інфраструктуру до них: лазні, гастрономи, ринки, парки, будинки побуту, кінотеатри, бібліотеки, школи, дитячі садки. Отримати житло в тому районі, який розбудовувався відразу та цілком на порожньому місці, було дуже престижно. Школи № 42 і № 24 були близнюками й споруджувалися за кубинським проектом із нульовим першим поверхом: чи то від землетрусів, чи то від повені.
    14 грудня, Вікторія Малишева
  • Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.
    14 грудня, Ганна Трегуб
  • Українська політика за традиціями й за жанром — це цирк і розважальне шоу.
    14 грудня, Роман Малко
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.