Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 квітня, 2011   ▪   Наталія Васютин   ▪   Версія для друку

Португалія на межі

Португалія в останні кілька тижнів перетворилася в найгарячішу точку нестабільності в зоні євро та змусила добряче понервувати функціонерів Євросоюзу. Парламент країни, яка зараз практично на порозі дефолту, провалив запропонований урядом і схвалений ЄС план подолання економічної кризи.
Португалія на межі

Уряд змушений був піти у відставку. Президент розпустив парламент і призначив нові вибори на 5 червня. Країною котяться хвилі протестів: бастують працівники метрополітену, залізничники, молодь виходить на демонстрації, виступаючи проти скорочення робочих місць та популярної в останні роки практики короткотермінових трудових контрактів. Міжнародні рейтингові агенції двічі протягом останнього тижня понизили рейтинг країни. Євросоюз готовий будь-якої миті надати Португалії допомогу в розмірі €60-80 млрд, щоб стабілізувати ситуацію, як це було зроблено у випадку з Грецією. Однак горді нащадки великої імперії, що мала свої колонії в Америці, Африці та Азії, відхиляють таку щедру пропозицію партнерів по євроспільноті та запевняють, що справляться з власними негараздами самотужки.

У борговій ямі

Попри позірну подібність фінансового краху Греції та Ірландії, португальська економічна криза має абсолютно іншу природу. «У випадку Греції урядом країни була надана невірна інформація щодо стану речей в економіці і це призвело до кризи, в Ірландії причиною стало банкрутство банку, після чого буквально за день дефіцит бюджету збільшився на 32%», - пояснює очільник представництва Єврокомісії в Португалії Маргарида Маркус. У Португалії, на її думку, проблема полягає лише в спроможності країни скоротити бюджетний дефіцит, при цьому виконуючи свої зобов’язання щодо виплат по зовнішньому боргові. А Лісабон заборгував чимало — на сьогодні зовнішній борг країни перевищує 120% ВВП.

За словами радника президента Португалії та екс-президента держагенції з питань зовнішнього боргу Віктора Бенту, країна падала в боргову яму протягом усього останнього десятиліття непомітно для своїх партнерів по ЄС – усі тоді були зайняті економічними проблемами Німеччини. А за браку зовнішнього контролю уряди Португалії не спішили проводити реформи в економіці. Ріст економічних показників відбувався в основному за рахунок зовнішніх інвестицій, які потекли до Португалії після її вступу в зону євро. Перенасичення ринку живими грошима призвело до різкого здешевлення кредитів (з понад 30% річних до 1-5%). Їх брали усі – державні й приватні підприємства, населення, в якого різко зросла заробітна плата. «Але це все перевищувало корисну вартість португальської економіки і призвело до потреби держави залучати кредити – близько 10% ВВП щороку. За відсутності багатостороннього контролю ми не побачили симптоми кризи, - каже Бенту. – І лише коли настала світова фінансова криза, виявилось, що так багато грошей в нас немає. Урівноважити ситуацію зараз можна лише знизивши споживання до рівня доходів, а це перш за все означає, що населенню доведеться піти на певні жертви».

Як стверджує професор економіки Технічного університету Лісабона Мігель Аубин, економіка Португалії в останнє десятиліття «перетворилась з економіки виробництва на економіку послуг». Із запровадженням єдиної аграрної політики ЄС португальці практично припинили експортувати продукти та одяг. До того ж країні бракує кваліфікованих робітників через загальний низький рівень освіти населення. Зазвичай діти тут вчаться лише 6-8 років, а далі залишають школу, щоб працювати на дрібний сімейний бізнес. «Навіть 14%-ий ріст освіти був би чудом, яке вирішило усі наші проблеми з падінням ВВП», - впевнений Аубин.

Шлях до виходу

Уряд прем’є-міністра, лідера правлячої соціалістичної партії Жозе Сократеша намагався вилікувати економіку країни. З нового року було піднято податок на додану вартість, заморожено премії та різноманітні надбавки до зарплат, які традиційно виплачувались працівникам держсектору з нагоди Різдва та інших свят, було заплановано також 10%-е скорочення зарплат. В його плані антикризових дій передбачалось зменшення втручання держави в економіку, реформування освіти та сільського господарства, урізання державних адміністративних видатків. Однак його план, хоч і переконав ЄС в тому, що Португалія справиться з кризою самотужки, не підтримала жодна з інших партій, представлених в парламенті. Це призвело до відставки уряду Сократеша та розпуску парламенту. Наступний план антикризових дій можна буде впровадити тепер лише після позачергових парламентських виборів.

За більшість в парламенті з соціалістами боротимуться дві найбільші опозиційні партії – соціал-демократи та консервативні християнські демократи. Проте вони вже заявили і навіть запевнили в цьому Єврокомісію, що готові до жорстких методів боротьби з кризою. За словами експертів, провал урядового плану антикризових дій був радше політичним рішенням, ніж економічним. Опозицію просто не влаштовувала теперішня парламентська більшість. Тож політична криза ніяк не завадить вирішенню економічних проблем.

Як стверджує голова національної ради опозиційної соціал-демократичної партії Португалії Антоніо Ногейра Лейте, якому уже пророкують місце міністра фінансів в майбутньому уряді, принципових розбіжностей щодо антикризових заходів між партіями немає і до непопулярних дій готові абсолютно усі. «Це безумовно позначиться насамперед на нашій молоді, їм стане набагато важче жити, ніж їхнім батькам. Але світ міняється, і ми маємо змінитись, - каже Лейте. – Ми маємо забути про зовнішні прояви багатства і зосередитись на головному. І тут основні показники і цілі будуть збігатися з планом уряду Сократеша. Йдеться про скорочення рівня споживання як в приватному секторі, так і на рівні держави, а також розвиток конкурентоздатних галузей економіки. Це туризм, альтернативна енергетика та, можливо, нанотехнології. І ніякої допомоги від Стабілізаційного фонду ЄС, бо тоді ми втратимо важелі впливу на свою економіку і станемо заручниками умов фонду. А це означає заморозити економіку і не дати їй змоги рости». За словами Лейте, перший етап виходу з кризи триватиме 2-3 роки, а створення коркурентноздатної економіки – близько 10 років.

При цьому Лейте вважає, що португальське суспільство поставиться з розумінням до жорстких дій влади. «Ми, хоч і зовнішньо подібні до греків, по суті дуже різні, - жартує він. - До того ж, португальцям менше доведеться втрачати, аніж грекам. Наприклад, пенсійний вік для чоловіків у нас і так встановлено на межі 67 років, тоді як в Греції було 53 роки». Щодо теперішніх демонстрацій та страйків Лейте запевняє, що це всього лише наслідки агітаційної роботи двох найдрібніших парламентських партій – комуністів та троцькістів. «Але їхні фракції становлять лише 15% парламенту, і рівень їхньої підтримки в останні місяці впав з 20% до 7%», - каже Лейте.

Пан або пропав

Провівши переговори з усіма найбільшими партіями Португалії, представники Єврокомісії теж висловлюють сподівання, що Лісабон упорається без допомоги ЄС. «Представлений урядом Сократеша план усіх цілком влаштовував, однак після його відставки виникли певні побоювання. Та після підписання опозиційними партіями згоди на впровадження подібних антикризових дій у разі їхньої перемоги ці побоювання відступили на задній план, - запевнила Тиждень очільниця представництва Єврокомісії в Португалії Маркус. – Наступний крок – це переговори з профспілками, які теж погодилися підписати договори соціального партнерства. Протести, звісно, будуть, але до ситуації подібної до грецької у Португалії, я так думаю, не дійде».

Однак Маркус запевняє, що європейська спільнота пильно стежитиме за розвитком подій в економіці Португалії: «Ми розуміємо, що Португалія не хоче брати допомогу від Стабілізаційного фонду ЄС, оскільки його умови надто жорсткі і значно обмежують суверенітет національного уряду… Але якщо Португалія не виконає бюджет і не скоротить, як було обіцяно, його дефіцит до 3% - ЄС будуть впроваджені санкції. І вони будуть, можливо, значно жорсткішими за умови Стабфонду і вже точно більшими, аніж ті, що оголошувались під час консультацій з попереднім урядом».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
вакансия специалиста по международным перевозкам в Одессе, sinoptik, http://tvgid.ua/serial/117823/slepaya-familnaya-tajna/, http://sinoptik.com.ru/погода-магнитогорск
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено