Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 жовтня, 2017   ▪   The Economist   ▪   Версія для друку

The Economist: Смішна нейтральність

Провокативні дії Владіміра Путіна проти Скандинавії можуть змусити шведів відмовитися від свого 200-річного нейтралітету
Матеріал друкованого видання
№ 39 (515)
від 28 вересня
The Economist: Смішна нейтральність

Військові навчання Aurora-2017, які триватимуть до кінця вересня, стали найбільшими в цій нібито нейтральній державі за останні 23 роки. У них беруть участь не лише 19 тис. шведських військовослужбовців (це приблизно половина війська) включно з резервістами Внутрішньої гвардії, а й понад 1,5 тис. військових із Фінляндії, Данії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Норвегії та США. Усі вони, крім Фінляндії, — члени НАТО.

Масштаб навчань і головна мета — захист острова Готланд у Балтійському морі, що за 350 км від російського Калінінграда, — свідчать про те, якою незахищеною почувається Швеція. Після захоплення Криму та вторгнення в Україну Владімір Путін грає м’язами перед Балтією і Скандинавією. У великомасштабних російських навчаннях «Захід-2017», що завершилися цього тижня, стотисячний контингент у Білорусі й на Балтиці тренувався відбивати напад західної коаліції.

Є вдосталь й інших приводів для занепокоєння. У березні 2013 року Росія спрямувала два бомбардувальники Ту-22М3 у супроводі чотирьох реактивних штурмовиків Су-27 через Фінську затоку, які наблизилися до острова Готланд на 40 км. Літаки звернули з курсу лише після того, як провели (на думку аналітиків НАТО) імітацію ядерної атаки на мішені у Швеції. Після багатьох років незмінного або й урізаного фінансування оборонної галузі останньої довелося доручити реагування данській авіації: літакам F-16, які беруть участь в операціях НАТО із захисту повітряного простору над Балтикою. У 2014-му російська субмарина дісталася аж до Стокгольмського архіпелагу й непоміченою повернулася в нейтральні води. Відтоді Росія дедалі частіше проводить без попередження погрозливі військові навчання в цьому регіоні.

Читайте також: На противагу "Заходу-2017". У Швеції стартували наймасштабніші за останні 23 роки військові навчання

Тож не дивно, що багато шведів вважають: слід покінчити з 200-річним нейтралітетом і вступити до НАТО. Якби Швеція це зробила, будь-який напад на неї Росії розцінювався б як напад на Америку і її 28 союзників у НАТО. Усі великі опозиційні шведські партії обстають за вступ, за винятком ультранаціоналістичних «Шведських демократів», які (як і чимало інших популістів у Європі) плекають на диво ніжні почуття до Путіна. Дослідження свідчать, що більшість шведів підтримує членство в НАТО. Проведене цього року опитування Pew Research показало, що 47% респондентів виступають за членство, а 39% — проти. Утім, поки що урядова коаліція соціал-демократів і зелених (у владі з 2014 року) хотіла б якомога більшого зближення з НАТО тільки без вступу до Альянсу.

Міністр оборони Швеції Петер Ґультквіст став автором доктрини, яка покликана загладити суперечності в безпековій політиці країни. Частина цієї доктрини Ґульт­квіста — покращення занедбаного самооборонного потенціалу Швеції. Військові видатки зростають (приблизно 5% на рік у реальному вираженні протягом найближчих трьох років), а з наступного року відновлюється призов. Інша частина — створення тіснішої оборонної взаємодії із сусідньою Фінляндією (яка не належить до Альянсу), а також зі США і державами навколо Балтійського моря в НАТО. Усе це й має на меті продемонструвати Aurora-2017. І Швеція, і Фінляндія уклали з Альянсом угоду про підтримку держави-господаря, за якою сили НАТО можуть рухатися їхньою територією та розгортати там свої об’єкти на запрошення цієї держави. 

Підозрюють, що сам Ґультквіст дуже хоче вступу до НАТО. Але поки що уряд це виключає. Серед шведських лівих ще дуже сильні антиамериканські настрої (а Дональд Трамп не надто допомагає розвіяти їх). Також є побоювання спровокувати Путіна, які висловила міністр закордонних справ Марґот Валльстрем (той пообіцяв «знищити загрозу», якщо раптом Швеція вступить до НАТО). Багато оглядачів сумніваються, що Фінляндія, де загальнонародна підтримка Альянсу нижча, буде готова ухвалити спільне рішення на користь вступу (шведські прихильники НАТО вважають це критично важливим моментом).

Читайте також: ЄС і НАТО проведуть паралельні навчання з протидії гібридним загрозам

Є поважні причини, з яких Альянс може бути зацікавленим у вступі Швеції (та Фінляндії). Обороняти держави буде куди важче без гарантованого доступу до наземної території і повітряного простору Швеції. У статусі члена остання дедалі тісніше інтегрується в системи оперативного командування НАТО. Покращиться інтероперабельність її сил із силами Альянсу, що підвищить їхню ефективність у бойових умовах.

Питання членства Швеції в НАТО поки що зависло, але на загальних виборах наступного року воно матиме величезне значення. Якщо шведи справді зроблять цей стрибок, Путіну доведеться звинувачувати в цьому лише себе самого. 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Які процеси відбуваються на Сонці та як вони здатні позначатися на нашій планеті
    22 жовтня, Олег Фея
  • «Ханська Україна» проти «Новоросії»: що закарбовано в історичній пам’яті?
    22 жовтня, Михайло Якубович
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено