Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 вересня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит ,   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Ґернот Ерлер: «Для Німеччини беззаперечним є той факт, що без виконання всіх пунктів Мінська не може бути повного припинення санкцій»

Тиждень обговорив з уповноваженим уряду ФРН із питань співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства українсько-німецьке співробітництво та безпеку в регіоні.
Матеріал друкованого видання
№ 39 (515)
від 28 вересня
Ґернот Ерлер: «Для Німеччини беззаперечним є той факт, що без виконання всіх пунктів Мінська не може бути повного припинення санкцій»
Фото: reuters

Розпочався німецько-український рік мов, ця подія має бути великим успіхом для німецької м’якої сили в Україні. Як би ви оцінили німецьку м’яку силу в країнах Східної Європи, зокрема Україні, Польщі, а також Росії?

— Термін «м’яка сила» є трохи проблемним у цьому контексті, оскільки він мені схожий на політику впливу. Коли ж ми говоримо про культурну політику й організовуємо рік мов, то не маємо цього на меті. Насправді йдеться про те, щоб, зокрема, молодь завдяки знанню мов дістала кращі шанси налагодити контакти із Західною Європою, їхала туди навчатися, отримувала стипендії, але, звичайно, і краще розуміла німецьку політику.

Ви уповноважений уряду Німеччини з питань співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства, а в медіа вас часто називають координатором щодо Росії, тому виникає запитання: чи має німецький уряд українську політику? Якщо вона є, то які пункти включає?

— Передусім мушу ще раз пояснити, що коли говорити про мою роботу, то насправді йдеться про співпрацю в межах громадянського суспільства. Тобто я займаюся політикою не на рівні міністрів чи президентів, а саме на рівні громадянського суспільства. Серед моїх завдань організація регулярних конференцій для німецьких неурядових структур, які займаються українськими питаннями чи співпрацюють із вашою країною. На них приїжджає близько 500 людей з усієї Німеччини. Таких організацій у моїй країні багато. Цю саму роботу я виконую і в контексті Росії. Щодо української політики, то Німеччина зосереджується на підтримці реформ у вашій країні.

Читайте також: Свен Міксер: «Миротворча місія на Донбасі не має слугувати для легітимізації фактичної сепаратистської влади»

Ми допомагаємо Україні на рівні ЄС та Міжнародного валютного фонду, маємо і двосторонні програми. У 2016 році в межах однієї з таких програм Україні виділили €110 млн. У 2017-му доступно €80 млн. Крім того, у 2015-му було надано для користування €500 млн кредитних коштів. Цими заходами ми прагнемо передусім сприяти таким напрямам української політики, як good governance, децентралізація, енергетична безпека й стала економіка. Однак загальна мета полягає в підтриманні незалежності та суверенітету України. 

Крім того, в Україні діє понад 1 тис. німецьких компаній. У жовтні 2016-го відкрилася Німецько-українська торговельна палата. Торішні покращення є позитивними для нашої економіки. У 2016-му німецький експорт до України зріс на 17%. Ми комунікуємо з нашими підприємцями, що працюють в Україні, і вони позитивно оцінюють своє майбутнє тут. Німеччина також на третьому місці серед країн із найбільшим рівнем прямих іноземних інвестицій в Україну (€5,6 млрд). Таким чином намагаємося сприяти розвитку вашої держави. Свій внесок туди роблять і німецькі підприємці. 

Нам, політикам, доводиться стикатися з інтересами підприємців, які працюють із Росією. Утім, економіка прийняла той факт, що вирішальне слово за політикою

Також Німеччина солідарна з Україною в культурі та освіті. У нашій країні навчається 9 тис. українських студентів, 1,5 тис. стипендій надала німецька сторона. У нас є 160 партнерських відносин між університетами двох країн, 40 партнерств на рівні міст.

Як у німецькому уряді зіставляють свої політичні та економічні інтереси в Україні та Росії?

— Звісно ж, ми підтримуємо відносини з Росією. Це величезна країна. Найвищий рівень товарообміну між Німеччиною та РФ зафіксували у 2013-му —  €80 млн. Із початком конфлікту в Україні (анексія Криму та підтримка Росією сепаратистів на Сході країни) з’явилося розуміння пріоритетності політики в економіці. Німецька економіка мусила прийняти той факт, що через санкції товарообмін із Росією зменшився вдвічі. Сьогодні в нас лише половина тих €80 млн. Маю сказати, що це пов’язано не тільки із санкціями, а й із російськими економічними проблемами. Нам, політикам, доводиться стикатися з інтересами підприємців, які працюють із Росією. Утім, економіка прийняла той факт, що вирішальне слово за політикою.

Нещодавно міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив про можливість «відв’язання» санкцій проти Росії від виконання мінських угод. Які важелі впливу на неї ви бачите в такому разі?

— З лютого 2015-го, тобто вже протягом двох із половиною років, діють мінські угоди. Документ складається з 13 пунктів, які обидві сторони зобов’язуються виконувати. Але перший пункт — припинення вогню — досі не виконано, що змушує нас шукати нові можливості встановити врешті цей режим. Бо щоразу, домовляючись про перемир’я на Новий рік чи з початку навчального року, його не дотримують, і наступного дня є жертви з обох сторін.

Читайте також: Жюльєн Носетті: «Росія розуміє інтернет як механізм асиметричної дії»

Слова Зіґмара Ґабріеля були реакцією на ініціативу Владіміра Путіна від 5 вересня запросити «блакитні шоломи» ООН для забезпечення перемир’я. Ґабріель заявив, що ми мусимо позитивно та конструктивно розглянути цю пропозицію. Він також похвалив українську сторону за її готовність до переговорів. Але зазначив, що найважливішим для нас є перемир’я в контексті виведення важкої зброї. 

Звичайно, основою переговорів залишаються мінські угоди. Але коли є ще одна можливість надати динаміки цьому процесові, то її треба оцінювати так само позитивно, як і дотримання мінських угод. Для Німеччини беззаперечним є той факт, що без виконання всіх пунктів Мінська не може бути повного припинення санкцій. Це також європейська позиція.

Війна на Сході України триває вже три роки, і за цей час перед Європою та світом постало чимало нових викликів. Часом здається, що про неї зовсім забули за її межами. Чи відчуваєте ви цей фактор у своїй роботі?

— У жодному разі не можна говорити про те, що про війну на Сході України забули. Актуальність подій постійно змінюється. Війна в Сирії, яка забрала життя вже 400 тис. людей, досі триває і є темою заголовків. Повідомлення про тропічний шторм на узбережжі Флориди, звісно ж, ­витісняють таку довгострокову тему, як конфлікт в Україні. Однак я не можу сказати схоже про політичний рівень. Німеччина є активною в межах «нормандського формату». Ми маємо постійні контакти на рівні міністрів закордонних справ і глав держав та урядів. Моя країна в жодному разі не зменшує своєї участі в цих процесах незалежно від того, пишуть про це газети чи ні.

Читайте також: Ерве Морей: «Щодо окупованих територій Франція беззастережно на боці України»

Після заяви голови Вільної демократичної партії Німеччини щодо «довготривало-тимчасового» статусу Криму ви в одному з інтерв’ю погодилися, що питання півострова варто порушувати після врегулювання ситуації на Донбасі. Однак чи не перетворить це Крим на забуту проблему?

— Ні. Є конкретна реакція на це західного світу у вигляді спеціальних санкцій, які пов’язані з Кримом і які ні в кого не викликають сумнівів. Але також стоїть питання пріоритетності. Для міжнародної політики пріоритетом сьогодні є припинити щоденні смерті на Донбасі. Тобто знайти політичне рішення на основі мінських угод.

Розставляння пріоритетів також свідчить про розуміння, що в разі обтяжування переговірного процесу ще й темою Криму шанси на успіх стають ще меншими. Тому потрібні послідовність дій, визначення пріоритетів. А найвищим пріоритетом є відсутність цивільних жертв у конфлікті на Сході України. І вже потім на порядок денний переговорів можна конкретно виносити тему Криму. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.