Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 вересня, 2017   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Жюльєн Носетті: «Росія розуміє інтернет як механізм асиметричної дії»

Тиждень обговорив із французьким дослідником інформаційних інтернет-війн перспективи відокремлення журналістики від пропаганди на правничому й політичному рівнях, механізми протидії дезінформації та можливості вбезпечення держав і громадян від інформаційної агресії.
Матеріал друкованого видання
№ 37 (513)
від 14 вересня
Жюльєн Носетті: «Росія розуміє інтернет як механізм асиметричної дії»

Ви спеціалізуєтеся на дослідженнях у сфері інформаційної та кібернетичної безпеки. Які засоби й методи використовує сьогодні Росія в інформаційній війні не лише проти України, а й проти західних держав?

— Засоби класичні в тому розумінні, що вони не відрізняються від тих, які СРСР використовувала проти Заходу: дез­інформація, пропаганда, диверсії, продукування неправди тощо. Кінцева мета також не змінилася: йдеться насамперед про те, щоб зруйнувати трансатлантичний зв’язок (дипломатична формула!) і паралізувати систему ухвалення рішень на найвищому рівні в найпотужніших західних країнах. Особливо ж мова про три потуги (3П): США, Велику Британію та Францію — три ядерні держави, члени Ради Безпеки ООН і НАТО. Щодо інструментів, яким Москва віддає перевагу, очевидно, що потенціал інтернету (соціальні мережі тощо) збільшує в рази території інформаційних війн за російським рецептом... У цьому сенсі, на мою думку, Захід помиляється, коли, аналізуючи процеси в інтернеті та російську політику, надто зосереджується на старих дебатах «свобода — контроль», нехтуючи питанням великих інвестицій політичної влади в конкретне медіа. Сьогодні ми усвідомлюємо, що панує певна форма наївності. Водночас росіяни розуміють інтернет як механізм асиметричної дії, неймовірно ефективний в умовах інших відставань і недосконалостей.

Жюльєн Носетті працює дослідником у Французькому Інституті міжнародних відносин (IFRI). Спеціалізується на дослідженнях російської зовнішньої політики і стратегій інтернет-комунікацій.

Чи є, на вашу думку, легальні способи, які дали б змогу відокремити журналістику від пропаганди з метою покласти край нескінченним маніпуляціям, що видають знаряддя дезінформації за медіа?
— Свобода слова — наріжний камінь нашої політичної системи, причина того, що будь-які юридичні демарші, дотичні до цієї теми, стають неймовірно делікатними. До того ж іноді межа між двома ресурсами досить тонка. Інколи йдеться про суб’єктивне сприйняття... Тож дебати про відок­ремлення засобів пропаганди від журналістики прогнозовано стали б дуже полемічними. Проте нагальна потреба замислитися про це, як і про відповідні політичні дії, очевидна. У європейських інстанціях усе частіше лунають дебати про відмінність пропаганди від журналістики. Питання також полягає в тому, як слід залучати або ні таких потужних гравців у цифровій сфері, як Google, Facebook, Twitter...

Читайте також: Геополітика обставин

Чи є, на вашу думку, можливість оскаржити дозвіл на мовлення французькою, який дістав у Франції телеканал RT (колишній Russia Today) у 2015-му, себто через рік після анексії Криму? Канал планує розпочати повноцінну роботу з грудня...

— Можливості для цього дуже обмежені. По суті, немає нічого протизаконного в тому, що це медіа заходить працювати на французький інформаційний ринок. Єдиний спосіб спробувати «зупинити» RT — запустити петицію або навіть розпочати суспільні дебати, щоб проінформувати громадськість про методи, до яких вдається це медіа. Водночас медійний простір сьогодні так поляризований, що я мало вірю в успіх цього починання. Підписантів петиції відразу ж назвуть занадто правильними та русофобами. Є ще один бар’єр на шляху до скасування ліцензії від CSA (Вищої ради з телебачення та радіомовлення): якби це сталося, неодмінно виникли б дипломатичні ускладнення між Москвою та Парижем. Я не впевнений, що французький президент зацікавлений у тому, щоб зруйнувати політичний капітал, який сформувався після його зустрічі з Владіміром Путіним у Версалі...

Що робити людям, щоб не ставати жертвами інформаційної вій­ни, не дозволяти дезінформувати себе?

— Це делікатне питання... Я думаю, провідне зусилля має робитися в напрямі освіти молоді та загалом громадян. Найважливіше — навчитися правильно систематизувати джерела, бачити їхню ієрархію. Із розвитком медіа й інших носіїв інформації широка читацька аудиторія почувається дезорієнтованою. Особливо молоді покоління, які народилися в епоху інтернету. Виклик насправді колосальний.

Читайте також: Ерве Морей: «Щодо окупованих територій Франція беззастережно на боці України»

Що реально зробити на рівні як ЄС, так і французької держави, щоб убезпечити інформаційний простір від зовнішніх атак?

— Це також неймовірно складне питання. У Франції є державне агентство, яке опікується безпекою інфраструктур, отже, і кібербезпекою також. Але не інформаційною безпекою: не вмістом, не когнітивним виміром. Узятися до змісту — це означає наразитися на звинувачення у встановленні цензури. Проблема виникає не лише стосовно дезінформації, а й щодо всього того, що пов’язане з джихадистами. У цій справі також виклики неймовірно високі. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
  • Війни із незаконними забудовами в Одесі мають довгу історію. Однак, на відміну від інших міст, тут у них свої, регіональні нюанси.
    12 грудня, Станіслав Козлюк
  • Печерський райсуд відмовився обрати будь-який запобіжний захід екс-голові Одеської ОДА Міхеілу Саакашвілі.
    12 грудня, Андрій Голуб
  • Британські виборці забули, що мирна угода з Північною Ірландією ґрунтується, зокрема, на членстві обох сторін у ЄС
    12 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.