Тиждень
Розділ:
Постійне посилання:
9 вересня 04:02   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Саміт БРІКС: що далі?

По закінченні зустрічі лідерів країн БРІКС у китайському Сямені світові медіа шукають відповіді на одне питання

Саміт країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР), який проходив у китайському місті Сямень із 3 до 5 вересня, став однією з найгарячіших політичних подій початку цієї осені. Для України він відзначився заявою російського президента Владіміра Путіна про миротворців на Донбасі, однак сама заява була відповіддю на запитання журналіста пропагандистського телеканалу «Звезда» і ніяк не була пов’язана з тим, що обговорювалося на саміті. Утім, саме вона спричинила до низки інших пропозицій та заяв. Отже, Владімір Путін висловився, зокрема, про те, що розміщення миротворців ООН пішло б на користь вирішенню конфлікту на Донбасі. Однак, на його думку, вони мають перебувати на “лінії розмежування, а не на інших територіях”. Президент України ще в 2015-му офіційно надіслав до ООН звернення щодо розгортання на території України миротворчої місії. Утім, для України ця ситуація є прийнятною тільки, якщо миротворців буде введено на всю окуповану територію,  а також якщо війська не матимуть у своєму складі персоналу сторони-агресора. Під час щорічного звернення до Верховної Ради президент України Петро Порошенко також заявив, що розміщення миротворців ООН на всій "окупованій території Донбасу стане проривом" у мирному врегулюванні конфлікту. Раніше він анонсував, що на найближчій сесії Генасамблеї ООН (відкриється 12-го вересня) презентує "ініціативу із введення миротворців ООН на окуповані території Донбасу".

Серед країн ЄС до пропозиції Владіміра Путіна поставилися схвально. Так, міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель назвав заяву Путіна “неочікуваною”, але також додав, що був “дуже радий бачити цей перший сигнал”, що Путін “хоче обговорити вимогу, яку Росія в минулому відкидала”. Прес-секретар міністерства закордонних справ Німеччини Мартін Шефер заявив, що Франція та Німеччина найближчим часом розроблять власну концепцію миротворчої місії на Донбасі.

У Вашингтоні також схвально поставилися до озвученої Кремлем позиції щодо розміщення блакитних шоломів на Донбасі. Однак відзначили, що вони мають бути розміщені по всій території, а не лише на лінії розмежування.

Читайте також: Миротворча пропозиція Путіна щодо Донбасу як черговий Троянський кінь. Огляд ЗМІ

Однак, як вже відзначалося, на саміті у Сямені лідерів цікавили дещо інші питання.

У БРІКС на сьогодні проживає 43% світового населення. Ці країни також є поміж тих, що найшвидше розвиваються. За даними Світового банку, протягом останніх 10 років вони забезпечують 50% світового зростання. Саме тому зустрічі БРІКС щоразу привертають до себе стільки уваги. А цього року на саміт було запрошено ще й представників п’яти держав, які не є членами БРІКС, а саме Єгипту, Кенії, Таджикистану, Мексики й Таїланду.

Основними темами саміту оголосили тероризм, урядування та торгівлю. Однак обговорювали все в значно ширшому форматі. Утім, конкретних результатів поки що мало. Та й не всі країни зараз готові зосереджуватися на співпраці в межах групи. Росія та Бразилія пережили глибоку рецесію. В останній, як і в Південній Африці, ще й політична криза. У статті для The National Interest аналітик американського центру Council of Hemispheric Affairs Алехандро Санчес припускає, що Бразилія через внутрішні проблеми може згодом покинути БРІКС. Хоча, найімовірніше, нинішній президент Мішел Темер, який став президентом після імпічменту Ділми Руссефф торік і пробуде у своєму кріслі лише до жовтня 2018-го, цього не робитиме. На думку аналітика, двох років замало для різких зовнішньополітичних кроків.

Індія та Китай — два найбільших члени — напередодні саміту залагодили одну з найсерйозніших прикордонних суперечок від часів воєнного конфлікту 1960-х довкола плато Доклам у Гімалаях. На саміт у Сямені чекали як на першу зустріч очільників Індії та Китаю віч-на-віч від початку конфлікту. Як пише Ральф Дженнінґс у статті на сайті журналу Forbes, країни домовилися про тісніше спілкування з питань безпеки. На його думку, обидві сторони готові співпрацювати. Також це видно з офіційних повідомлень. Міністерство закордонних справ Китаю на своєму офіційному сайті заявило, що разом з Індією слід домагатися «миру й стабільності» вздовж кордонів. «Утім, складно сказати, чи ведуть ці перемовини до повнішого діалогу й чи стримують ще одну прикордонну суперечність — одну з двох найбільших криз у країнах Азії після війни 1962-го», — підсумовує Дженнінґс.

Читайте також: Азійський поворот Кремля: позиції РФ в Індії

За даними Reuters, які опублікували вже по завершенні саміту, протягом останнього року торгівля між п’ятьма країнами істотно зросла. Зокрема, між Китаєм та Індією на 26%. Поставки з Піднебесної до Бразилії та до Південної Африки збільшилися на 9%.

Наприкінці саміту учасники представили комюніке на 43 сторінках, у якому доволі розмито описали завдання організації. Вони варіюються від боротьби з тероризмом до боротьби з потеплінням. П’ять країн також засудили випробовування ядерної зброї Північною Кореєю й закликали до реформування ООН та Ради Безпеки ООН «з метою зробити її репрезентативнішою й ефективнішою, а також збільшити представництво країн, що розвиваються, щоб вони могли адекватно реагувати на глобальні виклики».

Країни протягом часу свого існування також створили власний Новий банк розвитку (НБР) зі штаб-квартирою в Шанхаї (у 2014-му). Він даватиме позики країнам — учасницям групи. Британське видання The Financial Times назвало цей крок «найкращою картою БРІКС». 

Читайте також: The Economist: Хоч як дивно, але партнери

«У той час як майбутнє БРІКС лишається непевним, Новий банк розвитку, мабуть, є найконкретнішим засобом, яким країни можуть поглиблювати свою співпрацю. Минулого місяця рада директорів НБР затвердила чотири проекти в КНР, Росії та Індії на суму позики, що загалом становить 1,4 млрд», — пише видання.

Багато аналітиків зазначає, що Китай, наприклад, не зацікавлений лише в розвитку цієї групи. Його ініціатива і найбільше регіональне творіння на сьогодні — це «Один пояс, один шлях», яка має об’єднувати проекти «Економічний пояс Шовкового шляху» та «Морський шовковий шлях XXI століття». У межах цієї ініціативи Піднебесна прагне відновити давні торговельні шляхи Центральної Азії й туди вкладає значно більше грошей, ніж у БРІКС.

The Washington Post також пише, що, попри заяви та прагнення КНР зробити групу впливовішою, її роль зменшується. І на це є кілька причин: по-перше, політичне та економічне протистояння між Індією та Китаєм, по-друге, економічні труднощі, з якими зіткнулися Росія, Бразилія та Південна Африка.


Матеріали за темою:

 
 

©2007-2017 «Український тиждень»
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.