Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 вересня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Німецькі вибори: дует суперників

Як пройшли передвиборчі теледебати між Ангелою Меркель та Мартіном Шульцом?
Німецькі вибори: дует суперників
Фото: reuters

Перші та єдині у цій німецькій передвиборчій кампанії теледебати між основними представниками на посаду канцлера Анґелою Меркель та Мартіном Шульцом важко назвати запеклими.

Здається, ще під час жодних дебатів суперники стільки не дякували один одному як тут, а нинішня канцлерка часто схвально кивала під час відповідей свого суперник від Соціал-демократичної партії Мартіна Шульца. Для останнього дебати були шансом хоч якось змінити невтішний для СДП прогноз на виборах, що мають відбутися за три тижні – 24 вересня. Своє завдання Мартін Шульц, здається, успішно провалив.

Попередньо організатори дебатів заявляли, що основні питання будуть розділені на чотири тематичні блоки, про які доведеться дискутувати протягом 95 хвилин: міграція, зовнішня політика, соціальна справедливість та внутрішня безпека. Передбачувано, попри визначений час на кожен із блоків, про міграцію говорили найбільше.

Перше запитання цього блоку було до Меркель. Чи розцінює вона міграцію як небезпеку? Канцлер дуже чітко визначила, що бачить це не як загрозу, але як серйозне завдання та виклик. На її думку, Німеччина довго користалася з глобалізації, тому зараз вона не може відокремитися. Це не означає, що до Німеччини тепер можуть приїжджати всі люди, але те, що “федеративна республіка має більше вкладати у розв’язання конфліктів”. В цілому бачення вирішення міграційної кризи в обох політиків однакове. Шульц, утім, намагався “опонувати” Меркель, наполягаючи на тому, що вирішення міграційної кризи має бути європейським. Але Меркель, як і в інших питаннях, чітко вказувала Шульцу, що його партія є співучасником того чи іншого рішення або стратегії, адже є членом Великої коаліції у німецькому парламенті, або ж на те, що Шульц розуміє ситуацію, як колишній європолітик (до того, як очолити СДП Німеччини Шульц був Президентом Європарламенту – Ред.). Зокрема і в питанні міграції Меркель зауважила, що Шульц мав би розуміти: “європейська солідарність була в той час не можлива” і у неї “нуль надії”, що Віктор Орбан влітку 2015-го змінив би своє рішення.

Читайте також: Затишшя перед вереснем

Міжнародний блок дебатів не відзначився різноманіттям. Тож не дивно, що його чи не найбільше розкритикували і журналісти, і користувачі соцмереж. Основними темами цього блоку теледуелі між німецькими топ-політиками стали Туреччина, Північна Корея, США. Першу несподіванку тут підкинув Мартін Шульц. На його думку, треба завершити перемовини із Туреччиною щодо вступу до ЄС. Поведінка турецького президента Раджепа Таїпа Ердогана не залишає іншого вибору: “Тут перейдено усі червоні лінії. Точка неповернення”, - сказав він. У цьому питанні Меркель з ним згодна: “Наразі переговорів про вступ не існує”, -- зауважила вона. Канцлерка також закликала припинити виплату фінансової допомоги Туреччині.

Схожі погляди у  Меркель та Шульца й на американського президента. “У нас серйозні розбіжності у поглядах із американським президентом”, - зауважила Меркель і як приклад назвала питання зміни клімату. Хоча в цілому воно мало обговорювалося під час цих дебатів. На думку ж Шульца, нинішній американський президент не спроможний вирішити конфлікту з Північною Кореєю. “Проблема, яку маємо щодо Трампа, - це його непередбачуваність”. Дещо несподіваним був той факт, що у блоці ніяк не згадали ані про Росію (єдиний момент - наприкінці дебатів у короткому питанні щодо рішення колишнього канцлера Герхарда Шредера ввійти до ради директорів Роснефті. Його обидва політики розкритикували, а Меркель зазначила, що ця компанія знаходиться у списку санкцій), ані про війну на Донбасі, ані про Brexit.

У соціально-економічному блоці Шульц спробував закинути Меркель бажання підвищити пенсійний вік до 70-ти років, але канцлер впевнено це заперечила. Крім того, вона змогла протиставити таким закидам свої досягнення у подоланні безробіття. Адже за час її канцлерства кількість безробітних у Німеччині зменшилася наполовину (було 5 мільйонів, зараз 2.5 мільйони). До невеличкого пожвавлення у дебатах дійшло під час розмови про автомобільну промисловість. Одна із ведучих дебатів Майбріт Іллнер назвала Меркель “автомобільною канцлеркою” і запитала, чи вона часом “не представляє інтереси” автомобілістів. Мартін Шульц закинув Меркель запровадження дорожних зборів, чого вона раніше обіцяла не робити. Але, як і очікувалося, Меркель просто відзначила, що партія Шульца, яка є членом великої коаліції, також голосувала за це рішення.

Останній тематичний блок – внутрішня безпека -- також не показав особливих розбіжностей між кандидатами. “Я гадаю, ми отримали урок із того випадку”, -- заявила Меркель про напад Аніса Амрі на різдв’яний ярмарок у Берліні 19 грудня минулого року, коли загинуло 12 осіб.  Шульц також заявив, що потрібно покращувати матеріальний стан поліцейських для запобігання внутрішнім загрозам.  .

Опитування, проведені під час дебатів трьома незалежними компаніями, показали, що Меркель переконала більшість глядачів. За даними однієї із них -  infratest dimap, переконливіше вона звучала для 55% глядачів. У той час, як Шульц був більш переконливим для 35%. За цим же опитуванням, Шульц був значно агресивніший, а Меркель компетентніша.

Читайте також: The Economist: Сонна Німеччина

В цілому, дебати виглядали дещо нудними. Багато важливих тем і в глобальному, і у власне німецькому контексті не згадали взагалі. Росія, Україна, Brexit, зміни клімату, виклики цифрової революції (хоч побіжно Меркель до цієї теми зверталася) – всі ці теми залишилися за бортом 97-хвилинного обговорення.

Важливість цих дебатів для Шульца (з огляду на те, що його партія відстає від ХДС Меркель на близько 15 пунктів) полягала у тому, що це міг бути його шанс дещо покращити результат. Однак він цю можливість успішно змарнував. На думку багатьох німецьких коментаторів, його стиль нагадував Дональда Трампа, однак агресивність швидше допомогла йому програти, ніж виграти.

Після дебатів знову почулися розмови про можливість чергової великої коаліції в наступному Бундестазі. Однак поки що існує можливість створення коаліції ХДС/ХСС Меркель і Вільної демократичної партії Німеччини. Найбільш поширене запитання у пошуковиках під час дебатів звучало так: «Скільки часу Анґела Меркель на посаді канцлера?» Вони наштовхують на думку про те, що німці вже б і не проти бачити нові обличчя. Харизматичний лідер Вільних демократів Крістіан Лінднер непогано для цього підходить.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.