Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 серпня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Азійський поворот Кремля: позиції РФ в Індії

Чи зацікавлені в Індії у посиленні співпраці із Росією?
Азійський поворот Кремля: позиції РФ в Індії

Ще з 2014-го, коли агресія Росії щодо України спричинила до погіршення відносин між Москвою та Заходом та до санкцій з боку ЄС та США за її дії, Росія почала шукати можливості посилити свої ролі в інших регіонах. Як відзначають у своєму дослідженні аналітики Міжнародного Інституту стратегічних досліджень (IISS), першим регіоном, де Росія вирішила посилити свої впливи, або ж швидше зробити образ цього посилення, став Азійсько-Тихоокеанський регіон. Цю політику у Кремлі назвали “азіатським поворотом”. Пріоритетними у регіоні для себе Росія бачить відносини із Китаєм. “Історична” газова угода між країнами на суму 400 мільярдів доларів була укладена ще у 2014 році. Після спаду у рівні торгівлі між двома країнами у 2014-15 роках, у 2016-першій половині 2017-го він знову почав зростати. Утім в Кремлі намагаються шукати каналів співпраці із іншими перспективними країнами Азії, зокрема Індією.

З 2014 року між Москвою та Нью-Делі було укладено кілька важливих для Росії угод, зокрема у цивільній атомній енергетиці та купівлі озброєння. Під час відвідин прем’єр-міністром Нарендрою Моді Санкт-Петербургу 1 червня цього року вони з Путіним домовилися про нарощування торгівлі та посилення співпраці, зокрема у вищезгаданій енергетичній сфері. Тоді ж було підписано угоду про запуск 5 та 6-го блоків найбільшої індійської атомної елетростанції Кунданкулам у штаті Таміл-Наду. Разом з тим важливими для обох країн є угоди з постачання озброєння із Росії. Під час попереднього візиту Нарендри Моді до Росії у грудні 2015 року було оголошено про угоду на 6 млрд доларів між російською компанією виробником озброєння (зокрема, зенітно-ракетних комлексів як Бук) Алмаз-Антей та індійською компанією Reliance Defense and Engineering, яка належить близькому до прем’єр-міністра мільярдеру Анілу Амбані. Тоді ж індійський уряд оголосив про купівлю в Росії зенітно-ракетних установок S-400 на суму 4,5 мільярди доларів.

Читайте також: Індійська компанія планує побудувати в Україні сонячну електростанцію

Останньою великою угодою між індійською та російською компаніями є купівля російською державною нафтогазовою компанією Роснефть 49% акцій індійської компанії Essar Oil. Процес купівлі було завершено 21 серпня. Як відзначає дослідниця енергетичної сфери Еллен Валд у своєму матеріалі для Forbes, ця купівля надає російській нафті бажану позицію на індійському ринку та свідчить про великі трансформації на світовому ринку нафтопродуктів. За деякими даними, цю угоду врятувало безпосереднє втручання Путіна і Моді. Минулого літа, після пропозиції компанії Aramco із Саудівської Аравії, угода між Essar та Роснефтью була майже на межі краху. Утім після втручання, за деякими даними, вищезгаданих високопосадовців та згоди російського консорціуму заплатити додатково ще 13 мільярдів доларів, купівлю врешті погодили.

Під час останнього візиту Моді наголошував про 70-річчя “дуже сильних взаємин у різних галузях”. Однак, попри начебто багаторічну “дружбу-дості” між двома країнами, не можна говорити про відсутність непорозумінь, а швидше навіть навпаки. Крім того, Індія протягом останнього часу поглиблювала економічну та військову співпрацю зі США, зокрема у військовій галузі. Так, за даними SIPRI, США були основним постачальником озброєння до Пакистану протягом 1997-2011 років і постачали дуже мало озброєння до Індії, але протягом останнього часу змінили свою позицію і значно збільшили постачання до Індії зі “стратегічних та економічних міркувань” та відчутно зменшили постачання до Пакистану. Незважаючи на це, Росія залишається основним експортером озброєння до Індії і за прогнозами радикально ця ситуація найближчим часом не зміниться. За даними SIPRI, протягом 2012-2016 рр. поставки з Росії склали 68% індійського імпорту озброєння, у той час як із США лише 14% (хоча США – це другий за рівнем імпортер), а Ізраїль 7%. Україна шоста у цьому списку, і протягом цього часу 1,48% озброєння до Індії постачали з України.

Читайте також: В Індії запланували побудувати 10 нових ядерних реакторів

Протягом останніх років Росія також вдавалася до кроків не надто приємних для Індії. Однак це не в останню чергу була також і відповідь на посилення співпраці між Індією та США. Зокрема, було погоджено продаж військових гелікоптерів до Пакистану. Минулої осені також відбулися перші індійсько-пакистанські військові навчання. Індійська сторона заявляла, що військова співпраця між Пакистаном та Росією не пройде без наслідків для взаємин між двома країнами.

3-5 вересня у китайському місті Сямень проходитиме саміт країн БРІКС, на який мають прибути лідери Індії, Китаю, Росії, Бразилії та Південної Африки. Однак наразі відносини між Індією та Китаєм перебувають у одній із найбільш напружених фаз протягом останніх років через територіальну суперечку довкола плато Доклам. Саме спільний кордон був причиною китайсько-індійської війни 1962-го року і нинішнє протистояння – це відголосок ще того конфлікту. Цього разу суперечка розпочалася через спробу Пекіна прокласти дорогу у тому регіоні. Індія виступає проти цього будівництва, оскільки воно може мати серйозні “безпекові наслідки” для країни. Цікаво, що СРСР у 1962 році в китайсько-індійському протистоянні прийняв позицію Китаю, хоча до того у суперечках щодо кордону підтримував Індію і навіть пропонував постачати МіГ-21. Цього разу Росія поки відмовчується, але зближення між Індією та США протягом останніх років наштовхує на думку, що історія 1962-го року може повторитися.

Читайте також: Індія вирішила повністю перейти на електромобілі до 2030 року

Більшість дослідників взаємин Росії із країнами Азії погоджуються, що попри спроби Росії показати себе впливовою країною регіону, поки що це в першу чергу риторика. Як відзначає дослідник із московського Центру Карнегі Антон Цвєтов, Південносхідна Азія є лише другорядною у стосунку до Китаю у російській політиці “азійського повороту”, а сам азійський поворот є лише другорядним загалом у російській зовнішній політиці. Взаємини ж Індія-Росія вже складно називати стратегічними, хоча вони зберігають ці аспекти, а високопосадовці не бояться вдаватися до такого визначення. Для Індії у відносинах з Росією залишається важливою військово-оборонна співпраця, співпраця у галузі атомної енергетики та підтримка Росії у Раді Безпеки ООН. Як відзначає голова The India Project Інституту Брукінгса Танві Мадан, “Делі прагне не відпустити Москву цілковито до рук Пекіна”. Вона також відзначає, що Росії у свою чергу потрібен індійський ринок для збуту озброєння і для диференціації співпраці у регіоні.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.