Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
27 серпня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Затишшя перед вереснем

У «сонній передвиборчій кампанії» Німеччини ще можуть з’явитися гострі питання. І Україна має в них свою ставку
Матеріал друкованого видання
№ 33 (509)
від 17 серпня
Затишшя перед вереснем
Фото: reuters

«Я мало не забула, що вибори ще не відбулися, і нам, звісно ж, потрібен кожен голос», — обмовилася наприкінці свого першого виступу в передвиборчому турне Анґела Меркель. Дортмунд — місто, у якому вона виголосила свою першу в цій кампанії передвиборчу промову і яке до останніх виборів вважалося центром соціал-демократів. Однак у травні ситуація набрала інших обертів і на виборах перемогла місцева гілка Християнсько-демократичного союзу Анґели Меркель. Тому початок кампанії саме із цього міста був промовистим. Канцлерка мала впевнений, зважений, може, навіть трохи нуднуватий вигляд, що, однак, пасувало до її сірого костюма й гасла «За Німеччину, де ми житимемо добре й радо».

Поки що на вересневих виборах Меркель немає чого боятися. За даними провідних центрів Emnid, Forsa, Infratest dimap та Forschungsgruppe Wahlen, що проводять опитування громадської думки в Німеччині, ХДС/ХСС випереджають своїх головних суперників, Соціал-демократичну партію, на 14–17%. За найсвіжішим опитуванням Emnid від 3–9 серпня, розрив між ХДС/ХСС та СПД становить 14%; минулого тижня показник був ще на відсоток більшим. Востаннє такий розрив спостерігався напередодні оголошення Мартіна Шульца головним кандидатом від соціал-демократів у січні цього року.

Читайте також: The Economist: Сонна Німеччина

Причин, із яких склалася така ситуація, кілька. Однак час полоскотати нерви ще є. По-перше, німці поки що у відпустках і мало уваги приділяють політиці. Головні політичні ток-шоу відкриють новий сезон лише наприкінці серпня. Донедавна Меркель і сама була у відпустці. Це звільнило її від потреби коментувати складні теми й відповідати на закиди з боку основного конкурента Мартіна Шульца. Це все-таки вже принесло їй деякі електоральні втрати. За даними нещодавнього опитування infratest dimap, респондентів, які «задоволені» головою ХДС, стало на 10% менше: у липні таких було 69%, а в серпні, за опитуванням, уже 59%. Найбільше задоволені німці роботою міністра фінансів Вольфґанґа Шойбле з ХДС (64%) та Зіґмара Ґабріеля із СДП (63%). Деякі журналісти припускають, саме Schlafwahlkampf (сонна передвиборча кампанія) та брак у ній емоцій (оскільки результат видається майже визначеним) і спричинилися до втрати німецькою канцлеркою популярності.

По-друге, «дизельний скандал». Наприкінці липня в журналі Der Spiegel з’явилася стаття, у якій ішлося про те, що найбільші німецькі автовиробники Daimler, BMW, Volkswagen, Audi та Porsche ще з 1990-х удавалися до дій, які суперечать правилам конкуренції, але водночас узгоджували їх між собою під час більш ніж тисячі зустрічей. Як свідчать опитування, німці хочуть, аби Меркель рішучіше поводилася з автомобілістами: 67% вважають нинішню політику щодо автомобільної промисловості надто м’якою. Навіть більше, Матіас Камманн у німецькому Die Welt зазначає: у багатьох німців створюється враження, що політики мають у «дизельному скандалі» інші цілі, ніж громадяни, адже першочерговими для них є автомобільна галузь і робочі місця, як гадають 63% опитаних.

Головні політичні ток-шоу відкриють новий сезон лише наприкінці серпня. Донедавна Меркель і сама була у відпустці. Це звільнило її від потреби коментувати складні теми й відповідати на закиди з боку основного конкурента Мартіна Шульца

Однак, зважаючи на те що підтримка зелених, за даними опитувань, не зростає (а за деякими вони взагалі перебувають на останньому місці в прохідному рейтингу, чого не було вже дуже давно), видається, що наразі німці не вимагають радикально інших підходів до автомобільної галузі. Цікаво також, що висловлювання голови Вільної демократичної партії (який може стати міністром закордонних справ, якщо ХДС/ХСС вирішить, а результати голосування дадуть змогу таки створити чорно-жовту коаліцію) про «довготривало-тимчасовий» статус Криму відняло йому 6% рейтингу схвалення з боку німецьких виборців.

Посеред пляжу на Мальорці Крістіан Лінднер, молодий німецький політик, якого до того порівнювали із Джастіном Трюдо та Емманюелем Макроном, в інтерв’ю виданню німецької групи Funke розповідав про «перезапуск відносин із Росією». Для цього, на його думку, в анексованого Криму має бути «довготривало-тимчасовий» статус. Приблизно саме тоді Ейч Пі Бакстер приземлився на півострові з порушенням українського законодавства. Хоч українське посольство розгорнуло серйозну кампанію, аби відмовити його від поїздки на фестиваль до окупованої території. Посол України в Німеччині Андрій Мельник відреагував на це порушення заявою про те, що воно матиме правові наслідки для музиканта. А в одному з інтерв’ю припустив, що німецький канал RTL мав би відкликати його зі складу журі конкурсу «Німеччина шукає суперзірку» (Deutschland sucht den Superstar). Віце-президент Вільних демократів Вольф­­­ґанґ Кубіцькі відреагував на нього на своїй офіційній сторінці у Facebook, попередивши Мельника, що такі висловлювання можуть зробити його персоною нон ґрата в Німеччині. Утім, ці припущення Кубіцькі так і залишилися думками в 
мережі. У Німеччині вони не відіграють такої глобальної ролі, як в Україні. А ось дискусія щодо статусу Криму в німецьких медіа не припинялася. Здебільшого медійники критично висловлювалися щодо позиції Лінднера (до речі, вона суперечить самій програмі його партії). Проте лунали й голоси німецьких «реалістів», як-от адвоката Франка Елбе в журналі Cicero. Той порівнював погляд Лінднера на кримське питання з підходом до відносин Сходу та Заходу в часи холодної війни колишнього міністра закордонних справ Німеччини та одного з «архітекторів» її об’єднання Ганса-Дітріха Ґеншера. Останній також був представником Вільних демократів. 

Читайте також: У Німеччині почали тестувати систему розпізнавання облич

Українська сторона поки що активно реагує на цю дискусію в німецькому політикумі та медіа. Міністр закордонних справ Павло Клімкін прокоментував слова Лінднера в інтерв’ю найпопулярнішій у Німеччині газеті Bild. Він зазначив, що такі висловлювання «спонукають агресора до нових злочинів». На 7 вересня, за словами посла Андрія Мельника, призначена його зустріч із головою німецьких Вільних демократів. Важливо, що на висловлювання Лінднера також зреагували, попри канікули, у канцелярії Меркель. Позиція уряду незмінна, заявила його речниця Ульріке Деммер.
Німецькі вибори ще цілком можуть вийти зі стану електоральної летаргії. Для цього є принаймні два фактори, де можуть з’явитися нові виклики. Один — яєчний. Хоча він стосується не лише Німеччини, а й cусідніх Бельгії та Нідерландів. Другий пов’язаний із дизельним скандалом. Опитування свідчать, що останній може мати особливе значення. 

Після Дортмунда Меркель збирається відвідати ще понад 50 німецьких міст і містечок. Не менш активними є і її суперники. Поки що важливим для нас фактором є те, що канцлерка за жодних обставин не піддається на провокації суперників, а її впевнений тон кризового менеджера тільки додає німцям довіри до того, за кого вони голосуватимуть. Хоча є ще один фактор: антиамериканізм, градус якого в німецькому суспільстві не меншає. Підігрівати його можуть нові американські санкції проти Росії. У цьому контексті думки на кшталт висловленої Лінднером щодо статусу Криму можуть виринати ще не раз.

І в цій передвиборчій кампанії Україна має свою ставку: донести якомога зрозуміліше німецьким псевдореалістам, що агресія та порушення міжнародного права не можуть бути двозначними термінами. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На які тенденції вказують результати парламентських виборів у ФРН
    25 вересня, Юрій Лапаєв
  • Розмовляю з приятелькою. Розмова точиться навколо майбутнього(через рік) вступу її доньки до вишу – треба вже обирати, куди йти. Батьки обмірковують вступ до російських університетів. Я цікавлюся, чому, бо знаю, що зараз багато росіян навпаки їдуть вчитися до нас – у нас дешевше в рази, а підтвердження місцевого диплому потім у Росії обійдеться смішною сумою. Тобто економія очевидна.
    25 вересня, Вікторія Малишева
  • Що спонукає сучасні демократичні країни вдаватися до певного обмеження свобод
    25 вересня, Юрій Лапаєв
  • Китай називає себе світовою державою. Усе завдяки Сі Цзіньпіну
    24 вересня, The Economist
  • Життя в добу розпізнавання обличчя
    24 вересня, The Economist
  • Про етапи подолання колоніальної залежності
    24 вересня, Ігор Лосєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено