Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 липня, 2017   ▪   The Economist   ▪   Версія для друку

The Economist: Неправильні, але стабільні

Захід знову підтримує балканських автократів, щоб зберегти мир
Матеріал друкованого видання
№ 27 (503)
від 6 липня
The Economist: Неправильні, але стабільні
Фото: reuters

Александар Вучич (на фото) 23 червня в присутності максимальної для таких заходів кількості іноземних представників «помазав» себе в президенти Сербії. Колишній прем’єр-міністр країни, якого обрали президентом 2 квітня, склав присягу ще в травні, але вирішив влаштувати урочисту церемонію інавгурації, щоб продемонструвати свій авторитет. Призначивши відкриту лесбійку Ану Брнабич на посаду прем’єра, Вучич здобув прихильність іноземних лібералів.
Насправді країною керуватиме Вучич, а він аж ніяк не ліберал. Утім, західні лідери зітхнули з полегшенням. Сербія — наймогутніша держава Західних Балкан, а Вучич, попри всі свої вади, здатний підтримувати її стабільність. ­Подібні сценарії в різних варіаціях простежуються в багатьох країнах регіону. Дехто називає такі держави стабілократіями.

Головним опонентом Вучича на президентських перегонах був колишній міністр закордонних справ Вук Єремич. У передвиборчій кампанії було багато бруду. ЗМІ, що симпатизують Вучичу, писали нісенітниці: нібито Єремич потай є мусульманином, якого підтримує «Ісламська держава» і який причетний до гучного вбивства; нібито дружина Єремича очолює наркосиндикат. Поліція якось влаштувала кандидатові в президенти допит у зв’язку із закидами про фінансові махінації. Обвинувачень йому не висунули. За словами Єремича, усе це вигадки.

Зазвичай вибори в балканських країнах закінчуються коаліційними переговорами, учасники яких ділять бариші. Питання в тому, хто над якою державною компанією здобуде контроль

Історія Єремича нікого не шокувала. Як стверджує Срджа Павлович, чорногорський науковець й автор терміна «стабілократія», країни Заходу заплющують очі на антидемократичні витівки балканських автократів, поки ті підтримують мир у регіоні. Скажімо, Боснія залишається нефункціональною вже 20 років після війни: країна потерпає від розколу між партіями, що представляють різні етнічні групи. США та Європа це терплять за умови, що її лідери не доведуть кризу до силових сценаріїв. 

Стабілократія в різних державах діє по-різному. У Чорногорії очевидно, хто всім заправляє: від 1989 року країною керує Мило Джуканович, який тричі відходив від справ із посад президента та прем’єра й повертався після того, як якийсь час керував процесами з-за лаштунків. Захід схвально ставився до чорногорської влади, бо вона привела країну до офіційного вступу в НАТО 5 червня. Однак жодні вибори донині не забезпечували ротацій у владі. Як і всюди в регіоні, голоси в Чорногорії купуються через роздачу державних посад. 

Читайте також: Новий президент Сербії склав присягу попри протести

Зазвичай вибори в балканських країнах закінчуються коаліційними переговорами, учасники яких ділять бариші (такі вибори, як в Албанії, де 25 червня соціалісти здобули впевнену перемогу, є великою рідкістю). Кому яке міністерське крісло дістанеться, здогадатися здебільшого нескладно. Питання радше в тому, хто над якою державною компанією здобуде контроль, а разом із тим і можливості для покровительства та відкатів. У Македонії Внутрішня македонська революційна організація (ВМРО — ДПМНЄ), яка правила країною понад 10 років, зрештою відступилася через витік інформації про її корупцію та втручання в роботу судів. 31 травня прийшли до влади соціал-демократи в союзі з етнічними албанськими партіями. Проте новий уряд продовжуватиме те саме кумівство, якщо «не поламає традицію партійного контролю над державою», стверджує політолог Грацького університету Флоріан Бібер. Але такі зміни — надто велика вимога до регіону, де держава (як за комуністів, так і сьогодні) ніколи не функціонувала незалежно від партій.

Читайте також: Едвард Лукас: Кремль береться за колишню Югославію

«Громадяни віддаляються від політики й голосують з особистих чи матеріальних міркувань, а також через страх», — ідеться в доповіді про стабілократію від науково-аналітичної стратегічної дорадчої групи «Балкани в Європі». На думку Павловича, Захід налаштовує регіон проти себе, коли легітимізує його нинішню ситуацію. У Косові партія, яка здобула найбільше голосів на виборах 11 червня, будувала передвиборчу кампанію на критиці підтримки Заходом корумпованої влади. Ця політсила також виступає за створення Великої Албанії. Якби хтось справді спробував втілити такий проект, регіон скотився б у війну, щойно його мешканці встигли б відкопати зброю, сховану на городах. У довгостроковій перспективі стабілократія може виявитися шляхом до дестабілізації. 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено