Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 червня, 2017   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Партія Макрона матиме абсолютну більшість у парламенті

Перший тур парламентських виборів у Франції обіцяє новому президенту найбільшу фракцію в Національній Асамблеї.
Партія Макрона матиме абсолютну більшість у парламенті

Від 400 до 440 депутатів — стільки голосів, за результатами першого туру, зможе зібрати партія “Вперед, Республіко”, якої пару місяців тому взагалі не існувало. “В моєму окрузі жінка, яку ніхто не знає і ім'я якої я ще навіть не запам'ятала, має 46% і йде з відривом від мера округу, при чому мера наче нормальної, нічим не компрометованої ! » - дивується парижанка Мар”яна. Така ситуація зовсім не виняткова. Багато хто з тих, хто прийшов проголосувати, вирішив надати новому президентові можливість показати, на що він здатний, та проголосували не за переконаннями, а тактично.

Тих, хто проігнорував парламентські перегони, вперше за історію повоєнної Франції виявилося більше 51 відсотка. Чим пояснити рекордну неявку? “Французи збайдужіли до політики, бо не бачать прямого причинно-наслідкового зв”язку між результатами голосування та власним життям, - каже Фредерік, правник з Тулузи. - Тривалий час держава привчала народ до того, що вона подбає за все: нагодує, полікує, перерозподілить спільний національний продукт... Люди звикли, що система працює ніби сама по собі та вирішує їхні проблеми, коли припече. Потужний соціальний захист, - це, звичайно, добре. Зворотнім боком французької внутрішньої політичної медалі є те, що  держава загального добробуту інфантилізує громадян, послаблює їхнє почуття відповідальності за майбутнє країни.”

Читайте також: Задача для Макрона: не стати Обамою

Другою політичною силою в Національній Асамблеї мали б стати помірковані та консервативні праві, - Республіканці та Союз за Французьку демократію. Якщо другий тур відбудеться без сюрпризів, цей блок займе від 95 до 132 парламентських крісел. Недавня правляча соціалістична партія зазнає, як і на президентських виборах, гучної поразки. В кращому разі соціалісти матимуть до 25 депутатів, майже стільки ж, скільки крайні ліві з “Нескореної Франції” Жана-Люка Меланшона (13-23 мандати).

Національний Фронт, який в другому турі президентських виборів зібрав аж 33,90 відсотків, у нижній палаті парламенту дістане, згідно з прогнозами, 2-5 місць. “Пригадую, “Спутнік” давав заголовок “Національний Фронт — перша партія Франції,” або щось подібне, - написала на своїй сторінці в Фейсбуку журналістка радіо  France International Інга Домбровська. - Це очевидно писали люди, які не розуміють, як працює французька виборча система... Нацфронт — це темна вузенька смужка у схемі, де написано — від 1 до 10 відсотків. І це, звичайно, безпрецедентний результат для них, бо ж досі мали одного депутата, можливо, трьох. Чи вартувало це 31 мільйон (за іншими джерелами — 27 мільйонів) євро? При тому, що розмір допомоги при народженні дитини в Росії в 2017 році відповідав сумі в 255 євро?”

Другий тур парламентських виборів відбудеться наступної неділі, 17 червня. Вже відомо, що обидва лідери соціалістів — голова партії Жан-Крістоф Камбаделі та кандидат на президентських виборах Бенуа Амон не потраплять до асамблеї. Камбаделі вже виголосив розпачливий спіч про “парламент без справжньої опозиції, з розбалансованою системою противаг та без можливості реального контролю над діями більшості”. Натомість, лідери крайніх правих та крайніх лівих, - Марін Ле Пен та Жан-Люк Меланшон — мають великі шанси пройти до парламенту. Тим не менш, представники їхніх політсил не будуть настільки численними, щоб суттєво впливати на результати голосувань.

Читайте також: Зітхнули з полегшенням: світова преса про вибори у Франції

“Французький політичний пейзаж, що так довго виглядав статичним, разюче змінився, - зазначає часопис Le Figaro. - Емманюель Макрон виграв парі, праві зазнали чергової поразки, що ставить під загрозу їхнє подальше існування. На лихо собі, республіканці так і не зважилися на внутрішні ідеологічні дебати, що назрівали в їхніх колах упродовж довгих років.”

Отже, найбільша опозиційна сила, блок республіканців та лібералів, матиме в районі сотні депутатів з 577 членів Національної Асамблеї. Спільно з соціалістами, крайніми лівими та Нацфронтом, сукупна опозиція Макрону матиме приблизно 150 голосів. Вже зрозуміло, що він дістане конституційну більшість для здійснення всіх тих реформ, які він волітиме поставити до дії. Цифри доводять, що країна потребує змін. Попри рекордно низьку явку в першому турі, французи продемонстрували, свідомо або ні, не лише втому від двох великих політичних партій, що чергувалися при владі довгі десятки років, але й очевидну незгоду з цілою системою організації влади в державі. Чи зуміє новий президент забезпечити зміни, що реально оздоровили б ситуацію? Кредит довіри він отримав колосальний, але й рівень завдань, що постали перед Емманюелем Макроном — безпрецедентний. Ставки виставлено дуже високо. Але не схоже, щоб Макрон злякався.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • В останній день роботи Форуму видавців у Львові Тиждень.ua поговорив з відомим британським юристом-міжнародником Філіпом Сендсом – автором нон-фікшну про Львів, у якому, на додачу до магістральної теми історичної пам’яті й забуття, піднімаються й болючі питання щодо українського минулого часів Другої світової війни.
    22 вересня, Олена Кухар
  • Як упорядкувати медійний простір, не зазіхаючи на свободу слова
    22 вересня, Денис Казанський
  • Протягом поточного півріччя, з липня до грудня 2017-го, Естонія головує в Раді Європейського Союзу. З міністром закордонних справ країни під час його візиту до Києва Тиждень обговорив позицію Естонії в питанні розташування миротворців у Східній Україні, очікування від наступного саміту Східного партнерства, а також відносини між Україною та Естонією й Україною та ЄС.
    22 вересня, Анна Корбут
  • Є проблемка. Смішна, якщо розглядати її в контексті міста, у якому вже три роки йде війна. Але якщо подивитися на це питання в масштабах невеликої родини, статок якої нижче середнього, проблема виявляється великою та серйозною.
    22 вересня, Вікторія Малишева
  • На запитання, чи змінилося щось у їхньому житті через оголошене перемир’я, мешканці маленького селища Піски, яке входить до складу горлівського Зайцевого, відповідають гіркою посмішкою. І перепитують: про яке саме з колись оголошених ідеться? Бо щодня вони відчувають різні відтінки цього дивного явища, якого насправді немає...
    21 вересня, Єлизавета Гончарова
  • Через несприйняття Трампом домовленостей Барака Обами з Тегераном світ може стати небезпечнішим
    21 вересня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено