Світ

  ▪   Анна Корбут

Вибори у Великій Британії: Торі починають і програють

Перші враження від британських дострокових виборів

Коли 18 квітня Тереза Мей оголосила дострокові вибори, її Консервативна партія випереджала лейбористів на  20 пунктів. Останні виглядали слабкими: їх підточив Brexit – вони агітували проти виходу з ЄС; у партії точилися внутрішні суперечки з приводу лідерства Джеремі Корбіна, його позицій. Відтак Мей ризикнула, сподіваючись здобути більше місць у парламенті для своєї партії на наступних п’ять років, а отже міцніший мандат на проведення переговорів з ЄС щодо умов Brexit, усунення перешкод від опозиції та правого крила у власній партії.

Після голосування 8 червня її партія навпаки втрачає мандати, а лейбористи здобувають за попередніми даними на 31 місце більше. Результат – «завислий» парламент. Це означає, що політсила, яка має найбільше місць (у цьому випадку – торі) спробує сформувати коаліційний уряд з однією з менших партій. Загальна більшість у британському парламенті – це 326 місць. Судячи з попередніх результатів інших партій, потенціалу для такої більшості не видно. Якщо її немає, партія може спробувати сформувати уряд меншості. Але у такому випадку проведення законів у парламенті перетворюється на постійне протистояння різних партійних ліній. При цьому вже 19 червня мають початися офіційні переговори про умови Brexit між Лондоном та Брюсселем. Проведення законів тут – одна із ключових складових.

«Тереза Мей провела чи не найгіршу кампанію за новітню політичну історію: роботоподібну, переповнену кліше, зверхню, склепану нашвидкуруч і загалом жахливу», - пише британський The Economist. Тим часом кампанія лейбористи під проводом Джеремі Корбіна «надихала». Він стартував від дуже низьких очікувань, пишуть автори видання. Але з наближенням виборів перетворився на вражаючого агітатора. «Дуже спокійно спілкувався з вороже налаштованими журналістами. Терпляче пояснював свої погляди. Мітинги на підтримку Мей були на рівні дна. Вона часто залучала партійних апаратчиків, які вдавали з себе пересічних людей. А мітинги Корбіна захоплювали: величезні юрби партійної пастви сходилися, аби побачити свого лідера».  

Читайте також: Вибори у Британії: Не в той час

The Economist перелічує ключові помилки у кампанії торі. По-перше, вони допустили завищення очікувань. Члени команди Мей будували стратегію кампанії на припущенні, що партія виграє голоси навіть на ключових округах лейбористів. По-друге, кампанія будувалася навколо Терези Мей – її «сильний і стабільний» образ протиставлявся слабкому і неконтрольованому Корбіну. Таким чином вона мала би якісніше відстоювати інтереси Британії у переговорах про Brexit. Тим часом дедалі більше лідерів решти країн ЄС чітко показували, що поступки у переговорах не ітимуть, що британський уряд нереалістично оцінює свої можливості та позицію, і загалом на різних міжнародних зустрічах Мей виглядала доволі ізольовано. По-третє, торі продемонстрували зневагу до виборців, бо кампанію вели мляво, стандартними гаслами про «силу і стабільність», нудними промовами і пропозиціями, від яких Мей згодом відмовлялася, зіткнувшись з негативною реакцією виборців та опонентів. До слова, недобра слава її U-turn або розворотів на 180 градусів у політиці тягнеться за Мей ще від кампанії про Brexit – вона була проти виходу Британії з ЄС, але після референдуму і зміни Девіда Кемерона на посаді прем’єра заговорила про жорстку позицію в переговорах про його умови. «Вона вибрала найбільш екстремальну інтерпретацію результатів референдуму (хоч між "за" і "проти" був невеликий розрив), - пише у колонці для Financial Times політичний коментатор Янан Ґанеш. – Вирішила відмовитися від членства у єдиному європейському ринку, намагатися вийти з митного союзу, а пізніше навіть розглядала думку про те, щоб вийти з ЄС без будь-яких формальних домовленостей».    

Що стосується Джеремі Корбіна, то він також виступав проти Brexit, хоча раніше робив євроскептичні ремарки і кампанія його політсили до референдуму була млявою. Однак він заявляв уже після факту, що буде говорити з Ангелою Меркель і Емманюелем Макроном про зміну тональності у переговорах, забезпечення прав громадян ЄС, що живуть в Британії (це один із ключових каменів спотикання між тими, хто «за» обмеження імміграції та прав іноземців у Британії, і керівництвом ЄС).  Корбін не прихильник жорсткого антитерористичного законодавства (питання особливо актуалізувалося у світлі останніх терактів у Лондоні та Манчестері). Натомість він обіцяв скасувати серйозне скорочення штату правоохоронних органів, що відбувалося за період перебування Терези Мей на посаді міністра внутрішніх справ (з 2010 по 2016 рік). Найпривабливіші обіцянки лейбористів у цій кампанії стосувалися. наприклад, повернення залізниці, послугами якої багато громадян незадоволені, у державну власність, безкоштовної вищої освіти, зміни трудового законодавства, підвищення податків для заможних. Окрім того, жорстка позиція уряду Мей стосовно Brexit відлякувала молодий середній клас у містах, що раніше голосував за те, щоб залишитися у ЄС. Корбін уже закликав Терезу Мей подати у відставку.

Деякі коментатори уже заговорили про можливість другого референдуму про Brexit. Хоча з огляду на позицію інших країн-членів ЄС, які прагнуть показати, що вихід з союзу має свої наслідки, це малоймовірно. Ще один варіант – інші вибори, які б могли принести загальну більшість одній з політсил. Наразі ж виглядає на те, що «нова норма для Британії – це мертва точка», підсумовує Янан Ґанеш.