Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 травня, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Майбутнє війн: від «Залізної людини» до біологічного комп’ютера

Що може з’явитися на полі бою в майбутньому і які військові технології здатні перевернути навіть цивільний світ
Майбутнє війн: від «Залізної людини» до біологічного комп’ютера

Нестабільна політична ситуація у світі поки що не сприяє роззброєнню, тому вчені продовжують розробку нових зразків зброї. Причому новини зі світу військової техніки дедалі частіше нагадують фантастичні фільми.

Так, зараз на випробувальному полігоні в Німеччині в межах оперативних навчань 2-го кавалерійського полку ЗС США відбувається польове тестування нового камуфляжу для американських танків. Новітня розробка відомої фірми Saab, а точніше одного з дочірніх підприємств Barracuda, призначена для великогабаритної техніки, як стаціонарної, так і рухомої. За даними американського порталу UPI, новинка не лише дасть змогу приховати танки від оптичного спостереження, а й дозволить обійти мультиспектральні сенсори. Тобто техніка стає практично невидимою для інфрачервоних сенсорів (різної довжини хвилі) та радарів. Крім того, новий камуфляж знімає необхідність оперативного перефарбування техніки під конкретний ландшафт і не потребує спеціальних навичок у використанні.

Не відстають і повітряні сили. Дослідна лабораторія ВПС США та компанія Lockheed Martin провели перші випробувальні польоти повністю роботизованого винищувача F-16 на авіабазі «Едвардс» у Каліфорнії. Особливість програми — не створення нових дорогих зразків безпілотних літальних апаратів (БПЛА), а переробка наявних старих літаків на сучасні бойові системи. У межах першого етапу випробувань безпілотні літаки успішно відпрацьовували політ у складі групи з реальними пілотами.

По закінченні цього етапу, як повідомляє інтернет-ресурс Warisboring.com, очікується друга фаза — виконання навчального бомбардування та імітація прориву динамічної системи протиповітряної оборони умовного противника. А поки нові літаки-роботи проходять тести, в Нідерландах уже планують боротися з наявними безпілотніками, причому в незвичний спосіб. Так, за інформацією тамтешнього сайта Dutch News, під час саміту країн НАТО в Брюсселі небо охоронятиме незвичний поліцейський — орел, натренований перехоплювати несанкціоновані БПЛА. Цей проект було розпочато торік у вересні, і після успішних тестів орел офіційно заступив на службу в поліції.

Читайте також: ЗD-друк чи законодавство - що вбиває смарт-зброю?

Триває робота над створенням екзоскелета, схожого на костюм «Залізної людини». Розробки броньованого костюма TALOS (tactical assault light operator suit — легкий тактичний штурмовий костюм) ведуться в інтересах Сил спеціальних операцій США від 2013-го, а на повністю функціональний прототип (чи навіть різні його модифікації) військові чекають уже до кінця 2018 року.

Як зазначає сайт журналу National Defense, головними проблемами розробників залишаються енергозабезпечення сенсорних систем, а також вага костюма. Поточна, п’ята, версія прототипу виконана з титану і здатна захистити від легкої стрілецької зброї та осколків, втім, у майбутніх версіях планується використання композитних матеріалів. З огляду на велику кількість електронних систем, костюм поки що залишається вразливий до електромагнітної зброї.

Але найбільшим постачальником новин із розділу наукової фантастики, безумовно, залишається Агентство передових оборонних дослідних проектів США (DARPA, Defense Advanced Research Projects Agency). Саме тут у далекому 1969 році з’явився ARPANET, проект комп’ютерної мережі, яка пізніше розрослась і стала інтернетом. І зараз у портфелі агентства є такі розробки, що можуть перевернути світ. Наприклад, це розробка штучного інтелекту, якій копіює принцип роботи мозку живих істот. Тварини, стикаючись із новими оточенням чи ситуацією, приймають рішення щодо реакції на основі свого попереднього життєвого досвіду. Натомість нинішні комп’ютерні системи спираються на тренування за різними наборами даних і не можуть діяти, якщо раніше не «вивчили» специфічну ситуацію.

Фотогалерея: ВМС США випробували найбільший в історії есмінець типу USS Zumwalt

Тому військові учені у своїх розробках звернулися до тваринного світу й намагаються створити систему, що постійно «вчиться», «не забуваючи» минулого досвіду й поєднуючи його з даними про нові ситуації. Такі системи можуть бути використані в іншому, не менш революційному, проекті DARPA — зі створення кібернетичного захисту для інтернету речей. Уже сьогодні існують прості системи, на кшталт «розумних» холодильників чи телевізорів із доступом в інтернет, інші активно використовують у промисловості. За прогнозами компанії Cisco, у світі до 2020 року може бути більш ніж 50 млрд пристроїв, об’єднаних у загальну мережу. Фактично очікується, що більшість інфраструктурних, промислових та муніципальних об’єктів матимуть доступ до всесвітнього павутиння. Звичайно, крім плюсів, така доступність несе й безліч ризиків, адже кібератаки стали вже звичними в наші дні. Цю проблему має вирішити програма створення військових кібернетичних систем високої надійності (HACMS, High Assurance Cyber Military Systems). Під захист HACMS планується взяти всі військові об’єкти, від госпіталів чи авіабаз до невеличких БПЛА. За прогнозами, згодом розробка повинна прийти і в цивільне життя.

Іншим проектом, який, на думку авторів порталу Defense One, може прийти з військових лабораторій до звичайних людей, є розробка атомної системи навігації на заміну GPS. Квантова сенсорна система (QuASAR, Quantum Assisted Sensing and Readout) використовує атомну фізику для точного позиціонування. Якщо вдасться розробити прилад, здатний розрахувати як саме прискорення та положення магнітного поля Землі впливає на окремі атоми (знижує їхню температуру), можна буде отримати систему навігації, незалежну від супутників і мало не в тисячу разів точнішу за всі нинішні аналоги. Для військових це точніші ракети й дрони, яким не потрібен супутниковий сигнал, а значить вони не будуть вразливі до перехоплення засобами радіоелектронної боротьби. Для цивільного населення це може означати кращу навігацію побутових БПЛА (наприклад, медичних чи кур’єрських) та безпілотних автомобілів. Крім того, персональні прилади стануть більш приватними, адже не буде постійного обміну даними із супутниками, що значно ускладнить відстеження.

Читайте також: Третя промислова революція: цифрові технології змінять виробництво до невпізнанності

Більш «мирною» є програма швидкої оцінки загроз (RTA, Rapid Threat Assessment). Це інструмент діагностики, який повинен у період до 30 діб виявляти віруси, бактерії та інші організми чи агенти, що становлять загрозу для людини. Також система має визначити механізм, який використовує хвороба чи речовина на молекулярному рівні, і знайти протидію до нього. З військового погляду це може стати надійним щитом проти хімічної чи біологічної зброї. У мирному житті це відкриває шлях до абсолютно нових ліків, спроможних швидко перемагати епідемії, навіть якщо хвороба здатна до мутації.

Майбутні відкриття можуть значно покращити життя людей, якщо технології будуть використані правильно. Надзвичайно важливим є питання контролю за розробками, оскільки більшість із них є таємними. Адже у військових навіть із найкращими намірами завжди є ризик замість інтернету створити аналог Skynet із відомого фільму.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено