Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 травня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Зустріч голів держав НАТО: дебют Трампа та невпевненість європейських партнерів

25-го травня у Брюсселі відбулася зустріч голів країн-членів НАТО. Що нового вона принесла Альянсу?
Зустріч голів держав НАТО: дебют Трампа та невпевненість європейських партнерів

Сама по собі зустріч з одного боку не була чимось винятковим, однак на ній вперше з часу свого обрання був присутній президент Дональд Трамп. Прибув туди вперше і нещодавно обраний президент Франції Емманюель Макрон. Напередодні цієї події, 24 травня, в НАТО заявили, що знімають статус саміту із цієї зустрічі голів країн-членів НАТО. Таке зниження статусу події означало, що лідери не приймали звичної для самітів декларації, тобто формального рішення організації.

Дві заявлені теми цієї зустрічі голів держав-членів НАТО – посилення ролі НАТО у боротьбі з тероризмом і більш рівноцінний розподіл навантажень та витрат. Остання тема викликала бурхливу лекцію від американського президента Дональда Трампа. А по закінченню саміту, за словами генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга, були прийняті щорічні національні плани - вони регулюють те, як члени альянсу мають досягти рівня інвестицій в організації, про який вони домовилися у 2014-му. Як відзначив Столтенгберг, це стосується не лише фінансових внесків.

Однак тема боротьби з тероризмом за два дні після терактів у Манчестері була не менш вагомою та актуальною для учасників. У завершальній промові Столтенберг відзначив, що глави держав погодилися започаткувати групу для збору розвідданих щодо тероризму в межах новоствореного відділу розвідки. “Це б покращило обмін інформацією між союзниками”, - підкреслив Столтенберг.

Читайте також: Теракт у Манчестері: всі подробиці

Крім того, учасники зустрічі погодилися щодо плану дій, аби робити більше для боротьби з тероризмом. Як відзначив генсек Столтенберг, НАТО стане "повноцінним членом Всесвітньої коаліції, в якій усі 28 членів вже беруть участь". За його словами - це дозволить НАТО брати участь у політичних обговореннях, зокрема щодо навчань та нарощування потенціалу

Більшість міжнародних ЗМІ після події приділили увагу тону американського президента під час його першої участі у такій зустрічі.

“Наче батько, що сварить дитину, яка не виконала свою домашню роботу, президент Дональд Трамп погрожував членам НАТО, кричав на майже два десятки членів, які не витрачають достатньо на оборону”, - пише у своєму матеріалі для The Daily Beast Кімберлі Дозієр. На її думку, багато в чому цей дебют Трампа на зустрічі найважливішого військового альянсу світу був більше схожий на промову під час передвиборчої кампанії, а ніж на дипломатичне звернення.

Німецьке видання Die Welt відзначає, що президент Дональд Трамп з'явився на своєму першому саміті НАТО незвично різко та з курсом на конфронтацію із партнерами.

“Після того, як під час передвиборчої кампанії Трамп поставив під питання зобов’язання підтримувати інші країни-члени, багато хто в НАТО сподівався на те, що він чітко заявить про відданість Статті 5. Але цього не сталося”, - відзначає видання.

Читайте також: Ґійом Шойрер: «Не повинно бути відчуття відокремленості між тими, хто керує, і тими, ким керують»

Про не зовсім чітке висловлювання президента Трампа щодо обов'язку взаємної оборони та очікування європейських партнерів пише і американська The New York Times. “Президент Трамп в четвер знову відмовився явно засвідчити зобов’язання щодо колективної оборони серед членів НАТО, натомість прочитав лекцію європейським лідерам про те, що він називає “хронічними недоплатами” військовому альянсу”, - пише видання.

The New York Times відзначає, що під час відкриття нової штаб-квартири НАТО Трамп дав нечітку обіцянку “ніколи не зрадити друзів, які нас підтримали” після терактів 11 вересня. Цю фразу представники Білого Дому пізніше розтлумачили як запевнення  у спільній обороні. Однак європейські партнери були не зовсім задоволені таким формулюванням.

Керівники держав-членів НАТО зібралися в Брюсселі не лише на чергову зустріч, аби обговорити основні проблеми та виклики, але й для того, щоб відкрити нову штаб-квартиру Альянсу. Детально її описують оглядачі ABC News:

“Монстр низької посадки із сірого скла та сталі коло Брюссельського аеропорту буде базою для 4500 осіб, хоча ніхто із них там не житиме. Це будівля без особливих прикрас, але вона може вистояти перед кібератаками чи бомбами, витримувати перебої із енергопостачанням та навіть переробляти дощову воду”, - описує фасад будівлі ABC News. У приміщенні знаходитимуться офіси 28 країн-членів та 19 країн партнерів НАТО.

Читайте також: The Economist: Любов і ракети

Але і в цьому випадку американський президент не втримався від ремарки із підрахунком грошей. “Деякі лідери були очевидно заскочені зненацька, а деякі нервово посміхалися, коли у своїй лекції про витрати Трамп заявив: “І я ніколи не запитував, скільки коштує нова штаб-квартира НАТО. Я відмовляюся це робити. Але вона гарна”, - пише Politico.

“Якщо це мав бути жарт, то вийшло дещо незграбно. Якщо ні, то це був дивний та вражаючий прояв великодушності з боку американського президента на міжнародній арені”, - додає видання.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено