Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 травня, 2017   ▪   The Economist   ▪   Версія для друку

The Economist: Любов і ракети

Дружба Росії і Туреччини по зброї повинна насторожити НАТО
Матеріал друкованого видання
№ 19 (495)
від 11 травня
The Economist: Любов і ракети

У перемовинах між Реджепом Таїпом Ердоганом і Владіміром Путіним 3 травня лейт­­мотивом були спроби знайти якусь спільну позицію щодо Сирії. Але тоді порушили ще одну тему, чутливу для союзників Туреччини в НАТО: президенти двох країн дійшли принципової згоди про те, що Росія продасть Туреччині потужну зенітно-ракетну систему великого радіуса дії С-400. Ціну ще не погоджено. Але за минулий рік обидва авторитарні лідери своїми постійними примиреннями показали, що, коли є політична воля, більшість планів реалізовується.
Зараз напруженість між НАТО й Росією сягнула найвищої точки від часів холодної війни. І якщо згаданої угоди буде досягнуто, вона стане точно розрахованим плювком у бік Альянсу. А ще посилить враження останніх років, що Ердоган хотів би зробити з Туреччини фактично «рівновіддаленого» члена НАТО.

Читайте також: Час як зброя. Про вразливі місця GPS в добу кібервійн

Туреччина схожим чином уперше почала провокувати північноатлантичну спільноту, коли анонсувала у 2013 році намір придбати китайську систему протиповітряної та протиракетної оборони замість аналога американського чи європейського виробництва. Цим Анкара порушувала санкції ЄС та США щодо торгівлі зброєю з Китаєм. А ще це означало б, що країна купує систему, яку не можна інтегрувати в загальний протиракетний щит НАТО, не дозволивши при цьому китайцям зазирнути у військові технології Заходу. Назвала Туреччина й причини того, чому вона зробила вибір на користь пропозиції з Піднебесної: нижча ціна (близько $3,4 млрд) і кращі умови передачі інтелектуальної власності (ІВ).

У 2013 році Анкара анонсувала намір придбати китайську систему ПРО замість американського чи європейського аналога. Цим вона порушувала санкції щодо торгівлі зброєю з Китаєм

Для Ердогана пріоритетом стало нарощування потужностей власної динамічної індустрії оборони. Два роки тому він заявив, що Анкара планує «покласти край зовнішній залежності від постачання оборонного обладнання» до 2023-го й хоче ще до того дедлайну зайнятися розробкою та продукуванням нових оборонних технологій.

Чому Туреччина відмовилася від угоди з Китаєм наприкінці 2015-го, невідомо, але рішення було ухвалено під час проведення саміту Великої двадцятки на півдні країни, в Антальї. Свою роль, певно, відіграла комбінація дипломатичних батогів і пряників. На думку Даґласа Баррі, військового експерта при Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні, китайці не змогли передати потрібне туркам технологічне ноу-хау, бо ІВ значної частини їхньої системи на базі С-300 належить Росії.

Очікувалося, що в такому випадку Туреччина обере MEADS (зенітно-ракетну систему середньої дальності), яку спільно виробляють американська оборонна компанія Lockheed Martin і європейський ракетний консорціум MBDA. Але у квітні міністр оборони Туреччини Фікрі Ишик заявив, що «країни НАТО не змогли зробити ефективну з фінансового погляду пропозицію» і що перемовини з Росією про придбання С-400 вже на заключному етапі.

Читайте також: Чорногорія, ПРО і демарш Тіллерсона – нові виклики НАТО

С-400 — одна з найкращих на сьогодні зенітно-ракетних систем. Але Ишик погоджується з тим, щоб Анкара не намагалася ввести її в інфраструктуру НАТО. На думку Баррі, це робить С-400 на озброєнні в Туреччини «недооптимальним» варіантом. А позаяк система ще й не з дешевих, бажання турків придбати її можна пояснювати тим, що це дасть їм достатню інформацію про цікаві технології. А ще прагненням Ердогана продемонструвати, що йому не потрібно кланятися Заходу.

Свій зиск від угоди дістане й Росія, другий за величиною експортер зброї у світі. Китай та Індія — донедавна два її топові клієнти — швидкими темпами розвивають власні ВПК. Тож Москві терміново потрібні нові ринки для своєї зброї. А ще Путіну приємно скрутити дулю в бік НАТО.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Темою розмов номер один у всіх луганчан уже три роки залишається «хто і де провів літо 2014-го». Як у шкільних творах, коли у вересні треба було пригадувати й вигадувати щось, аби здивувати однокласників та вчительку, якщо твої канікули проминули геть звичайно.
    27 травня, Вікторія Малишева
  • Єдина система водозабезпечення, яка функціонує всупереч наявній лінії розмежування, потерпає від купи проблем, вирішувати які вкрай важко: економічних, екологічних, технічних.
    27 травня, Єлизавета Гончарова
  • Що таке трампономіка і чи має вона значення для українців
    27 травня, Любомир Шавалюк
  • Зустріч голів країн НАТО минула без гучних рішень
    26 травня, Юрій Лапаєв
  • Російські газотранспортні проекти як загроза для Європи
    26 травня, Юрій Лапаєв
  • Нова робота Джефа Кунса – гігантська копія порцелянової скульптури української художниці Оксани Жнікруп – протягом тижня була однією з топових тем західних мистецьких видань і українських соцмереж. Формально про плагіат не йдеться (лише про легітимне копіювання), але й поза цим аспектом тема вже оголила безліч цікавих питань.
    26 травня, Олена Кухар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено