Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 травня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Без перспектив: про що говорили Путін і Меркель у Сочі

Це була 25-та зустріч німецької канцлерки Анґели Меркель та російського президента Владіміра Путіна впродовж президентства останнього. Попри це розбіжності у поглядах двох політиків лише поглиблюються.
Без перспектив: про що говорили Путін і Меркель у Сочі

Востаннє Меркель була в Росії 10 травня 2015 року. На той час в активній фазі була війна на Сході України і багато спекулювань про цей її крок, адже поїхати до Москви німецька канцлерка вирішила на наступний день після параду на честь 70-річниці завершення Другої світової війни. Цього разу обійшлося без символізму, однак під час прес-конференції із російським президентом вона не оминула можливості згадати про 72-у річницю закінчення війни.

Однак офіційною причиною візиту, про яку згадували обидва політики на початку своїх промов, була підготовка до саміту Великої двадцятки, який має відбутися на початку липня в Гамбургу. Владімір Путін також фокусувався на посиленні економічних відносин між двома країнами. Він зокрема зауважив, що за січень-лютий товарооборот між Росією та Німеччиною збільшився на 43%. Однак далі й російський президент, і німецька канцлерка зазначили, що міжнародний порядок денний їхньої зустрічі був для них найважливішим.

Читайте також: Путін хоче відокремити Донбас за рахунок інтеграції з РФ – Bloomberg

Напередодні візиту Меркель до Сочі журналісти німецьких видань багато роздумували про те, з яким меседжем їде німецька канцлерка до Росії. Дехто, як журналісти focus.de, припускали, що Меркель везе Путіну повідомлення від американського президента Дональда Трампа. З останнім вона зустрічалася в березні. Після американських ударів по авіабазі в Сирії та передислокації американського флоту до Корейського півострова у Кремлі досить обережні щодо оцінки американської зовнішньополітичної стратегії. Саме тому журналісти focus.de припускали, що канцлерка може стати певним чином містком у переговорах між Путіним та Трампом. Схожу думку висловлюють у своїй публікації журналісти американської The New York Times. “Зважаючи на невизначеність американської політики щодо Росії, яка пройшла шлях від теплих відносин Трампа-кандидата до більш антагоністичних, Німеччина може опинитися у ролі посередника у цих відносинах, попри власні сумніви щодо зовнішньої політики адміністрації президента Трампа”, - пише видання.

Багато світових видань (хоч і не всі німецькі) відзначили чіткість позицій, із якими Меркель приїхала до Путіна. "Після зустрічі із російським президентом Меркель не шукала завуальованих висловлювань. Правильно, що Меркель прагне подальшого діалогу. Утім реакція Путіна виглядає як укол голкою в кульку надій", - пише у своєму коментарі для Frankfurter Allgemeine Zeitung Клаус-Дітер Франкенберґер

Війни у Сирії та на Сході України принесли багато горя людям. "Тому правильно, що Меркель не творить ілюзій, а шукає можливостей для діалогу із російським керівництвом, яке і прямо і опосередковано причетне до обох конфліктів. Після зустрічі із російським президентом Меркель не шукала завуальованих формулювань і говорила про "серйозні розбіжності" у поглядах", - пише огляд FAZ. 

Західні ЗМІ також масово звернула увагу на прямолінійність (наскільки її собі може дозволити політик рівня Меркель) німецької канцлерки у питаннях прав людини та їх грубого порушення у Росії. Зокрема, коли вона згадувала про порушення прав геїв у Чечні, заборону релігійної організації "Свідки Єгови" та обмеження роботи НУО. 

Читайте також: Російська організована злочинність на службі Кремля

The New York Times також відзначає, що обговорення прав людини було важливими для Анґели Меркель і з огляду на внутрішньонімецьку політику та вибори, які чекають на неї восени. Нещодавно протестувальники-захисники прав ЛГБТ влаштували 48-годинне пікетування перед офісом Меркель, вимагаючи, аби вона підняла питання прав ЛГБТ у Чечні під час зустрічі із російським президентом.

Не змовчала Меркель і коли російський президент почав розповідати, відповідаючи журналістові Reuters, що “війна - це наслідок незаконної зміни влади в України”. Вона наголосила, що Німеччина та Росія мають різні погляди на природу цього конфлікту. 

Саме на цю відверту путінську пропаганду звернув увагу у своєму матеріалі для іншої німецької газети Die Welt Ріхард Герцінґер.

"Москва не боїться міжнародних наслідків. На прес-конференції у Сочі Меркель робила все, аби підкреслити подібності між Німеччиною та Росією. Критика тільки додала би плутанини. Путін же віддячив їй за це красномовною пропагандою про те, що відповідальність за ситуацію в Україні лежить на українському урядові, російський уряд дотримується правових норм, а в Сирії Москва не прагне нічого іншого, окрім миру та справедливості", - відзначає Герцінґер. 

Читайте також: Клімкін назвав три речі, які керують Росією

Оглядач також зазначає, що Путін не скидався на людину, яка збирається бодай трохи відступати від своїх позицій. Герцінґер вважає, що причиною такої стійкості господаря Кремля є слабкий спротив з боку європейців. "Думки про те, що безперешкодна торгівля з Кремлем важливіша за міжнародне право, лунають все голосніше. Меркель все ще виступає проти. Її слабке позиціонування в Сочі змушує нас боятися, що і вона недовго зможе протистояти цьому тиску", - пише оглядач.

Натомість оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung Клаус-Дітер Франкенберґер вважає, що попри певну німецько-російську співпрацю, по основних лініях конфлікту прогресу немає. “Путін залишається Путіним як всередині, так і ззовні”, - наголошує він. Тому, на думку Франкенберґера, перспективи залишаються похмурими.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Із змінами літом 2014 року у моєму житті відбулася ще одна зміна, яку можна було б передбачити, але до якої теж треба було звикати. З мого життя зникла культурна складова, яка, як виявилося, була важливою частиною моєї довоєнної реальності. Хоча, чого дивуватися, – змін було безліч: зникла робота, поїхали з міста майже всі друзі, змінився режим мого життя, звички, щезли плани… Але зникнення культурної складової мого життя турбувало мене ще тривалий час, бо, як виявилося, звикнути до порожнечі у цій сфері життя було не так просто.
    18 грудня, Вікторія Малишева
  • Як Росія перетворюється з основного ринку збуту українських товарів на головного суперника в агросекторі
    18 грудня, Олександр Крамар
  • Перша фаза переговорів про вихід Великої Британії з ЄС виявилася важкою. Але друга ще й не почалася
    17 грудня, The Economist
  • Добротна будівля початку ХХ століття на розі Миру й Грецької з дерев’яною вивіскою «Izba-читальня». «Youth has no age», — читаємо напис на вхідних дверях і такий самий високо на стіні над баром усередині.
    17 грудня, Ганна Чабарай
  • У багатих країнах дерева відвойовують територію. Розширення лісів не завжди популярне, але воно триватиме
    16 грудня, The Economist
  • Модернізована лісопереробна промисловість Білорусі лишається зоною ризикованого інвестування
    16 грудня, Сяргєй Пульша
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.