Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 травня, 2017   ▪   The Economist   ▪   Версія для друку

The Economist: Із життя відкритого бізнесу

На біржу виходить дедалі менше американських компаній. Чому ця тенденція важлива?
Матеріал друкованого видання
№ 17 (493)
від 26 квітня
The Economist: Із життя відкритого бізнесу

У березні автор цієї статті побував на врочистостях Нью-Йоркської фондової біржі на честь Браяна Ческі, співзасновника Airbnb — онлайн-сервісу для короткострокової оренди житла, який приватні інвестори оцінюють у $31 млрд. Розкішний фуршет улаштували неподалік того місця, де в 1789 році відбулась інавгурація Джорджа Вашинґтона. Заможні члени Економічного клубу Нью-Йорка слухали виступ президента Нью-Йоркської фондової біржі Томаса Фарлі, що хвалив Airbnb як приклад американського підприємницького духу. Ческі пригадав свій шлях від ночівлі на чужих канапах у Сан-Франциско до мільярдера. За дійством спостерігала його мама, у минулому працівниця однієї із соціальних служб. Бракувало єдиного. Коли Ческі запитали, чи хотів би він вивести Airbnb в лістинг Нью-Йоркської фондової біржі, він завагався. А затим сказав, що наразі нагальної потреби в цьому немає.

Airbnb така не одна. У світі американського бізнесу помітною стає тенденція до зменшення кількості лістингових компаній. У 1996 році їх було 7322. Сьогодні — 3671. Важливо не сприймати це як скорочення фондового ринку загалом: вартість тих фірм, які є в біржовому лістингу, зросла від 105% ВВП США у 1996‑му до нинішніх 136%. Але домінує на біржах невелика кількість старіших і більших фірм. Тривалість життя середньостатистичної лістингової компанії — 18 років (два десятиліття тому — 12), і коштує вона сьогодні вчетверо більше. Тим часом кількість компаній, які йдуть на первинне публічне розміщення акцій (IPO), зменшилася від 300 за рік упродовж останніх двох десятиліть до 2000-го до приблизно 100 після 2000-го. Багато стартапів із високою оціночною вартістю, як-от сервіс таксі Lyft і соцмережа та фотохостинг Pinterest, не квапляться ставати публічними.

Читайте також: Між олігархатом і люмпеном

У своїй новій роботі директор-розпорядник банку Crédit suisse і викладач бізнес-школи Колумбійського університету в Нью-Йорку Майкл Мобуссен пояснює, чому це важливо. Розгляньмо першу причину, що зумовлює зниження чисельності лістингових компаній: відмову від виходу на фондову біржу. Попри те що загальна кількість фірм в Америці залишається незмінною, випуск бізнесом акцій зменшився приблизно наполовину. Частково це через страх перед бюрократією (хоча спад почався ще до запровадження ненависного бізнесменам Акта Сарбейнса — Окслі 2002 року, яким було встановлено суворіші правила розкриття інформації). Багато засновників компаній вважає також, що прямі інвестиції (на відміну від капіталу, залученого через біржі) дають їм кращі довгострокові перспективи.

Що ж до потреби компаній у капіталі, то багатьом із них не доводиться вже настільки витрачатися на такі активи, як інфраструктура та обладнання, адже економіка стає більш технологічною. Тим часом еволюціонував ринок прямих інвестицій: нині він здатен ефективніше забезпечувати бізнес коштами. Багато великих традиційних фірм з управління активами, як-от Fidelity та T. Rowe Price, інвестують у компанії-єдинороги, тобто приватні бізнес-структури, вартість котрих оцінюють у понад $1 млрд і котрих у США на сьогодні налічується близько сотні.

Багатьом новим компаніям сьогодні вже не доводиться надто витрачатися на такі активи, як інфраструктура та обладнання, адже економіка стає більш технологічною

Airbnb — типовий вияв цієї тенденції. Компанії вже майже десяток років, але вона так і не вийшла на фондову біржу. Amazon розмістила свої акції вже через три роки після заснування, у 1997-му. Airbnb залучила мільярди через приватні вкладення й має 26 зовнішніх інвесторів. Цього року, якщо вірити новій книжці Лі Ґаллахер «Історія Airbnb» («The Airbnb Story»), компанія отримає $450 млн валового прибутку від операційної діяльності, тож їй не потрібні гори нових грошей. Коли восени фірма проводила черговий раунд залучення капіталу, її працівникам вдалося продати акції приблизно на $200 млн. Відтак відпадає ще одна причина з тих, які зазвичай підштовхують гравців ринку до виходу на IPO.

Дедалі частіше спостерігається другий чинник, що зменшує чисельність лістингових фірм: вихід давно створених компаній із фондового ринку. Близько третини таких випадків вимушені, позаяк ті більше не відповідають критеріям лістингу або банкрутують. Решта — результат поглинань. Іще деякі компанії бувають придбані фондами прямих інвестицій, але переважну частину їх поглинають інші корпорації, зазвичай лістингові. За десятки років слабкого контролю за дотриманням антимонопольного законодавства більшість галузей економіки стали концентрованішими. Керівники фірм і консультанти часто заявляють, що поглинання свідчать про більшу конкуренцію в капіталізмі. Насправді це свідчить про протилежне: великі фірми контролюють дедалі ширший сегмент економіки.

Зменшення кількості лістингових компаній, певно, припиниться. Цього року свої акції розмістили кілька ультрамодерних компаній, серед яких власник соцмережі Snapchat компанія Snap і виробник дорогих зимових курток, які так полюбляють аборигени Манхеттена, Canada Goose. Якщо ейфорія довкола техфірм дещо спаде, єдинорогам може бути складніше залучати фінансування безпосередньо від приватних інвесторів. Якщо ж лістингових фірм ставатиме менше, це виявиться поганою новиною. Це буде симптомом олігополізації економіки, що в майбутньому зашкодить зростанню.

Читайте також: Дуже дрібний бізнес

Зменшення кількості лістингових фірм також підриває концепцію акціонерної демократії. Мобуссен зауважує, що 40 років тому пенсійний фонд міг бути відкритий до повного спектра економіки, адже в його портфелі перебували акції компаній з індексу S&P 500. Крім того, він робив ставку на венчурні фонди, аби пожинати плоди прибутковості стартапів. Зараз пенсійний фонд мусить багато інвестувати у приватні фірми та непрозорі компанії, щоб заробити комісійні для банкірів і консультантів. Тим часом прості американці без зв’язків не мають змоги прямо володіти акціями нових компаній, які працюють у найдинамічніших секторах економіки.

Від єдинорогів не вимагається дотримувати тих критеріїв фінансової звітності й розкриття інформації, які діють для публічних компаній. Тому їх належний моніторинг — справа затратна. І деякі керуючі активами не переймаються його проведенням. Тож серед єдинорогів уже трапився один скандальний випадок із компанією Theranos: вона розробляла технологію аналізу крові, яка зрештою виявилася невдалою. Не маючи над собою того ретельного нагляду, що діє для публічних компаній, інші фірми, схоже, потрапляють у пастку вічного перехідного періоду з характерним для нього безладним менеджментом. Прикладом може слугувати компанія Uber, яка втрачає гроші й власник якої Тревіс Каланік постійно фігурує в скандалах.

Час дорослішати

Звуження кола компаній, що контролюють економіку, — це питання до антимонопольних регуляторів. Чи розміщувати молодим фірмам свої акції на біржах — рішення виключно їхніх господарів. Деякі технологічні магнати, зокрема власник виробника електромобілів Tesla Ілон Маск та Джеф Безос із Amazon, уже опанували мистецтво управління публічними компаніями із прицілом на тривалу перспективу. Як каже Ческі, Безос у розмові з ним підкреслив: щоб вижити після виходу на біржу, компанія повинна бути «міцною». Досягнення такого стану може видаватися важкою роботою. Водночас воно може слугувати стимулом для покращення фінансових показників та корпоративної культури. Хочеться сподіватися, що Ческі таке завдання до снаги. І, наступного разу з’явившись на Нью-Йоркській біржі, він уже зможе натиснути кнопку її знаменитого дзвінка як учасник торгів.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено