Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 квітня, 2017   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Промосковська трійця

Три прохідні кандидати в президенти Франції готові скасувати санкції проти Росії, попри анексію Криму та загарбницьку війну на Донбасі
Матеріал друкованого видання
№ 16 (492)
від 20 квітня
Промосковська трійця
ФОТО: REUTERS

Мабуть, уперше в історії Франції українська тема бодай пунктиром окреслилася в передвиборчих дебатах кандидатів у президенти. Причина цього очевидна: війна, що триває на Сході України. А ще санкції, котрі не аж надто відчутно, але впливають як на російську, так і опосередковано на французьку економіку. Загалом зовнішньополітичні проблеми дуже мало обговорювали під час цілої президентської кампанії. Найбільше дискусій точилося довкола особистості Трампа й штатівських бомбардувань у Сирії. Анти­американські комплекси, свої та суспільні, кандидати експлуатували максимально. Чого ж вагатися? Французька мрія про відновлення колишньої політичної могутності в дискурсі Марін Ле Пен, Франсуа Фійона та Жана-Люка Меланшона не здійсниться без послаблення зв’язків із Вашингтоном та зменшення «залежності» від Брюсселя. Як противагу до ЄС та США троє товаришів так само одноголосно пропонують Москву. Україна виринає як прикра перешкода на шляху відновлення повномасшабного союзництва з Росією. Міжнародне право? Недоторканність кордонів? Демократичні стандарти і європейські цінності? Виявляється, кордони незле й піддати ревізії. Не власні, звичайно, а лише ті, що утворилися після розпаду СРСР.

«Я хочу бути кандидатом миру й організувати безпекову конференцію від Атлантики до Уралу, — заявив під час телевізійних дебатів 20 березня кандидат від крайніх лівих Жан-Люк Меланшон (15% підтримки напередодні першого туру). — Треба переглянути всі кордони, що з’явилися по зникненні Радянського Союзу». Від Уралу до берегів Атлантики. Отже, без США й поза НАТО, з якого висуванець хотів би вивести Францію. «Треба переглянути всі ті кордони, — наполягав Меланшон. — Кордон між Україною та Росією, він до Криму чи за ним? Я не знаю. Треба розбиратися». Так, ніби Єльцин не визнав незалежності України й не підписав із нею угоди про визнання територіальної цілісності...

Читайте також: Лоран Шамонтен: “Присутність російської пропаганди у Франції — доконаний факт”.

У зневазі до українського суверенітету Меланшон легко складає конкуренцію Марін Ле Пен. Лідерка крайніх правих також просуває «стратегічний альянс із Росією» та «пан’європейський союз націй включно з РФ та Швейцарією». Соціологи обіцяють їй у першому турі 22%. «Крим ніколи не був українським», — продемонструвала політичні та географічні знання фаворитка електоральної кампанії в інтерв’ю газеті «Известия» від 17 січня. Того ж таки дня очільницю радикальних правих проголошено в Україні персоною нон ґрата. Попри це, Ле Пен не раз повторила маніпулятивну сентенцію на зустрічах із виборцями. Як складатимуться двосторонні відносини між Парижем та Києвом у випадку перемоги очільниці «Нацфронту»? Зрозуміло одне: якщо вона стане президентом, правовий прецедент визнання Криму російським з боку одного з постійних членів Ради Безпеки ООН стане реальністю. Емісари від партії Ле Пен не раз навідувалися до «ДНР-ЛНР». Звичайно ж, через Москву. Отже, «нормандський формат», якому, за версією Порошенка, «немає альтернативи», навряд чи виживе. Що далі? Імовірно, на Францію чекатиме референдум щодо участі в ЄС та НАТО...

Стосовно війни в Україні та Сирії промосковську позицію просуває також правий консерватор Франсуа Фійон. Попри серію фінансових скандалів, за нього готовий проголосувати 21% виборців. Дискурс Фійона лише стилістично відрізняється від позицій Ле Пен та Меланшона. По суті, чуємо ті самі ніби надиктовані Москвою меседжі. «Ми також змінювали кордони, — проголосив Фійон під час теледебатів 20 березня. — Бо ми, західні люди, думаємо, що нам усе дозволено... Але є кордони, які прокладено в неприйнятних для народів умовах... Народам не можна відмовити у праві їх відкрити».

Читайте також: Французькі вибори на фінішній прямій

Із контексту явно випливало, що мова саме про кордон усередині колишнього Союзу. Україну прямо не названо, однак алегорія прозора до однозначності: Фійон оновив відому мантру про те, як західні країни «образили» Росію, коли по закінченні холодної війни не побажали переглянути її кордони із сусідами, хоча й погодилися на відокремлення Косова від Сербії. Емманюель Макрон (22% підтримки) робить усе можливе, аби уникати обговорення українських тем. Лише у відповідь на пряме запитання змушений був сказати: «Мої цінності відмінні від путінських». Проте на сайті руху «Вперед!» можна знайти статті, де обережно, помірковано, дипломатично все-таки наведено аргументи на користь поступового зняття санкцій та «діалогу з Росією замість одновимірного тиску».

Єдиний кандидат, який чітко засуджує московське загарбництво та обстоює збереження санкцій, — це соціаліст Бенуа Амон (10% потенційних голосів «за»). «Одна з моїх найбільших розбіжностей із Марін Ле Пен, Фійоном та Меланшоном стосується Росії, — пояснив він. — Їхня зачарованість путінським режимом є отруйною». В одному з інтерв’ю політик наголосив: так, вести діалог із росіянами можна й навіть треба, але «варто пам’ятати, хто вони, що роблять і якою є природа їхнього режиму».

Перший тур президентських виборів у Франції цієї неділі. Ще ніколи результати не було так важко спрогнозувати й ніколи, певно, ставки плебісциту не були такими високими.

 

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено