Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 березня, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Для чого Росії фронт у Лівії

Кремль розширює географію своєї військової присутності на Близькому Сході
Для чого Росії фронт у Лівії

Росія не зменшує свої апетити за кордоном. Здається, ведення невеликих війн залишається для Кремля єдиним інструментом міжнародної політики та заробітку.  

Так, нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація щодо перекидання військових до Єгипту, ближче до кордону з Лівією. Мова йшла про невелику групу (близько 22 осіб) спецпризначенців та БПЛА на базі в місті Сіді-Баррані. Крім того, повідомлялося про російський транспортний літак та БПЛА на авіабазі на Заході Єгипту, які були виявлені американською повітряною розвідкою.

Під час слухань Комітету сенату США зі збройних сил начальник Африканського командування ЗС США генерал Волдгаузер заявив, що «Росія намагається вплинути на вирішення, хто саме і яка саме сила прийде до влади в Лівії. Вони працюють над цим.» На думку американських політиків такі дії РФ схожі на те, що робить Кремль в Сирії. «Це найкраще порівняння», - зазначив генерал Волдгаузер в сенаті.

Читайте також: Росія розгортає нову артилерійську бригаду на українському напрямку – InformNapalm

За звичною схемою, російська сторона спростувала будь-які повідомлення щодо розгортання своїх сил в Лівії. На запитання стосовно БПЛА та спецпризначенців прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков відповів лише «Ми не маємо такої інформації». Схожу точку зору поширили й у силовому відомстві Єгипту. Не підтвердили ці дані також у Міністерстві оборони РФ та у комітеті Ради федерації з міжнародних справ. Своєю чргою російські політичні експерти одностайно назвали такі новини частиною інформаційної війни Заходу проти РФ.

Разом з тим, Росія не заперечує чисельні контакти з єгипетськими та лівійськими військовими, інтенсивність яких значно зросла останнім часом. Не заперечується і зв'язок із командувачем Лівійської національної армії (ЛНА) представником угрупування «Аль-Фараджан»,  генералом Халіфа Хафтар, який може розглядатися російською стороною, як заміна дружньому до СРСР, а пізніше й до РФ, Каддафі. Підтвердженням такого ставлення до  ймовірного нового лівійського лідера є візит Хафтар до Москви в червні 2016 року, подробиці якого Кремль не розголошує.

Активізація військових контактів в Лівії та сусідньому Єгипті, а також проведення специфічних навчань російського десанту вказує на можливу підготовку РФ до вторгнення.

Чим може бути корисною Лівія для Росії. Крім вже згаданого історичного зв’язку, якій бере початок ще з радянських часів, існують багато причин, чому для РФ важливо закріпитися в цій арабській країні. Головною можна вважати економічну цінність Лівії, а точніше її нафтовидобувний потенціал. Тут найбільші в Африці запаси нафти, до початку війни в 2011 році в країні видобувалося близько 1,6 млн барелів нафти за добу. Тому контроль над цією територією є вкрай важливим для нафтозалежної економіки РФ – це й доступ російських компаній до лівійських запасів і усунення країни-конкурента з ринку, що в перспективі відкриє можливість підняти ціну на сировину. Не дивно, що найбільш запеклі бої в Лівії зараз точаться саме за контроль над нафтовидобувними об’єктами. Так, в середині березня Хафтар розпочав наступальну операцію, результатом якої стало захоплення двох важливих портів з нафтотерміналами - Рас-Лануф та Ес Сідер.

Крім того, існує і певний політичний аспект – підтримка ЛНА з боку Кремля розглядається як противага до Уряду національної єдності в Тріполі, якому допомагають країни Заходу. Це протистояння Москви та Вашингтону можна простежити зараз практично в усіх країнах «Арабської весни». Втім, Росія лише зайняла місце в політичному вакуумі, що склався останнім часом довкола країни. Адміністрація Трампа зосередилася виключно на боротьбі з ІДІЛ. «(Тероризм – прим ред.) Це небезпека не лише для Лівії, а й для регіону і усієї міжнародної спільноти. І його (Трампа – прим. Ред.) це непокоїть так само як і нас», - так прокоментував дії Трампа міністр закордонних справ прозахідного уряду Лівії Мохамед Сіяла. А в політичному плані Америка, як і в Сирії, не може визначитися із своїми пріоритетами і тому втратила ініціативу.

Читайте також: Росія заявила про відновлення ракетних ударів по Сирії

Зусилля ООН по врегулюванню конфлікту, який триває вже більше п’яти років, також виявилися марними. Недивно, що така ситуація дуже сприяє діям РФ. Успіх в Лівії дозволить російським політикам змістити акценти з відповідальності за гуманітарну ситуацію в Сирії на підтримку Кремлем боротьби з ІДІЛ, а також знов показати себе на міжнародній політичній арені в ролі миротворців, що борються із наслідками агресивної політики США. При цьому Росія додержується цікавої тактики - надає військову допомогу силам Халіфа та одночасно укладає контракти з бізнесменами Тріполі. Розподіляючи таким чином свої політичні інвестиції, своїми діями Москва фактично лише збільшує розкол країни.

Але Кремль готується не лише до дипломатичних баталій. Це підтверджують нещодавні навчання десанту, флоту та авіації РФ, що відбулися на мисі Опук в Криму та полігоні «Раєвський». Особливістю даних навчань можна назвати відпрацювання висадки підрозділів з моря та повітря на необладнане узбережжя з логістичним компонентом. Для цього використовувалися ВДК «Цезарь Кунніков» (вже відомий своєю участю в сирійській операції) та військово-транспортна авіація. Крім 2,5 тисяч осіб десанту були доставлені допоміжні вантажі та 600 одиниць бойової техніки. Крім того, в рамках підготовки до навчань з особовим складом ПДВ проведено інтенсивні заняття з англійської мови. І хоча офіційне формулювання задуму навчань – боротьба з тероризмом, характер завдань говорить про інше.

Читайте також: Путін доручив провести раптову перевірку боєготовності збройних сил Росії

Скоріш за все, відпрацьовувалося перекидання великого штурмового підрозділу на значні відстані за підтримки флоту та авіації – все, що може знадобитися під час операції на середземноморському узбережжі Лівії. Ймовірно, Москва розраховує на певну реакцію з боку західних країн, адже крім питань десанту були тренування відбиття масованого ракетно-авіаційного удару, для чого була перекинута змішана авіагрупа з 19 літаків, частина з яких подолала більше 4000 км із дозаправками. До речі, самі навчання збіглися з черговим загостренням у східній частині африканської країни.

Що може дати РФ лівійська кампанія? В разі позитивного для Москви закінчення операції – зниження ефекту від міжнародних санкцій (через поступове підвищення цін на нафту) та отримання Кремлем додаткових дипломатичних важелів на міжнародній арені. Що було б абсолютно неприйнятно для України. Кращим, з української позиції, міг би бути інший варіант – перетворення лівійського бліцкригу на довгу виснажливу війну за зразком Сирії, який став би черговим обтяженням для російського бюджету.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
  • 2017-го минає 25 років як відкрився український офіс глобального лідера юридичних консалтингових послуг, міжнародної компанії Baker McKenzie. На святкування цієї річниці до Києва завітав виконавчий директор компанії Пол Ролінсон, із яким Тиждень розмовляв про глобальні економічні тенденції та пов’язані з ними юридичні виклики.
    20 жовтня, Любомир Шавалюк
  • Учасниця 83-го Міжнародного Конгресу PEN, виконавчий директор Південноафриканського PEN-клубу, дисидентка часів апартеїду Мерґі Орфорд розповіла Тижню про досвід насильства та вразливість демократії, російські впливи в ПАР, біженців і природу криміналу.
    20 жовтня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено