Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 березня, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Чорногорія, ПРО і демарш Тіллерсона – нові виклики НАТО

Які протиріччя дестабілізують Північноатлантичний Альянс
Чорногорія, ПРО і демарш Тіллерсона – нові виклики НАТО

Останнім часом Північноатлантичний Альянс переживає не найкращі часи. Світ змінюється набагато швидше, ніж на це встигають реагувати у важких бюрократичних структурах на кшталт НАТО. Гібридна війна та терористичні загрози штовхають західних політиків до реальних дій, проте реакція не завжди відповідає реаліям.

Так, Чорногорія розраховує отримати членство в Альянсі вже до травневого саміту. Принаймні на це дуже сподівається керівництво країни, зокрема міністр закордонних справ Срджан Дарманович. «Західні Балкани є важливою складовою, яка може забезпечити мир та стабільність», - зазначив міністр. Але на цьому шляху виникла одна перешкода – США заявили про необхідність додаткового голосування. За даними американського аналітичного видання Atlantic Council сенатори-республіканці  Ренд Пол та Майк Лі вимагають додаткової ратифікації протоколу. Такі вимоги отримали здебільшого негативні оцінки, зокрема сенатор МакКейн назвав це «роботою на Путіна».

Читайте також: Конгресмени США про російську пропаганду: пора розплющити очі

У свою чергу Пол в інтерв’ю американському виданню Politico заявив, що Чорногорія не має значного пливу на національну безпеку США. На його думку, в разі приєднання до Альянсу Чорногорії, а в перспективі ще й України та Грузії, треба «готуватися до війни з Росією».

Хоча для Чорногорії війна з Росією вже почалася з спроби замаху на прем’єр-міністра країни, яка була попереджена у листопаді 2016 року. Крім того, РФ докладає значних зусиль і фінансових ресурсів для активізації націоналістичних рухів всередині країни. Ці дії направлені на зрив інтеграції Чорногорії до Північноатлантичного Альянсу та повернення країни в сферу впливу Кремля.

Дещо дивним на цьому тлі виглядає реакція іншого американського політика – Держсекретаря США Рекса Тіллерсона. Він відмовився від участі в саміті НАТО на користь візиту до Москви, а замість себе планує відправити свого заступника. В якості причини називається щільний графік закордонних поїздок політика, який навіть запропонував членам НАТО перенести саміт на більш зручний для нього час. Водночас, таке рішення Тіллерсона може бути викликано тісними зв’язками із Кремлем, про що повідомлялося раніше. За інформацією видання Wall Street Journal це дуже незвичне для американського керівництва, пропускати подібні зустрічі. Подібне траплялося двічі: у 2003 році, коли Колін Пауел в останній момент відмовився поїхати на саміт та у 2009, коли Хіларі Клінтон скасувала свій візит через травму коліна.

Читайте також: Останнє американське попередження

Своєю чергою Росія продовжує розглядати активність НАТО як загрозливу. Останнім підтвердженням цьому є спроби РФ перешкодити участі Норвегії в розбудові системи протиракетної оборони Альянсу. Зокрема планується залучення п’яти норвезьких фрегатів і розміщення на них протиракет системи Aegis. Крім того, анонсовано будівництво нового радару в рамках програми модернізації системи Globus-2 до 2020 року. Офіційна Москва розцінює такі дії Норвегії, як агресивні та зазначила, що це може підірвати стратегічну стабільність і зробити всю систему міжнародних відносин менш передбачуваною. «У випадку розміщення системи ПРО НАТО на території Норвегії, ми будемо вимушені реагувати щоб захистити нашу безпеку», - цитує прес-аташе російського посольства Максима Гурова місцеве видання Norway Today.

Чи здатні західні країни в нових реаліях відмовитися від власних інтересів та почати працювати на загальну користь? Відповідь буде з часом, проте з огляду на активність Кремля, час зараз працює проти НАТО.

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • гідно з зібраними даними Українського інституту національної пам’яті, станом на 1 березня 2017 року в Україні створено 450 секторів військових поховань. На них поховано 1295 загиблих воїнів. 25 секторів мають 10 і більше поховань. Сектори із найбільшою кількістю похованих військових – учасників АТО розташовані у Дніпрі, Запоріжжі й Києві – 180, 120 та 56 похованих відповідно.
    24 квітня,
  • Попри невтішні прогнози, популізм у Європі поки не перемагає. Однак і не зникає. Такі висновки робить більшість світових видань після перемоги у першому турі президентських виборів у Франції центристського політика Еммануеля Макрона.
    24 квітня, Ольга Ворожбит
  • Як працюють зарубіжні аналоги українського Міністерства інформаційної політики
    24 квітня, Юрій Лапаєв
  • Інцидент зі співробітниками ОБСЄ називають провокацією для зриву роботи з Україною
    24 квітня, Юрій Лапаєв
  • Як українська поп-музика робила перші кроки на самому початку 1990-х
    23 квітня, Сергій Харинович
  • Економічне зростання європейських виборців більше не цікавить
    23 квітня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено