Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 березня, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Як Сполучене Королівство планує розвивати оборону в нових політичних реаліях

Держсекретар британського Міноборони Стівен Лавгроув про завдання свого відомства на 2017 рік
Як Сполучене Королівство планує розвивати оборону в нових політичних реаліях

6 березня американський аналітичний центр Atlantic Council провів конференцію під назвою «Ообливі відносини» за участю Стівена Лавгроува, державного секретаря Міністерства оборони Великої Британії. Лавгроув є головним радником британського уряду з питань оборони і відповідає за планування, фінанси та нормативно-правову діяльність відомства,а також разом з Начальником Генерального штабу бере участь у формуванні національної стратегії оборони.

Нині Велика Британія опинилася на порозі нового етапу трансатлантичних відносин. Фактично це перехрестя з різними варіантами подальшого шляху. І вибір, який необхідно зробити владі Сполученого Королівства, значно ускладнюється поточною політичною ситуацією: збільшенням популярності націоналістичних ідей в Європі та серед окремих країн-членів НАТО, агресивним націоналізмом у Росії та її спробами вплинути на настрої в інших державах. Це відбувається на тлі спроб змінити світовий порядок, установлений після Другої світової війни, та переглянути значення і важливість політичних чи оборонних альянсів.

Наприкінці 2015 році британський уряд схвалив Національну доктрину оборони та безпеки, яка визначає стратегію до 2025 року. Цим документом визначені головні загрози безпеці країни, а саме: терористична діяльність і екстремізм, загрози пов’язані зі збільшенням  конкуренції між державами, вплив технологій, особливо в кібернетичній сфері, та спроби переглянути встановлений світовий порядок, що ускладнює вирішення глобальних проблем.

За словами Лавгроува, світ, нажаль, не став затишною гаванню. Велика Британія має та планує зберегти одну з провідних позицій в боротьбі з проявами міжнародного екстремізму, такими як ІДІЛ. При цьому будуть використані різні методи – військові, дипломатичні, економічні. Одним з інструментів, який розглядається, є надання допомоги задля забезпечення стабілізації та нормального розвитку в проблемних країнах.

Читайте також: Останнє американське попередження

Разом з тим, на думку чиновника, роль окремих загроз,в першу чергу, державного рівня, зростає значно швидше, ніж передбачалося, коли британська Національна стратегія формувалася. Мова йде про чітке розуміння поведінки Росії. Анексія Криму в 2014 році та збиття літака МН-17, подальша активізація РФ в Сирії вказують на те, що Росія стає дедалі більш агресивною. За його словами, анексія Криму, як перший такий випадок з часів Другої світової війни, не може бути просто забута, саме тому уряд ВБ продовжує свої економічні санкції проти країни-агресора. У 2016 році тактика Росії зазнала певних змін: тепер, за словами Лавгроува,  її зусилля зосереджені на  дестабілізації сусідніх країн та спробах послабити  НАТО.Такі дії вимагають від світової спільноти переглянути існуючи домовленості, додавши нові правила для боротьби з цими викликами. В нових умовах Велика Британія все ще готова до взаємодії з Росією, розуміючи важливість таких зв’язків, однак вона остерігається це робити. Для досягнення своєї мети РФ використовує всі можливі методи. Тому російська модель гібридної війни потребує повного спектру урядової реакції.

Також Лавгроув зауважив, що у зв’язку з виходом Сполученого Королівства зі складу ЄС суттєвих змін в національній стратегії не планується. На його думку, постійні зміні в нормативних документах можуть служити гарним приводом для того щоб їх не виконувати, тому британський уряд цього уникатиме. Національна стратегія розроблена з урахуванням міжнародної ролі Британії, адже королівські збройні сили діють у тісній взаємодії з міжнародними партнерами, в першу чергу в межах ЄС та НАТО. Виходячи з ЄС, велика Британія не відмовляється від своїх європейських зобов’язань. Що стосується Альянсу, то Лавгроув підкреслив, що НАТО – це несуто європейська система безпеки, а, зокрема, північноатлантична структура, яка повинна захищати весь простір у межах цих кордонів. Разом з тим, Альянс зараз потребує повного виконання країнами-членами економічних вимог. В цьому плані ефективність не може бути заміною зобов’язанням: НАТО сьогодні має отримати обидва параметри. Крім того, Альянс потребує певного реформування, аби зосередитись на протидії новим викликам. Цьому повинно сприяти розгортання додаткових сил в країнах Балтійського регіону та Польщі, створення нових сил швидкого реагування. НАТО повинно стати сучасною гнучкою структурою, здатною достатньо швидко відповісти будь-кому, хто хоче завдати удар. Скорочення бюрократії та підвищення швидкості реагування повинні стати ключовими реформами. Серед іншого, особливої уваги вимагає боротьба в кібернетичній сфері.

Читайте також: Відроджений фронт холодної війни

Іншим важливим питанням національної безпеки, за словами Лавгроува, є двосторонні відносини між Великою Британією та США. На його думку, інших країн зі схожим рівнем довіри та співробітництва у оборонній сфері немає. Це стосується не лише спільних військових операцій в Афганістані чи інших країнах, а в тому числі співробітництво в такій чутливій сфері, як стратегічне  ядерне озброєння (наприклад, американо-британська програма МБР морського базування «Трайдент»). Повним ходом йде реалізація проекту залучення американських літаків F-35 в інтересах Великої Британії. Посадовець відзначив і високий рівень партнерських стосунків і в галузі військово-промислового комплексу.

Розвиток системи безпеки вимагає значних фінансових ресурсів. На думку Лавгроува, однією з головних переваг Великої Британії  зараз є ефективне витрачання коштів на оборонну сферу. Британський уряд ухвалив рішення щодо щорічного збільшення оборонних витрат на 5,5% до 2020 з урахуванням інфляції. Разом з тим, Велика Британія – серед небагатьох країн, які повністю виконують вимоги НАТО щодо оборонних видатків на рівні 2% від ВВП. Кошти витрачаються розумно - інвестиції в оборонні підприємства зростають, але не за рахунок бюджетних витрат.Цікавим є і те, що країна витрачає 0,7% національних доходів на міжнародну допомогу, що має стабілізувати кризові регіони та врешті знизити ризики і загрози у них в майбутньому.

Читайте також: Зміцнення позицій

Цікавою є реакція російських мас-медіа на виступ Лавгроува. Низка відомих ЗМІ РФ у своїх матеріалах підкреслювали бажання Великої Британії розвивати стосунки з Росією, використавши вирвані з контексту окремі фрази британського політика. Також російські джерела «не помітили» заяв щодо Криму та агресії РФ в Україні, або ж щодо спроб дестабілізації в інших країнах Європи, уникаючи дослівного цитування Лавгроува. Хоча саме про такі дії Росії в інформаційному полі Європи він говорив, коли коментував російську гібридну активність у виступі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чим обернеться найбільше за історію IPO для Саудівської Аравії, нафтового ринку та інвесторів
    26 червня, Анна Корбут
  • Які у них шанси в протистоянні з Віктором Орбаном
    26 червня, Анна Корбут
  • Минулорічні розмови про українську «культурну дипломатію» днями отримали формальний поштовх – Кабмін затвердив рішення про створення нової державної установи, що «просуватиме імідж України у світі».
    26 червня, Олена Кухар
  • Мої стосунки з Маріуполем — це стосунки подружжя після тридцяти років шлюбного життя, усі тридцять з яких були нестерпними, але обидва партнери воліли би про це не думати. Як в анекдоті про гармонію: “вона не хоче, а мені і не треба.”
    26 червня, Наталя Дьоміна
  • Щодва роки містечко Бурже в околицях Парижа стає місцем зустрічі великих авіаційних виробництв. Саме цей захід було обрано українським підприємством “Завод імені Антонова”, щоб вперше показати світу свій новий літак Ан-132D. Цей апарат є першою моделлю, яку українці випускають без жодної виготовленої в Росії деталі.
    26 червня, Ален Гіймоль
  • Тільки у Києві кожного року від невиліковних хвороб помирає приблизно 25 тисяч людей, при цьому 80% із них страждають від болю через відсутність адекватної паліативної допомоги. Експерти, лікарі та правозахисники пояснюють, чому в Україні склалася така ситуація з допомогою смертельно хворим людям.
    26 червня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено