Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 березня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: блокадники-націоналісти, шанс реформам Бальцеровича та український позов у Гаазькому суді

Минулого тижня світові ЗМІ нарешті дібралися до блокадників ОРДіЛО, дехто згадав про справу Насірова, утім топ-темою став український позов проти Росії у Міжнародному суді.
Світ про Україну: блокадники-націоналісти, шанс реформам Бальцеровича та український позов у Гаазькому суді

Вчора, 6 березня, розпочалися слухання у Міжнародному суді в Гаазі, у справі порушення Росією конвенцій ООН проти тероризму та дискримінації через підтримку груп бойовиків у Східній Україні та Криму. Саме про ці слухання згадують нині багато світових ЗМІ. Зокрема, Радіо Свобода пише, що такі слухання щодо суперечок між державами можуть тривати роками.

Про такий приклад пише, зокрема, польська Rzeczpospolita у матеріалі “Україна просить в Міжнародного суду реакції на дії Росії”:

“У 2008 році Міжнародний суд взяв до розгляду першу справу, де однією зі сторін була Росія. На підставі конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, Грузія подала позов проти неї зі звинуваченням у дискримінації грузинського народу на території, контрольованій російськими військами в Абхазії і Південній Осетії. В 2011 році суд ООН постановив, що справа не підлягає під дію його юрисдикції, оскільки не було спроб вирішити суперечку шляхом переговорів, як це передбачено статтею 22 цієї ж Конвенції”.

Британська The Telegraph у своєю чергою відзначає, що: “український уряд просить Міжнародний суд, найвищий судовий орган ООН, оштрафувати Росію за “військове втручання, фінансування актів тероризму та порушення прав людини мільйонів українських громадян. Росія, яка публічно заперечує надсилання військ та військового обладнання до Східної України, як очікується, оскаржуватиме юрисдикцію суду”.

Як відзначає видання, понеділкове засідання було в основному присвячено запитам про так звані умовні заходи, накласти які сторони можуть просити суддів, щоб забезпечити ненагнітання конфлікту у той час поки справу заслуховуватимуть.

Читайте також: Обмежувач суверенітету. Як готувався ґрунт для російської окупації Криму

Німецька газета Die Welt пише про нову “гігантське” завдання для “батька польських реформ” Лешека Бальцеровича, який нині є радником українського президента Петра Порошенка, - підготувати реформи для України.

“Програма Бальцеровича може бути останнім шансом для України, або, якщо вірити словам (заступника міністра юстиції Польщі Патрика — Ред.) Які її занепадом”, - пише Die Welt і відзначає, що попри тиск, Бальцерович виглядає доводі розслабленим. “Я можу писати книжки, але це нудно. Я краще зроблю це”, - заявив сімдесятирічний польський політик в інтерв'ю виданню. “Він видається щасливим, завдяки можливості знову мати значний плив на долю країни і це може бути сприятливим”, - продовжує далі видання. Хоча також відзначає, що в Польщі і праві і ліві політики, зокрема ті, хто вимагає більшого втручання держави в економіку, вважають, що реформи можна було провести краще, ніж це зробив Бальцерович. Надто багато державних підприємств у той час збанкрутіло.

На думку видання, все ж зважаючи на успіхи та досягнення Польщі, можна вважати добрим сигналом те, що Порошенко покладається на Бальцеровича. “Реформи запропоновані поляком покликані зміцнити верховенство права та зменшити корупцію, відновити фінансову стабільність країни і зміцнити вільний ринок”, - пише Die Welt.

Як зазначає видання, у Бальцеровича також склалося враження, що зменшується вплив олігархів. Однак про це він каже з обережністю “Його команда наразі збирає інформацію про це. Скоро ви дізнаєтеся більше. Оскільки професор економіки майже ніколи не говорить чогось, що він не може довести цифрами”, - наголошує німецька газета.

Читайте також: «Економіка рантьє». Як державні підприємства збагачують українських політиків

"Напруга вздовж кордону між Україною та самопроголошеними республіками на сході України зростає після того як націоналісти із Західної частини намагаються задушити весь залізничний потік у тому, що вони називають блокадою", - пише The New York Times.

"Війна на Сході України, що триває вже третій рік - найкривавіша в Європі з часу конфліктів на Балканах у 1990-х роках. Незважаючи на тривалі зіткнення, прибуткова транскордонна торгівля вугіллям залишалася особливо недоторканою", - продовжує видання. Як пише NYT, відносно новий рух блокадників (як вони себе самі називають) вже стає значимим для делікатної політики миру в Україні, на якій, здається, сфокусувалася адміністрація Трампа, шукаючи тепліших відносин із Росією.

Як пише видання, рух починає набирати підтримки в Києві, де багато активістів "вже шкодують щодо компромісів, на які президент Петро Порошенко погодився із Москвою у попередніх мирних угодах".

"Будь-яка потенційна мирна угода з адміністрацією Трампа, яка виглядатиме сприятливою для Росії, тільки посилить цю напруженість, розваливши ще більший бунт серед протестувальників", - відзначає The New York Times.

Читайте також: Блокада посеред Бахмута

Польська Gazeta Wyborcza пише, що цього року, коли відзначаються 70-ті роковини акції "Вісла", польське МВС відмовило українцям, що мешкають в Польщі, на дофінансування цих подій. Почесний комітет, що займається урочистостями і до якого належать Данута Куронь, Христина Захватович, Адам Боднар, Анджей Северин і Анджей Стасюк разом з українцями, як пише видання, збирають кошти.
"За ґрант від Міністерства внутрішніх справ для відзначення 70-х роковин операції "Вісла" змагалися три організації: Асоціація українців в Польщі, Товариство з розвитку музею лемківської культури в Зиндранові і лемківське товариство з Легниці", - пише Gazeta Wyborcza. У коментарі виданню президент асоціації українців у Польщі Петро Тима пояснює, що у грудні минулого року вони отримали відмову. "Ми, а також ряд інших організацій і установ подали апеляцію. Жодне з об'єднань, які звернулися по ґранти для проведення пам'ятних подій про акцію "Вісла" не отримали грошей. Без слова пояснення", -зазначає він. В коментарі виданню Петро Тима також жаліється, що "Вісла" не існує в культурі та літературі поляків
 


 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Зараз я думаю, що хоч якось звикла до змін у своєму житті лише через два роки після того літа. До літа 2016-го моя свідомість відмовлялася переводити в минулий час моє життя, яке було до подій літа 2014-го. Я навіть говорила про своє тогочасне життя в теперішньому часі.
    29 квітня, Вікторія Малишева
  • Юрій Андрухович про національну ідею і Промисел Божий
    29 квітня, Юрій Андрухович
  • Децентралізація стартувала в Одеській області ледь не півтора року тому. На півночі регіону ініціатива подекуди мала успіх, а на півдні ситуація кардинально протилежна
    29 квітня, Станіслав Козлюк
  • Як поводитися з найнебезпечнішим режимом світу
    28 квітня, The Economist
  • Культові музейні бренди розбираються зі своїм іміджем та фінансовими проблемами, зацікавленість арт-спільноти в роботах художників з Африки досягає «точки кипіння», а на австрійському аукціоні спочатку виставляють роботу, вкрадену колись нацистами, - а потім прибирають.
    28 квітня, Олена Кухар
  • Тиждень.ua обговорив особливості боротьби із зловживаннями в сфері оборони та безпеки та нові тенденції в політиці з головою литовського філіалу Transparency International Сергеюсом Муравйовасам.
    28 квітня, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено