Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 лютого, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Останнє американське попередження

15 лютого новий американський міністр оборони Джеймс Меттіс перебував зі своїм першим офіційним візитом у Брюсселі, який закінчився ультиматумом європейським партнерам. І це знову поставило руба питання оборонних видатків у країнах ЄС та майбутнього НАТО.
Останнє американське попередження
Фото: reuters

«Америка виконає свої зобов’язання», — сказав генерал Джеймс Меттіс під час свого першого візиту до Брюсселя на посаді міністра оборони США. І додав: «Але якщо ваші країни не хочуть, щоб Сполучені Штати зменшили свої зобов’язання перед Альянсом, кожна столиця повинна зробити свій внесок у підтримку нашої спільної безпеки». Що мав на увазі Меттіс? Підвищити видатки на оборону. На сьогодні лише чотири європейські країни виділяють необхідні 2%: Велика Британія (2,2%), Греція (2,4%), Естонія (2,1%) та Польща (2%), а в межах Альянсу потрібну частку окрім них виділяє тільки США (3,6%).

Частка видатків європейських країн на оборону становить 1,2–1,3%. Це, як пише у своїй колонці на сайті Politico дослідник Фабріс Потьє, надзвичайно мало, особливо коли взяти до уваги, що рівень ВВП країн ЄС вищий, ніж у США.

Ще у 2014 році, на початку збройної агресії Росії проти України, країни НАТО домовилися підвищувати видатки на оборону. Однак цей процес відбувається повільно. Особливо не поспішають збільшувати оборонні витрати країни з великими економіками, чиї видатки могли б змінити хід гри. «Маючи найвищий ВВП у Європі та найсильнішу економіку, Німеччина є swing state («штат, що вагається» — термін, який пов’язаний з американськими виборами і який характеризує штат, де до кінця підрахунку суперники мають приблизно однакову кількість голосів. — Ред.) європейської оборони. Спрямовуючи на цю сферу рекомендовані 2% ВВП, Берлін додасть $30 млрд оборонних видатків у Європі, а це майже третина всієї суми ($100 млрд), яку буде зібрано, якщо європейські члени та Канада досягнуть поставлених цілей», — зазначає Потьє.

Читайте також: Відставка Майкла Флінна: Чому вона вказує на неприпустимі помилки в системі національної безпеки США

Меттіс, якого в ЄС вважають другом через його ставлення до НАТО, по приїзді назвав Альянс «своїм другим домом». Це дало змогу європейським партнерам зітхнути з полегшенням, особливо коли він додав, що «НАТО є фундаментальною основою для США», і заявив про «сильну підтримку НАТО президентом Трампом». Однак далі американський міністр поставив умову: чіткий план підвищення оборонних видатків уже до кінця року, бо «американські платники податків не можуть більше брати на себе непропорційну частку оборони західних цінностей». А також додав, що американці не можуть турбуватися «за майбутнє ваших дітей більше, аніж ви самі».

Його меседж про підвищення видатків на оборону знайшов підтримку серед інших міністрів. Зокрема, як заявила міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лайєн, нечесно, що європейські члени Альянсу не забезпечують і половини того, що виділяють США (це знову ж таки попри те, що ВВП європейських країн сукупно перевищує американський показник).

Однак сам по собі ультиматум німецькі ЗМІ сприйняли не зовсім схвально. Так, Die Welt назвала цю заяву «вибуховою». «Відвернувшись від Європи, США можуть залишити своїх партнерів по НАТО у стані великої тривоги. Сполучені Штати за часів Барака Обами серйозно збільшили власну заангажованість у Східній Європі. Тоді було надіслано танкову бригаду до Польщі». Як зазначає видання, вихід США також частково надішле меседж Росії, що «Захід робить помилку».

Читайте також: Відроджений фронт холодної війни

Утім, саме вказуючи ще раз на російську загрозу, Меттіс наголошував на потребі збільшити нарешті оборонні видатки до потрібного рівня.

Як пише американська The Washington Post, ультиматум Меттіса матиме найбільший вплив на Німеччину. «Якщо вона досягне позначки 2%, то збільшить свої видатки на оборону до $75 млрд на рік, що перевищить навіть британські видатки на військо. Це буде серйозна зміна для країни з тривалою пацифістською традицією, що стримувала її від збільшення частки своєї присутності у глобальній оборонній сфері відповідно до рівня власної економіки», — зазначає видання. Про повоєнні доктрини як бар’єр для нарощування оборонного бюджету саме для Німеччини пише у своїй колонці і Фабріс Потьє, однак зауважує, що Меркель має приклад борця із цією проблемою (у разі якщо їй вдасться стати канцлером ще на один термін): «Конрад Аденауер свого часу їх поборов, вирішивши переозброїти військо Західної Німеччини, попри поради своєї ж партії у 1950-х».

Тема майбутнього НАТО та співпраці ЄС та США за Адміністрації Дональда Трампа буде однією з центральних на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції, що розпочалася сьогодні. Її учасниками будуть і міністри оборони країн ЄС, і їхній американський колега Джеймс Меттіс. Тому про згадані проблеми не раз ще говоритимуть протягом цих вихідних. Однак ультиматум лишатиметься незмінним, європейським партнерам треба серйозно задуматися над його виконанням.

 

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Закарпатська народна республіка» час від часу підіймає хвилі обурення у стрічках новин. Така «загроза» поки виглядає примарною. Утім, непоміченими залишаються інші важливі проблеми
    22 червня, Станіслав Козлюк
  • Цією публікацією Тиждень.ua пропонує серію художніх репортажів про дітей, що зростають в особливих умовах
    22 червня, Єлизавета Гончарова
  • Що може поєднати лауреата «шнобелівської» премії з генералом СБУ
    22 червня, Андрій Голуб
  • За результатами парламентських виборів у Франції абсолютна більшість дасть змогу Емманюелю Макрону без перешкод затвердити новий уряд та провадити власну політику
    22 червня, Алла Лазарева
  • Як Емманюель Макрон може вплинути на відносини між Парижем і Берліном
    22 червня, The Economist
  • 14 червня виповнився рік, як відбувся останній обмін українських політв’язнів із Росією. За цей час справа з поверненням інших бранців помітно не просунулася
    22 червня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено