Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 лютого, 2017   ▪   Сорін Іоніце   ▪   Бухарест   ▪   Версія для друку

Протести в Румунії: нас не купити!

Румунські соціал-демократи переконливо виграли вибори, але дістали по руках від суспільства, коли спробували зупинити боротьбу з корупцією
Матеріал друкованого видання
№ 6 (482)
від 9 лютого
Протести в Румунії: нас не купити!
Фото: reuters

Ніхто не чекав, що менш ніж через два місяці після впевненої електоральної перемоги в грудні 2016-го та створення міцної (58%) більшості в парламенті зі своїми союзниками румунські соціал-демократи зіткнуться з наймасштабнішими вуличними протестами від часів падіння комуністичного режиму. Ще несподіванішими ці події стали тому, що новостворений уряд почав роботу в перші дні 2017 року із запровадження пакета реформ на захист бізнесу та споживача, широко розрекламованого протягом виборчої кампанії: скасовано сотні податків і зборів, на 16% збільшено мінімальну заробітну плату, низькі державні пенсії підвищено, а стипендії студентам подвоєно. Деякі оглядачі висловлювали сумніви, чи витримає бюджет такі видатки (щедрі навіть для економіки з динамічним темпом зростання: 4–5% за рік), але загальний настрій у су­спільстві був швидше апатичний. Зрештою, ліві виграли вибори, то й надійшла їхня законна черга і собі спробувати покерувати економікою.

Але 18 січня здійнялася буря: уряд зробив те, про що навіть не затинався під час кампанії, але що вже давно було в переліку прихованих пріоритетів соціалістів. Він запропонував два «термінові декрети» (закони, які набирають чинності відразу): один — про колективну амністію деяким ув’язненим, нібито задля зменшення навантаження на переповнені пенітенціарні заклади, щоб уникнути загрози €80 млн штрафу від Європейського суду з прав людини; другий — про поправки до Кримінального кодексу та обмеження деяких інструментів слідства, що їх дедалі успішніше використовує румунське антикорупційне управління DNA (яке отримує надзвичайно позитивні відгуки).

Читайте також: Президент Румунії заявив про повномасштабну політичну кризу в країні

Суспільство відразу зрозуміло, що ці «причини» — тільки привід. Штраф ЄСПЛ не є актуальною загрозою; в’язниці країни і справді в незадовільному стані, але перенаселеність їх щороку меншає, а колективна амністія поширюється й на умовні вироки, тобто нею можуть скористатися ті, хто взагалі не був ув’язнений. Від останнього «випадково» виявляється у виграші не хто інший, як нинішній лідер соціалістів Лівіу Драґня, політик, якому вдалося забезпечити собі перемогу на виборах і який мав би бути прем’єр-міністром, якби не його судимість: він дістав два роки з відтермінуванням (!) за виборчі махінації, зараз проходить випробувальний період, а отже, згідно із законом не може бути міністром, а мусить задовольнятися кріслом спікера Палати депутатів. Але якщо судимість буде скасовано амністією, яку швиденько протягне готовий на все кабінет, то ця законна заборона зникне і він зможе вийти з тіні й офіційно очолити владу.

Звісно, річ не лише в ньому. Антикорупційна боротьба — головний успіх останнього десятиліття в Румунії, який проявивсь у більшій незалежності судової влади та серйозних результатах, продемонстрованих головними антикорупційними органами (DNA та агенція з доброчесності ANI), що названі у звітах ЄС найкращими прикладами в регіоні. Під розслідування потрапили десятки нинішніх і колишніх міністрів, деякі вже відбували термін ув’язнення (включно із двома прем’єрами). Те саме відбувалось і з сотнями мерів та членів міського самоврядування, бізнесменів, власників ЗМІ, а на додачу ще й із господарями практично всіх футбольних клубів. Важливі персони з усіх партій та рівнів державного апарату, навіть самої судової гілки, дістали вироки за корупційні діяння. Це значною мірою допомогло розвіяти враження, ніби деякі особи стоять понад законом (а воно існує з давніх-давен). Як влучно зауважували оглядачі, антикорупційна боротьба — це історично цілком нове явище не лише в останній період, а й взагалі: від моменту створення сучасної румунської держави в середині ХІХ століття жоден міністр не сидів у в’язниці за корупцію. Це уможливили тільки реформи судової влади, розпочаті 2005 року.

У результаті за останні десяток-півтора років конфлікт навколо антикорупційного курсу став найважливішою темою в румунській політиці й новою лінією розлому, яка замінила колишній поділ на лівих та правих. Тепер це головна вісь партійної системи. Партії використовували боротьбу з корупцією як орієнтир для визначення свого місця у виборчих кампаніях або як стратегію усунення політичних опонентів. Антикорупційне протистояння визначає відносини між урядами й кожним новим главою держави: президенти на посаді загалом підтримують цю боротьбу, а помітна більшість парламентаріїв, ховаючись під парасолькою колективної (без)відповідальності, чинить їм спротив.

Читайте також: Transparency International закликала уряд Румунії прийняти жорсткіші антикорупційні закони

Підтримка DNA чи протидія її розслідуванням — справжня тема залаштункових переговорів між політиками, і відповідно до цього створюються або розвалюються коаліції. У владі міністри та депутати багато часу тратять на те, щоб офіційно й неофіційно захищатися від дедалі агресивніших антикорупційних прокурорів: переписують закони, маніпулюють керівними органами або розпочинають брудні кампанії проти суддів у підконтрольних ЗМІ. Що наразі завадило партіям знищити DNA й зупинити чистку політикуму — це, з одного боку, активна підтримка антикорупційної боротьби Брюсселем, Вашингтоном та головними європейськими столицями, а з другого — популярність цього руху серед румунського суспільства.

Тому неважко було зрозуміти обурення мас, коли новий соціалістичний кабінет ні сіло ні впало видав два термінові укази, які насправді невідкладними аж ніяк не були, ніколи раніше не обговорювались, ухвалені на нічному засіданні міністрів і є не чим іншим, як прихованою амністією за легкі й корупційні правопорушення. У містах люди влаштували серію бурхливих протестів, які тривали два тижні. Кульмінацією стала півмільйонна, за деякими оцінками, акція 5 лютого, яка охопила понад 60 міст Румунії. Близько 200 тис. учасників антикорупційного протесту вийшло на майдан Перемоги в Бухаресті, влаштувавши ввечері світлове й лазерне шоу перед вікнами будівлі уряду.

Такий неочікуваний опір суспільства змусив уряд дати задній хід: трохи позволікавши, пригрозивши якимись міфічними антимайданами й погодувавши публіку «альтернативною реальністю» через підлабузницькі телеканали, що лише розпалило гнів у суспільстві, обидва термінові укази уряд зрештою відкликав. Натомість після консультацій повинні бути внесені законопроекти, які подадуть на розгляд парламенту згідно зі звичайною процедурою. Президент Клаус Йоганніс, котрий на виборах 2016 року бачився з усіх боків невдахою, раптом перетворився на героя завдяки рішучій протидії цим указам: типовий випадок, коли матч виграють завдяки автоголам суперника. Очевидно, цього тижня члени уряду напишуть заяви про відставку — піти доведеться принаймні міністрові юстиції Флорінові Йордаке, автору проектів указів. Але протестувальники вимагають іще й голову прем’єр-міністра Соріна Ґріндяну.

Читайте також: Уряд Румунії після протестів скасував скандальний указ про корупціонерів

Протести тривають, хоч і не такі численні, щоб уряд не почав знову робити якісь підозрілі рухи. У правовій системі після цієї невдалої спроби перевороту проти верховенства права наростає хаос — Конституційному судові доведеться ухвалювати рішення щодо конституційності запропонованих законопроектів заднім числом, хоч вони вже відкликані ініціатором, бо таке прохання подали минулого тижня президент та омбудсмен. У суворому Кримінальному кодексі 2011 року доведеться зробити незначні виправлення відповідно до минулих рішень того ж таки КС, щоб чіткіше сформулювати те, що стосується деяких корупційних правопорушень.

Потрібно запровадити пильніший цивільний нагляд за службами безпеки, бо нинішній, за який відповідають парламентські комітети, явно недостатній. Служби безпеки відіграли важливу роль на ранніх етапах натиску на корупцію і виступили надійним партнером DNA, але в суспільстві є небезпідставні побоювання, що вони не повинні надавати жодної «технічної допомоги» у звичайному карному слідстві. Фактично рішення Конституційного суду 2016 року вже обмежило їхню компетенцію і розпорядилося передати обладнання для прослуховування цивільній поліції під наглядом прокуратури. Не всі (зокрема, й у DNA) зраділи такому рішенню, але воно було таки виконане, після цього із суду не повернули жодної важливої справи.

Ретельне налаштування антикорупційних інструментів, збалансування ефективності прокуратури з належним захистом прав обвинувачених із висоти кільканадцяти років практичного досвіду бачаться вельми бажаними сьогодні, вони повинні тривати. Річ у тім, що ніхто в Румунії не довірить більше такого делікатного й важливого завдання цьому урядові після спроби протягнути закони під себе на нічному голосуванні, прикриваючись реальними проблемами як ширмою, і не дасть високопоставленим політикам зіскочити з гачка. Єдине, чого їм вдалося досягти, — це дати цілому новому поколінню міського населення урок громадянського активізму, опору й антиурядового вуличного фольклору. За даними одного внутрішнього опитування серед соціалістів, за два тижні партія опустилася на 23% в рейтингах популярності в місті Ясси — столиці північно-східного регіону Румунії, де їхні позиції традиційно були чи не найсильнішими. «Непоганий» результат за неповні два місяці при владі.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено