Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 січня, 2017   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: війна — не перешкода туризму та значення України в американсько-російських відносинах

Минулого тижня світові медіа знову багато писали про війну в Україні, але з різних ракурсів: про вплив конфлікту на психіку населення та особливо дітей та про туристичні принади України, які війна не зуміла зруйнувати.
Світ про Україну: війна — не перешкода туризму та значення України в американсько-російських відносинах

На сайті німецької газети Die Welt з'явилася стаття "Відпустка в Україні: чи це ще взагалі можливо?", де авторка описує туристичні принади Львова та Києва, де мало видно слідів війни, що триває на Сході України.

"Війна на Сході України - це те, з чим у більшості асоціюється країна сьогодні. Але у Львові та Києві ви знайдете небагато слідів війни", - пише авторка.

"Маленькі вулички Львова приваблюють ароматом кави, яка тут є з часів Габсбурської імперії. Ознаки багатокультурного міста, яким Львів був протягом століть відображені в архітектурі... Війна, що вирує на Сході, далеко звідси. Про неї тут згадується лише зрідка, коли зустрічаються солдати в уніформі, які щойно прибули з фронту, або саме туди збираються. Або ж у сувенірних магазинах, де можна купити туалетний папір із портретом Владіміра Путіна. Таким жартівливим чином українці намагаються боротися з ворогом у своєму повсякденному житті", - пише авторка Die Welt.

Читайте також: Соціологи: «В умовах війни навіть найбільш невдоволені владою утримуються від протестів»

"Майже три роки збройного конфлікту нанесли глибокий психологічний відбиток на цивільне населення Східної України. Утім стигма навколо психічного здоров'я разом із розвалом медичної інфраструктури зривають процес лікування та відновлення", - пише британська газета The Independent.

Як зазначає видання, в Україні існує великій опір психотерапії, оскільки в країні домінантною є патріархальна культура  і механізми ліцензування ефективних консультантів є слабкими. Проблема посилюється також соромом, витвореним радянською епохою, коли репресивна влада використовувала психіатрію як засіб для покарання, ув'язненюючи політичних дисидентів у психіатричних лікарнях, тим самим демонізуючи, на думку авторів The Independent, це питання в майбутньому.

"Війна зробила руйнівний вплив на дітей, наносячи все нові і нові шари шоку і емоційної травми, які можуть через місяці або роки перерости у посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)", - зазначає видання. Згідно із даними журналістів, гаряча лінія із надання психологічної та юридичної допомоги українським дітям та батькам протягом останніх років отримує значно більшу кількість звернень. Якщо напередодні конфлікту, у 2013 році, таких звернень було 18 600, то цього року ця цифра збільшилася більше ніж удвічі - до 43 000 дзвінків.

Читайте також: Повернення в мирне життя

Відомий американський дипломат, екс-посол США у Росії, а нині директор Фонду Карнеґі Вільям Бернс у своїй статті "Як ми дуримо себе щодо Росії" для The New York Times розповідає уроки, які він виніс із своєї співпраці з росіянами і дає поради, яким чином США потрібно формувати свою політику щодо Росії сьогодні.

Одним із необхідних для США, на його думку, кроків є підтримка України, "країни, чия доля буде мати вирішальне значення для майбутнього Європи та Росії протягом наступного покоління. "Це не про членство в НАТО чи ЄС, обидва є віддаленими прагненнями. Йдеться про те, щоб допомогти українським лідерам побудувати успішну політичну систему, яку Росія прагне підірвати", - відзначає у своєму матеріалі Бернс.

Останні дані свідчать про те, що Росія може планувати велику наземну війну проти України. Про це у своїй статті на сайті журналу Newsweek пише професор Ратгерського університету Олександр Мотиль.

Експерт аналізує нещодавні висловлювання кремлівських аналітиків щодо можливого "сирійського варіанту" в Україні. "У демократичних країнах, приватні аналітики в цілому говорять самі за себе. В авторитарних, тоталітарних і фашистських режимах високопоставлені аналітики часто говорять від імені лідера, хоча й неофіційно, тим самим надаючи йому можливість заперечувати", - пише експерт, відзначаючи, чому варто брати до уваги слова кремлівських аналітиків (Міхаїла Александрова із Московського Інституту міжнародних відносин, екс-"міністра" ДНР Алєксандра Кофмана та російського економіста Міхаїла Хазіна, які нещодавно висловлювалися про можливе вторгнення до України). На думку Мотиля, щонайменше ці висловлювання свідчать про "бруталізвцію російської політичної культури". Утім їхня детальність, на його думку, теж свідчить і про те, що цього разу це не просто розмови.

Мотиль наводить дані деяких американських експертів, згідно з чиїми підрахунками, Росія потребуватиме армію чисельністю від 667,123 до 865,769 осіб для повноцінного вторгнення до України.
"Чи може Росія розпочати таку війну, навіть будучи втягнутою у війну у Сирії?", - запитує експерт. На його думку, така ймовірність є, але втрати з обох боків (і українців, і росіян) будуть величезними.

Читайте також: Контрактна армія України: успіхи та недоліки


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як Адміністрація нового президента США працюватиме з американською розвідкою
    19 січня, Едвард Лукас
  • Як Україна відповідає на виклики, що постали у віртуальному просторі
    19 січня, Юрій Лапаєв
  • Оцінка першого півріччя Терези Мей при владі
    19 січня, The Economist
  • Велике потрясіння, яким стала для Донбасу війна, мало б виявитися точкою неповернення, моментом, коли старі еліти, причетні до розв’язання конфлікту, нарешті були б відсторонені від влади. Але, на жаль, відновлення через нарощування впливу проукраїнських партій не відбулося. Тобто деякі партії почуваються тут непогано, але чи є вони саме на Донбасі представниками українських інтересів — це ще те питання…
    19 січня, Єлизавета Гончарова
  • Суд у справі про вбивство людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, певно, чи не найвідоміший з усіх, що пов’язані з подіями Майдану. Втім, не раз висувалися претензії щодо часу, впродовж якого тривають засідання. Найвідоміша теза, яку озвучували представники «стурбованої громадськості», звучала так: «Чому за три роки немає вироку? Чому так довго?».
    19 січня, Станіслав Козлюк
  • Як обранці відкривали новий парламентський сезон
    17 січня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено