Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 січня, 2017   ▪   The Economist   ▪   Версія для друку

The Economist: Викопний місток

Недосліджений період, що тривав 25 млн років, відомий як «провал Ромера», більше не недосліджений і не провал
Матеріал друкованого видання
№ 50 (474)
від 15 грудня, 2016
The Economist: Викопний місток

Один із найважливіших кроків на шляху до Homo sapiens зробила перша риба, яка виповзла на суходіл. Це і метафоричний, і буквальний крок. Але важко точно встановити, коли саме він відбувся. З одного боку, результат залежить від визначення «суходолу». Пересування по багнюці з однієї водойми до іншої за допомогою плавців, які на той момент еволюціонували в такі, що давали змогу «ходити» морським дном (як у сучасних целакантів), відбувалось, імовірно, ще до періоду 385 млн років тому.

До періоду, що почався 375 млн років тому, у нащадків цих перших «ходунів» розвинулися чотири кінцівки, чітко подібні до ніг. То були вже не риби, а тетраподи (чотириногі). Проте на їхніх ногах могло бути аж по вісім пальців, які, якщо судити з вигляду, не могли надійно підтримувати тварину на суші. Тобто можна твердити, що навіть на цьому етапі справжній крок на суходіл зроблено ще не було.

Усе це відбувалось у Девонському періоді, коли в океанах уже кишіло організмами, не менш різноманітними, ніж сучасні, а от на континентах життя тільки-но починалося. Судинні рослини (більші за мохи й печіночники) щойно еволюціонували. Швидко розвивались і комахи. Але великих наземних тварин не було. Тож для чотириногих еволюційні ворота до нового ареалу відчинялися навстіж. Але тоді, 359 млн років тому, девон закінчився масовим вимиранням такого масштабу, як і зникнення динозаврів. Після цього тетраподи майже пов­ністю зникають зі скам’янілостей, які охоплюють період тривалістю 25 млн років. З’явившись знову в так званому нижньому кам’яновугільному періоді, вони вже справді відповідають своєму потенціалу. Тепер це справжні наземні тварини з п’ятипалими кінцівками, достатньо сильними, аби підтримувати їх без опори на воду. Як відбулася ця трансформація, досі було загадкою.

Команда мисливців за скам’янілостями повідомляє, що ідентифікувала п’ять доти невідомих видів тетраподів із періоду «провалу», а також зібрали рештки семи інших, поки що не названих

Цей період невідомості у 25 млн років відомий під назвою «провал Ромера» — на честь американського палеонтолога ХХ століття Альфреда Ромера, який першим його зауважив. Але зараз він уже не є невідомістю. Команда мисливців за скам’янілостями на чолі з професоркою Кембриджського університету Дженніфер Клак шукала й аналізувала матеріал виходів нижньокарбонових порід у Шотландії. У своєму звіті в журналі Nature Ecology and Evolution доктор Клак та її колеги повідомляють, що ідентифікували й назвали п’ять доти невідомих видів тетраподів із періоду «провалу», а також зібрали рештки семи інших, поки що не названих. Отже «провал» може пояснюватися тим, що людям раніше бракувало свідчень про нього, а не тим, що в історії тваринного світу справді трапився розрив, спричинений девонським масовим вимиранням.

Серед відкриттів цієї команди вчених — види від невеликих, завбільшки з тритона, до таких, що сягали розмірів крокодила (на малюнку можна побачити, як їх уявляє собі художник). Головне враження: деякі з них явно були пристосовані до тривалого пересування суходолом, чого їхні девонські предки робити не могли. Схоже, що «провал Ромера» збігається з тим часом, коли тетраподи перейшли до чітко наземного способу життя.

Але це ще не все. Одна з найбільших інтриг серед знахідок команди — результат аналізу анатомії скам’янілостей. Його проводили, щоб визначити спорідненість їх між собою, а також і з ранішими та пізнішими тваринами. Висновок: під час «провалу», ймовірно, відбувся великий еволюційний розкол між амфібіями й так званими амніотами. Останні — це тварини (зокрема, сучасні рептилії, птахи та ссавці), у яких є яйця складної будови в оболонці, що амортизує і захищає ембріон під час його розвитку. Саме в амніотів розвинулася яєчна шкаралупа, що дало їм змогу відірватися від води й відкладати яйця на суші.

Інакше кажучи, через «провал Ромера» тепер, схоже, перекинуто місток. Це допомагає зрозуміти не лише коли тетраподи стали наземними тваринами, а й коли з’явились амніоти. А позаяк людина як ссавець також належить до амніотів, то з погляду вивчення людської еволюції це подвійний здобуток.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як обранці відкривали новий парламентський сезон
    17 січня, Роман Малко
  • Звіт розвідки про кампанію Путіна на допомогу Дональдові Трампу
    17 січня, The Economist
  • Про померлих годиться говорити добре або взагалі нічого. Певно, користуючись цим принципом, португальці останнім часом почали згадувати свого колишнього диктатора Антоніу Салазара лише в позитивному ключі. Про нього не забувають у книжках, журналах, навіть знімають фільми. Про часи диктатури говорять як про період стабільності, й тому деякі португальці на честь Салазара складають навіть тужливі пісні — фаду.
    16 січня, Ростислав Панічев
  • Якою є внутрішня й зовнішня роль нестоличних музейних закладів
    16 січня, Ганна Трегуб
  • Як марнотратна система субсидій вбиває шанс України на енергонезалежність
    16 січня, Олександр Крамар
  • Чи зможе колективний Захід пережити власні ілюзії та зміну світоустрою Росією
    15 січня, Едвард Лукас
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено