Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 листопада, 2016   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Маріна Кальюранд: «Нам не доводилося робити нічого, що йшло б урозріз із нашими національними інтересами»

Як змінилася позиція Естонії на політичній арені, відколи вона відновила незалежність? Наскільки вразливою країна почувається перед викликами в безпосередньому сусідстві з РФ? Про це Тиждень поспілкувався з Маріною Кальюранд, колишнім міністром закордонних справ Естонії та послом у багатьох країнах, зокрема Росії та США.
Матеріал друкованого видання
№ 47 (471)
від 24 листопада, 2016
Маріна Кальюранд: «Нам не доводилося робити нічого, що йшло б урозріз із нашими національними інтересами»
Фото: reuters

Сьогодні маємо в дечому нове міжнародне середовище: проблеми, з якими зіткнувся ЄС, непевність щодо майбутньої політики у США, а ще поведінка Росії. Якими в ньому бачаться зовнішні загрози та пріоритети для ­Таллінна?

— Я назвала б це міжнародними викликами. Якщо говорити про виклики європейському безпековому порядку, то є окупація Криму та російські бойові дії в Україні — тут нічого нового. Ми в Естонії дуже уважно стежимо за всім тим, і нас це дуже непокоїть. Але мене тішить спільна позиція ЄС щодо того, як далі вибудовувати дипломатичні контакти з Москвою. Тобто ми не повертаємося до «звичних відносин» із нею, але спілкуємося з питань, які становлять обопільний інтерес. Гадаю, дуже важливо, що ЄС зберігає єдність, коли йдеться про обмежувальні заходи, санкції. Адже будь-яка країна, що порушує міжнародний закон і порядок, має розуміти: вона відповідатиме за свої дії. Упродовж усієї історії ЄС ми ще не стикалися зі стількома проблемами одночасно, як нині. І тут знову ж таки ключові, на мою думку, моменти — єдність, солідарність, у питанні як санкцій, так і безпеки, тероризму чи міграції. Коли говорити про штрафні заходи проти Росії, то зараз у нас листопад і я не передбачаю зміни нинішньої політики впродовж наступних двох місяців (тоді має відбутися їх перегляд). Навпаки, віднедавна чути дискусії про те, що треба запроваджувати додаткові санкції, якщо Кремль не співпрацюватиме в Сирії.

Або візьмімо те, що сьогодні називають міграційною кризою. У ЄС живе 500 млн осіб, а біженців у 2015 році ми прийняли 1,5 млн, тобто менше ніж 0,5% населення Союзу. Це означає, що ми можемо й повинні впоратись із ситуацією, нам потрібно дивитися на різні способи її врегулювання. Це передбачає конт­роль на зовнішніх кордонах, боротьбу з організованою злочинністю в Середземномор’ї, а також належну участь у прийнятті біженців. Естонія дуже активно підтримує солідарність. Адже ми пам’ятаємо, що діялось у 1939–1941 роках. І очікуємо солідарності від союзників у ЄС та НАТО.

Читайте також: Даля Ґрібаускайте: «Литовці завжди були серед найбільших єврооптимістів»

Крім того, я хотіла б наголосити на важливості політики Східного партнерства. Ми вважаємо, що вона має велике значення, і цілком їй віддані. Як і політиці стосовно наших південних сусідів. Наша підтримка східних партнерів повинна бути міцною, стратегічною і стійкою, якщо хочемо мати результати. Від імені Естонії можу запевнити вас: ми сприятимемо всім східним партнерам стільки часу, скільки ви триматиметеся курсу демократичних реформ.

Якщо говорити про НАТО, то виклики тут не змінилися: Росія непередбачувана, вдається до провокаційних дій (порушення повітряного простору, військові навчання на наших кордонах). Ми все це бачимо. І тут я рада результатам Варшавського саміту НАТО: Альянс укотре підтвердив там меседжі про те, що це оборонний союз, що колективна оборона — його наріжний камінь, і що ст. 5 чітка й незмінна. Політика НАТО щодо оборони та стримування має бути серйозною і стратегічною. Саме так звучав меседж Варшавського саміту. Крім того, кожна країна Альянсу має сприймати свою частку роботи серйозно. Естонія витрачає на оборону понад 2% ВВП. Усім нам слід спершу виконувати свою роботу й тільки після того покладатися на союзників. Можемо зустріти сьогоднішні виклики разом і бути ефективними у співпраці.

Мені не подобаються результати референдуму в Нідерландах: я твердо переконана, що то було голосування не так щодо України, як щодо недовіри до Європи чи власного уряду

Якщо говорити про американські вибори, то даймо новообраному президентові трохи часу. Заяви, зроблені під час кампаній, як бачимо історично, не на 100% відповідають політиці, реалізованій опісля. Навіть останніми днями ми чуємо від майбутнього лідера США більш збалансовані заяви. Президент Обама виступає в Європі з позитивними передбаченнями щодо майбутньої політики свого наступника. Нам не слід панікувати й робити висновки до того, як побачимо реальну політику Дональда Трампа, до того, як він призначить свою команду, зокрема керівництво Держдепу, Пентагона, до того, як матимемо нагоду зустрітись і поговорити з ним особисто. Але, звісно, маємо враховувати той факт, що деякі елементи політики, котрі з погляду президента Обами були природними, президентові Трампу, можливо, доведеться додатково пояснювати.

Країни, що приєдналися до ЄС і НАТО у хвилі 2004 року, часто називають «новими». Тим часом західноєвропейські держави нерідко характеризують як «центральні». Наскільки змінилися вага й позиція Естонії в ЄС та у процесі ухвалення рішень останнього, відколи ви приєдналися до клубу?

— Я не погоджуюся з тим, що в Євросоюзу є якась особлива політика стосовно своїх нових країн. І, зрештою, наше членство в клубі не таке вже й нове: 2004-й — це 12 років тому. Відколи ми вступили до ЄС, немає ніякої політики щодо нас: ми формуємо політику спільноти разом із рештою партнерів та союзників. Але держава має поводитись як надійна, якщо хоче, щоб її так трактували. Від імені Естонії можу сказати, що ми дуже серйозно ставимося до наших зобов’язань, і до нас в обох організаціях (ЄС і НАТО. — Ред.) дослухаються так само, як і до решти союзників. Ми навчилися захищати свою національну позицію та інтереси, але водночас готові шукати компроміси. Поки що нам не доводилося робити нічого, що йшло б урозріз із нашими національними інтересами.

Іноді чуємо про втому західноєвропейських союзників власне від того, що країни Східної Європи та Балтії так часто говорять про загрози від Росії та політику Східного партнерства. Наскільки ви як безпосередня учасниця процесу із цим згодні?

— Дивіться на факти. Ми регулярно обговорюємо Росію та Східне партнерство. Саме це має значення. Хоч би скільки я брала участь у таких дискусіях, вони завжди виходили дуже конструктивними. Торік навесні, зокрема, ми узгодили п’ять принципів взаємодії з Росією.

Читайте також: Матьє Булеґ: «Мінські угоди безперспективні, але неминучі»

Справді, у деяких моментах була негативна динаміка: мене не дуже влаштовує те, як відбувається процес візової лібералізації для України та Грузії. Ми маємо виконувати наші обіцянки, коли ви виконали свої. Мені не подобаються результати референдуму в Нідерландах: я твердо переконана, що то було голосування не так щодо України, як щодо недовіри до Європи чи власного уряду. Але це другорядні речі. Якщо дивитися на політику ЄС стосовно країн Східного партнерства, то вона єдина, потужна, стійка, і ми маємо докласти всіх зусиль, аби вона залишалася такою.

У контексті референдуму в Нідерландах: багато де в країнах ЄС бачимо негативну реакцію партій на політику Союзу або якісь його рішення, а ще маніпулювання цими моментами заради власних політичних балів. Така негативна риторика впливає і на те, як самі суспільства сприймають ЄС та його авторитет. Наскільки змінилося ставлення до клубу в естонському суспільстві за часи членства в ньому?

— Ми дуже підтримуємо ЄС. Коли Естонія голосувала на референдумі про вступ до нього, підтримка була на рівні 67% — це досить-таки мало порівняно з іншими країнами, які приєднувалися в той самий час. Але відтоді впевненість у Євросоюзі та зв’язки з ним у нас зміцнилися. Естонці вірять у ЄС та активно його підтримують.

А що стосується країн Східного партнерства, то ми відчуваємо до них симпатію і приязнь. Зрештою, волею-неволею мали 50 років спільної історії. Я сказала б, що в нас ставлення до цих країн інакше, ніж у тих, у кого такого особистого зв’язку не було. Кожен в Естонії дуже підтримує вас і бажає вам якнайкращого, хоче бачити вашу країну якнайшвидше реформованою і тісніше інтегрованою з ЄС.

Якими є загрози чи виклики російської м’якої сили?

— Більшість російськомовного населення в нас стежить за ЗМІ РФ, особливо в північно-східній частині країни. У нас є свої канали російською, але ми все одно помічаємо вплив медіа та пропаганди РФ. І працюємо із цим: створюємо нові програми російською, аби російськомовне населення мало доступ до інформації, фактів. Ми не думаємо, що закриття російських теле- чи радіоканалів — це правильно. Але ми відповідальні за об’єктивне висвітлення подій, що ґрунтується на фактах, аби люди були адекватно поінформовані.

Читайте також: Спільна загроза в Європі та інтернеті

Крім того, знаємо, що Росія здатна на провокації. Однак це небезпека для НАТО і ЄС загалом, не тільки для країн Балтії. І маємо ставитися до неї серйозно, готуючись.

Як Естонія вибудовує свій імідж на міжнародній арені?

— Ми дуже інтегровані в усі міжнародні організації, до яких хотіли приєднатися: ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС, Шенген, єврозону, ОЕСР. Для нас важливо бути разом із країнами, з якими поділяємо демократичні цінності й принципи. Разом можемо впливати на світову політику і змінювати життя людства.

На більш глобальному рівні ми хотіли б виступати за кібербезпеку (електронні демократію та урядування) й народовладдя. Наразі намагаємося здобути непостійне членство в Раді Безпеки ООН на 2020–2021‑й. Після 25 років відновленої незалежності ми готові взяти на себе більше відповідальності, виступати на захист демократії.

Окрім того, вважаємо вкрай важливою регіональну співпрацю (між трьома балтійськими країнами та п’ятьма північними) і надалі зосереджуватимемося на ній.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як поводитися з найнебезпечнішим режимом світу
    28 квітня, The Economist
  • Культові музейні бренди розбираються зі своїм іміджем та фінансовими проблемами, зацікавленість арт-спільноти в роботах художників з Африки досягає «точки кипіння», а на австрійському аукціоні спочатку виставляють роботу, вкрадену колись нацистами, - а потім прибирають.
    28 квітня, Олена Кухар
  • Тиждень.ua обговорив особливості боротьби із зловживаннями в сфері оборони та безпеки та нові тенденції в політиці з головою литовського філіалу Transparency International Сергеюсом Муравйовасам.
    28 квітня, Юрій Лапаєв
  • Децентралізація влади залишається однією з найменш зрозумілих для українського обивателя реформ. Модне слово увійшло в побут відносно недавно, і його часто повторюють різні політики та експерти в численних ток-шоу. Та що децентралізація означає на практиці? Навряд чи це пояснить у кількох словах звичайний громадянин.
    28 квітня, Денис Казанський
  • Минулого тижня у Вашингтоні відбувалися Весняні зустрічі МВФ та Світового банку — один із головних щорічних світових економічних форумів, де обговорюють поточні тенденції та перспективи економік світу, регіонів і окремих країн. На запрошення МВФ Тиждень відвідав Весняні зустрічі й, скориставшись нагодою, розпитав першого заступника директора-розпорядника МВФ про деталі та перспективи співпраці фонду з Україною.
    28 квітня, Любомир Шавалюк
  • Дострокові вибори у Великій Британії — несподіванка для всіх. Зокрема, і для кабінету Терези Мей
    27 квітня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено