Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 листопада, 2016   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Франція за рік після «Батаклану». Привид тероризму

Вшанування роковин паризьких терактів 13-14 листопада минули майже непомітно. Причина проста. Слідство не змогло ідентифікувати та, відповідно, заарештувати всіх причетних до трагічних подій зловмисників.
Франція за рік після «Батаклану». Привид тероризму

“Три десятки заарештованих та приблизно така ж кількість на волі, десь між Європою та Сирією”, - сухо підсумував прем’єр-міністр Манюель Вальс в офіційній жалобній промові. “Розслідування просунулося, але не досягло цілі”, - узагальнив міністр внутрішніх справ Бертран Деланое. “Це означає, що вони обов’язково, неминуче повернуться, - замислено прокоментував французький колега. - Таких можна зупинити хіба кулею”.

Офіційні особи перелічують країни, де, за висновками слідства, угніздилися терористичні осередки з вибухівкою, зброєю та іншою логістикою: Німеччина, Нідерданди, Велика Британія, Бельгія, Угорщина, Австрія... Ці схованки ще належить знати та знешкодити. “Терористи потрапляють на територію ЄС, маскуючись під біженців, з фальшивими сирійськими паспортами”, - написав часопис “Le Monde ». Ясно, що далеко не всі біженці — терористи. Але усвідомлення того, що гуманітарна катастрофа використовується, аби нашпигувати Європу паталогічними вбивцями, - це та сама нова реальність, з якою парижани живуть рік, від перших розстрілів у театрі “Батаклан” та вибухів у двох кроках від стадіону “Стад де Франс”.

“Ми змушені будемо продовжити термін надзвичайного стану аж до президентських виборів”, - попередив прем”єр-міністр Франції. Логічно, бо коли мети не досягнуто, зупинятися на півдорозі не випадає. Проте надзвичайний стан — на те й надзвичайний, що не може, за визначенням, тривати не один рік. Як і антитеррористична операція, до речі. Але керманичі, як у Парижі, так і в Києві, досі не знайшли точніших формулювань. Називати війну війною? Хіба гібридною, з таким самим гібридним політичним супроводом.

Читайте також: Свобода для терористів?

Французькі слідчі підрахували, що на організацію паризьких терактів у листопаді минулого року терористам знадобилося всього лише 82 тисячі євро. Зброя, квитки, аренда автівок, інші витрати... Навіть не вартість однокімнатної в центральному кварталі Парижа. Наслідок терактів - 129 загиблих та 350 поранених, сотні зламаних доль та зруйнованих родин. Фанатизм, в грошовому еквіваленті, зовсім небагато коштує.

Під “Батакланом” та на площі “Республіки” - океан квітів, море ліхтариків, листівок, свічок, прапорців різних країн, гори зворушливих плюшевих іграшок... Спільна рана парижанам не просто не відболіла — пече. Якщо рік тому багато хто, під впливом шоку, сам себе підбадьорював словами: “Ви не доможетеся моєї ненависті”, “Францію не застрашити”, “Ми тільки стали сильнішими”, нині героїчні мотиватори не в моді. Замість них — кілометри запитань без відповідей, найважливіше з яких: як нам знешкодити ворога?

Слідство стверджує, що організатор торішніх паризьких терактів, - 32-річний бельгійський громадянин Усама Атар. Він переховується “можливо в Іраку, а може й у Сирії”, - пише Le Monde. Відверта невизначеність кратно помножує тривогу, якої й без цього не бракує в повітрі засмученого кривавими спогадами міста. Хто має відповісти за оцю пронизливу, крижану беззахисність, яка робить людей необачиними та політично непослідовними, щоб не сказати — штовхає в обійми маніпуляторки та популістки Марін Ле Пен? Неефективні силові структури, зациклений на собі політичний клас, мейнстримівська світоглядна система, що не передбачає адекватних небезпекам запобіжників?

Читайте також: Убивство священика у Франції: черговий теракт з перспективою релігійних війн

“Вони повернуться, - приречено шепоче літня дама, покладаючи свою скромненьку хризантему на пагорб з живих квітів під “Батокланом”. - Подивіться довкола, все змінюється лише на гірше, так швидко... У світі сформувався попит на Зло.” Апокаліпсичні настрої в натовпі — не виняток. Навіть діти сумно цитують з підручників статистку збільшення населення Землі: “Нас забагато і стає все більше”...

“Коли нема перемоги, ти відчуваєш поразку, якими б правильними словами не намагався себе втішити, - вважає Бертран, викладач філософії в одному з паризьких ліцеїв. - Мабуть, настав час капітального перезавантаження, якоїсь Шостої республіки, бо наша П’ята себе безнадійно вичерпала, якщо безсильна проти варварства та не здатна протистояти загальному моральному регресу.”

Над площею Республіки зависла зграйка різнокольорових повітряних кульок. Її щойно випустили діти. За намовлянням вчительки вони вклали до кожної кульки найважливіше для себе слово або вислів. “Я написала “Смерть всім ідіотам”, - голосно шепоче на вухо подрузі дівчисько з кумедними хвостиками. - Ще трохи — й буде нам щастя”.

Ніжний вік рятувальниці людства дозволяє не знати, що оператори терористичних мереж - зовсім не ідіоти. Та й містика, так само, як сучасна політика, ніде не довела своєї ефективності.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.