Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 березня, 2011   ▪   Дмитро Вовнянко   ▪   Версія для друку

Привид ходить по планеті – привид ісламізму

Повалення диктатур в арабських країнах викликає захоплення у світової спільноти
Матеріал друкованого видання
№ 8 (173)
від 25 лютого, 2011
Привид ходить по планеті – привид ісламізму
АР

Однак окрім зрозумілого бажання успіху народам тих країн тамтешні революції викликають неабияке занепокоєння. Адже без применшення світова безпека залежить від того, у якому напрямку розвиватимуться події в арабському світі. А окрім оптимістичних із регіону надходять і тривожні сигнали. 

 
На хвилі протестів громадян, які вимагають справедливості й подолання корупції, до влади можуть прийти радикальні сили. Деякі з них добре організовані й уже не один рік очікують шансу здобути владу.
 
Події в Єгипті непокоять найбільше. Саме там зародилися «Брати-мусульмани» – організація, яка сповідує ідеологію, створену літератором Саїдом Кутбом, що спирається на вчення іншого мусульманського теоретика Мухамада ібн Абд аль Ваххаба. З ученням останнього пов’язують ісламську течію, відому як ваххабізм. «Брати-мусульмани» підтримують імідж мирної організації. Проте в Єгипті вони були заборонені після невдалого замаху на президента Гамаля Абдель Насера. У 2005 році Конгресу США було надано секретну інструкцію для американських членів «Братів», яка наголошувала: «Брати мають відати, що їхня робота в Америці – то вид великого джихаду в справі знищення та розкладання західної цивілізації зсередини як руками невірних, так і руками віруючих». Палестинське відділення «Братів-мусульман» широковідоме у світі як «Хамас». А в членів братства, які втекли до Саудівської Аравії, учився Усама бен Ладен. На рахунку «Аль-Каїди» авіаатака на нью-йоркські хмарочоси та будівлю Пентагона, вбивство прем’єр-міністра Пакистану Беназіра Бхутто, вибухи в лондонському метро та підрив чотирьох потягів у Іспанії. Посланці «Аль-Каїди» залишили слід і в російській Чечні. Поміж оточення чеченського аміра Докку Умарова – Халед аль Халітат на прізвисько Муханнад – емісар «Аль-Каїди» на Кавказі. 
 
Інтернаціоналізацію радикального ісламізму вже відчула на собі Росія. За інерцією терористичні акти в РФ списують на чеченців і розглядають у контексті війни за незалежність Чечні. Однак виконавці решти гучних терактів не чеченці. У підриві потяга «Невський експрес» звинувачували мусульман Павла Косолапова та Саіда Бурятського (Алєксандра Тіхомірова) – етнічних росіян. У московському метро підірвалася Мар’ям Шаріпова – дагестанка. В аеропорту «Домодєдово» себе і ще 206 осіб підірвав Магомет Євлоєв – інгуш. Литовські спецслужби затримали за підозрою в тероризмі мусульманку Еглє Кусайте – литовку. З погляду боротьби за незалежність Чечні така кількість терористів-нечеченців виглядає дивно. Але не з погляду радикального ваххабізму. 
 
Певною паралеллю до розуміння ролі ваххабітів у сучасному світі можуть бути більшовики. Їх також свого часу недооцінювали, аж поки вони не здобули владу над шостою частиною суходолу. Як і більшовики, ваххабіти мріють про «світову революцію» – створення єдиного ісламського халіфату від Західної Африки до Індонезії. Чимало експертів б’ють на сполох: якщо до влади в арабських країнах прийдуть войовничі ісламісти, відкрите суспільство матиме нову загрозу у вигляді нового більшовизму, цього разу релігійного. Зрозуміло, злочини фанатиків-терористів не можна закидати всьому Ісламу, так само як не можна закидати Карлу Марксу існування ГУЛАГу.
 
Після повалення президента Мубарака в Єгипті масово звільняють із в’язниць активістів Єгипетського ісламського джихаду. «Брати-мусульмани» вже заявили про реорганізацію в політичну партію і намір брати участь у демократичних виборах. Вони мають непогані шанси: у 2001 році своє захоплення терактом 11 вересня висловили 96% єгиптян.

Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
  • Найбільше значення в житті Олександри Екстер мали два міста: Київ і Париж. Але саме в Києві вона прожила найдовше
    21 січня, Тетяна Філевська
  • Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».
    21 січня, Вікторія Малишева
  • Про що говорять мешканці окупованих територій, коли опиняються на підконтрольному Україні Донбасі
    21 січня, Єлизавета Гончарова
  • Гамбія вперше з 1965 року отримала надію на демократичні зміни в країні. Але наразі замість урочистих церемоній, країна можу поринути у хаос війни.
    20 січня, Юрій Лапаєв
  • Бути дружиною українського письменника у 20-х роках було непросто.
    20 січня, Ярина Цимбал
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено