Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 вересня, 2016   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Ян Пєкло: «Нам треба зосереджуватися на майбутньому, а не на історії»

Новопризначений посол Польщі в Україні Ян Пєкло готується нині до переїзду. У другій половині вересня розпочне свою роботу в Україні. Він не є кадровим дипломатом. З журналістики та громадського сектору на дипломатичну службу Ян Пєкло перейшов, щоб працювати в країні, що, як він каже, йому така сама дорога, як друг чи сестра. Тиждень поспілкувався з послом про його пріоритети в роботі на новій посаді, про зовнішню політику Польщі та тему Волинської трагедії.
Матеріал друкованого видання
№ 36 (460)
від 8 вересня, 2016
Ян Пєкло: «Нам треба зосереджуватися на майбутньому, а не на історії»

Які будуть ваші перші кроки в Києві в ролі посла Польщі і які будуть загалом ваші пріоритети на початку роботи в Україні?

— Певно, насамперед хотів би зустрітися з журналістами й познайомитися з ними, хоча багатьох уже знаю. Я не вперше їду до Києва. Далі хотів би відвідати всі п’ять польських консульств в Україні: у Вінниці, Луцьку, Львові, Одесі та Харкові. Зустрітися з представниками місцевої влади, щоб почути, що вони очікують від Польщі. Крім того, планую встановити контакти з українськими політиками та неурядовими організаціями. З останніми співпрацюю вже давно. Ще один пріоритет — розвиток напрацювань Саміту НАТО у Варшаві. Йдеться про співпрацю між ВПК Польщі та України. Спільно зі США, Канадою та Литвою Польща бере участь у підготовці українських армійців. Ті, своєю чергою, можуть поділитися з нами досвідом, здобутим на східному фронті. Моїм пріоритетом також буде імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, а саме як Польща може їй у цьому допомогти.

Найскладнішою темою польсько-українського діалогу цього року стала Волинська трагедія. У липні парламент Польщі ухвалив постанову, яка визнала масові вбивства польського мирного населення на Волині в 1943–1945 роках «геноцидом жителів Другої Речі Посполитої, вчиненим українськими націоналістами». Як в амбасадора Польщі в Україні чи є у вас план дій, який дав би змогу розвивати діалог щодо болісних тем історії? План дій, що міг би усувати поступово негатив та обурення, які викликала постанова в Україні?

— Останній візит польського президента Анджея Дуди до Києва на День Незалежності засвідчив, що, попри різночитання в історичних питаннях, можна реалізовувати спільні проекти. Та резолюція й історична політика — це не те, що має нам заважати. Є спільна польсько-українська комісія істориків, яка й повинна опікуватися цією темою. Нам треба зосереджуватися на викликах майбутнього: на виконанні Угоди про асоціацію, на тому, щоб імовірність членства України в ЄС та вступу до НАТО в майбутньому сприймалася серйозно. Ми маємо працювати над спільними завданнями, які постають ще й через агресивну політику Росії, а не лише вести розмови про історію. Це теж важливо, але історія не може стати перешкодою для найважливіших питань у нашій співпраці.

Читайте також: Політика нової доби. Підсумки виборів у Польщі

Але наскільки питання Волині є сьогодні важливим для польського суспільства й водночас заполіти­зованим?

— Ще раз варто наголосити: візит польського президента засвідчив, що пріоритетом є співпраця з Україною, її політиками, президентом Порошенком. Ми зосереджуємося на польсько-українському партнерстві, на проекті польського уряду «Міжмор’я». Ідеться про партнерський блок країн від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів, що охоплює Центральну Європу. Нам треба мислити цими категоріями.

не лише в Польщі, а й у Німеччині віра в те, що мінські домовленості можна ще втілити в життя, суттєво підірвана. І щодалі більше доводитися замислюватися над потребою нового формату

Історична політика має значення для тієї частини польського суспільства, чиї родичі постраждали від подій на Волині. Зрозуміло, що вони хотіли б, аби тема Волині була врегульована. Мені відомі випадки, коли волонтери з Польщі, які намагалися відшукати й перепоховати останки загиблих людей, не могли того зробити, бо українська сторона перешкоджала їхньому християнському похованню. Я переконаний, що всі ті складні питання вдасться вирішити без надмірних емоцій, які зараз почали переважати по обидва боки. Нині у відповідь на польську резолюцію ми чуємо про проекти аналогічної постанови у Верховній Раді.

Польща розглядає «Міжмор’я» як об’єднання держав на чолі з нею чи як союз рівноправних партнерів?

— Насамперед потрібно пояснити: не йдеться про те, що цей проект має очолити Польща, бо, мовляв, вона його запропонувала. Мова про партнерський проект рівноправних держав. Вони повин­ні мати однакові права і під час ухвалення рішень, і під час опрацювання пропозицій для розвитку проекту. Країни Балтії, Україна, Польща почуваються в небезпеці через нинішню політику Росії. Ідея такого об’єднання з’явилася під час Першої світової війни та після неї. Її автором був маршал Юзеф Пілсудський. Він думав над створенням великої федерації держав, до якої, зокрема, входили б країни Балтії, Польща, Україна, Румунія, колишня Югославія. Якби вдалося створити коридор від Балтійського моря через Чорне до Адріатичного, то можна навіть припустити, що тоді не було б Другої світової війни. Ідея цього проекту жодним чином не спрямована проти ЄС чи Німеччини. Її можна реалізовувати в співпраці з Берліном. Це потребує часу й терпіння. Вже відбулася перша зустріч «східного флангу» з ініціативи президентів Румунії та Польщі. Але проект не зможе функціонувати без України. Вона має бути його важливим елементом.

Якою є нинішня політика Польщі щодо санкцій проти Росії? Як діятиме польська влада, якщо в ЄС дедалі гучніше лунатимуть голоси на користь їх зняття?

— Польща розглядає РФ як загрозу, вважає, що анексія Криму та участь російських військ у підготовці сепаратистів та розв’язанні конфлікту підриває європейську систему безпеки, порушує Гельсінський заключний акт 1975 року, Паризьку хартію для нової Європи 1990-го. Безпековий порядок Європи в тотальній руїні. Як й інші країни ЄС, Польща вважає, що цього не повинно бути. Вона є сусідкою як Росії з боку Калінінградської області, так і України. Крім того, сама відчула на собі російську загрозу. Тому дії Кремля її непокоять більше, ніж Францію, Нідерланди чи Італію. Досі ЄС говорив в один голос, що санкції проти Росії потрібно продовжити й що ця країна має заплатити за порушення міжнародних договорів та дезінтеграцію європейської безпеки.

Читайте також: У Польщі змінюють правила працевлаштування українців

Утім, ми чуємо голос міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, який допускає можливість поетапного зняття санкцій у разі суттєвого прогресу у виконанні Росією мінських угод.

— Наступного року в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Заяви пана міністра щодо можливості послаблення санкцій орієнтовані на певний внутрішній електоральний ефект. Я думаю, що в той момент, коли Росія стягує свої війська до кордонів з Україною і провадить дедалі агресивнішу політику, обмеження будуть збережені. Зустріч Франка-Вальтера Штайнмайєра з російським міністром закордонних справ Сєрґєєм Лавровим у Єкатеринбурзі була поразкою, таким собі «ударом під ніс» для першого. Там чітко прозвучало, що Росія не збирається виконувати мінські угоди, бо, мовляв, агресором є саме Україна у зв’язку з її нібито провокацією в Криму.

На вашу думку, мінський процес ще має сенс?

— Я думаю, що не лише в Польщі, а й у Німеччині віра в те, що мінські домовленості можна ще втілити в життя, суттєво підірвана. І щодалі більше доводитися замислюватися над потребою нового формату. Невідомо, яким він буде. Польща воліла б бачити в його складі США та ЄС. Саме ЄС як союз, а не Францію та Німеччину окремо, тобто щоб були задіяні й держави — сусіди України. Без Польщі чи Румунії говорити з Росією про її агресію складно.

Читайте також: Україна й Польща домовилися покращити умови перетину кордону

Наостанок питання не геополітичне, а вельми практичне. Нині на українсько-польському кордоні працює лише вісім КПП. Приміром, на польсько-німецькому до вступу Польщі до Євросоюзу діяло 48 пунктів. Довжелезні черги на кордоні — звичні реалії. Чи плануєте працювати над вирішенням цієї проблеми?

— Я добре розумію, про що йдеться. Особисто перетинав цей кордон, щоб на власному досвіді пересвідчитися, як митні й прикордонні служби по обидва боки кордону ставляться до громадян Польщі та України. Не завжди мені подобалася їхня поведінка. Треба докласти зусиль для організації навчання. Вирішити цю проблему допоможе запровадження безвізового режиму між ЄС та Україною. Ми очікуємо цього до кінця поточного року чи з 1 січня 2017‑го. Окремо є проблема поїздок українців, які працюють у Польщі. Польські служби старатимуться, щоб вони могли вирішувати свої питання легше й швидше. Звісно, потрібно розвивати співпрацю між відповідними українськими та польськими службами.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • З появою на Кіпрі нової партії для російських вигнанців та експатів дехто побоюється небажаного впливу Кремля на острові
    24 листопада, The Economist
  • Вечір на Сході України восени стрімко стає ніччю. Пітьма женеться повз шахтарське містечко розбитими дорогами за жовтим бусиком, на якому веселий надпис зі смайлом «Тихесенько, я свій:)». А він хоча й усміхається наліпкою, але насправді тільки нещодавно повстав із попелу. У прямому сенсі перший волонтерський автомобіль Володимира Єльця, активіста з Торецька, спалили просто під його будинком. Цей, жовтий, — подарунок волонтерів з усієї країни...
    24 листопада, Єлизавета Гончарова
  • Тиждень обговорив із начальником Генерального штабу Збройних сил України, генералом армії Віктором Муженком напрями реформування війська, перспективи поставок летального озброєння, а також загрози, які несуть із собою судові справи проти військових.
    24 листопада, Юрій Лапаєв
  • Чи є шанс знайти рецепт налагодження українсько-польських відносин?
    24 листопада, Ольга Ворожбит
  • Обвинувачені у вербуванні українців для торгівлі наркотиками на території РФ можуть вийти на волю вже у перший день зими.
    23 листопада, Андрій Голуб
  • Навіщо білоруським спецслужбам скандал з «українськими шпигунами» й хто може бути в ньому зацікавлений
    23 листопада, Сяргєй Пульша
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.