Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 лютого, 2016   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Страх сказати «так»

«Демократи-66» — це соціально-лібераль­­на партія з Нідерландів, представлена як у національному парламенті, так і в Європейському. Вона підтримала ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС, а раніше — закон про дорадчі референдуми, у межах якого на 6 квітня заплановано плебісцит із приводу українського питання.
Матеріал друкованого видання
№ 8 (432)
від 25 лютого
Страх сказати «так»

 Тепер політсила веде активну кампанію на підтримку рішення парламенту ратифікувати асоціацію. Днями до України приїжджали її лідер Александер Пехтольд і депутат Кеес Вергувен: зустрічалися з нашими політиками, експертами, активістами. Тиждень запитав гостей про те, що виборці в Нідерландах знають про Україну, чим керуються противники Угоди про асоціацію і чи є шанс змінити баланс голосів на нашу користь.

Як сприймається Україна в Нідерландах сьогодні?

Александер Пехтольд: Після літа, коли сталася трагедія з літаком MH17, багато нідерландців побачили, що є Україна: раніше її сприймали просто як одну з колишніх радянських республік. Було значно менше інформації про відносини між двома державами. Наприклад, мало хто знав, що Україна більша за Францію. Оскільки в Нідерландах про неї знають мало, то сприймання нейтральне. До речі, коли ваш президент висловив співчуття з приводу MH17 — прийшов до нашого посольства, прихилив коліно й пом’янув жертв, — це в Нідерландах помітили. Таке відчувається.
Звісно, є свої побоювання, але вони стосуються не конкретно України, а швидше східноєвропейських країн загалом та корупції. Із початком кампанії (щодо квітневого референдуму про ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС. — Ред.) у Нідерландах акцентують саме на цьому моменті: у таборі противників рішення говорять про інший менталітет, який нам не потрібен. Про чорно-білий вибір між Москвою та Києвом.
Ми у своїй партії, в таборі прихильників, намагаємося дати більше аргументів.

А якою бачиться Росія?

А. П.: Дедалі більше людей у Нідерландах починають розуміти, яку роль відіграє Кремль на міжнародному рівні: у Сирії, у державах на кшталт України. Крім того, більше поінформованості, наприклад, у питаннях енергетики. Ми знаємо: не перейдемо на відновлювану енергетику — будемо заручниками Путіна або арабської нафти.

Читайте також: Роберт Ондрейчак: «Вишеградська четвірка підтримає Україну в інтеграції до НАТО, якщо ваша країна вирішить ступити на цей шлях»

Що після кількаденного візиту до України розповідати­мете про неї вдома?

А. П.: Для мене це такий собі польовий збір інформації. Ми спілкувалися тут із багатьма політиками, прем’єром, президентом. Із представниками громадських організацій, людьми на Майдані. І багато чого дізналися про їхнє ставлення до асоціації, якої стосується референдум. Для них це не питання членства в ЄС чи грошей. Вони кажуть, що хочуть мати європейські цінності й стандарти.

Кеес Вергувен: Спілкування цими днями, особливо з молодими громадськими активістами, парламентаріями, засвідчило, що ці люди прагнуть змін. Вони кажуть, що це незворотний процес, і хочуть рухатися не назад, у радянські часи, а вперед, до західних цінностей. І справді за них борються. Мене це дуже вразило. Думаю, під час кампанії в Нідерландах важливо показати бажання українців нарешті покласти край корупції, змінити старі інституції та здобути новий рівень свободи.

У липні 2015 року в Нідерландах набув чинності новий закон про референдуми. І ті, хто настроєний скептично або проти ЄС, шукали нагоди організувати волевиявлення

А. П.: А ще, схоже, ми надто зосереджуємося на корупції. Хоча є і позитивні речі, які можна відзначити. До того ж такої можливості відкрито говорити про корупцію і протидію їй, як в Україні, бракує в багатьох інших державах, де й слова на цю тему політикам у вічі не скажеш, бо це вважатиметься поганим тоном.

Як українці можуть переконливо сказати чи показати вашим співвітчизникам, що асоціації чи вільної торгівлі з ними не варто боятися? Які аргументи потрібні вам, аби зробити цю кампанію в Нідерландах успішнішою?

К. В.: Українці можуть казати, що асоціація — це спосіб, у який ЄС допоможе їм поліпшити ситуацію в країні, модернізувати інститути, боротися з корупцією, вирішувати проблеми, пов’язані з правами людини, меншинами. Що вони справді прагнуть змін і готові до демократії. Що це не ми їм нав’язуємо, а вони самі цього хочуть. І якщо українці можуть переконати нас, то переконають і більше людей у Нідерландах своїм запалом та боротьбою за вільніше, краще життя, за ширші можливості робити те, що подобається. Ось що треба доносити виборцям у нас удома.
А. П.: І особисті історії. Референдуми в Нідерландах сприймаються як справи дипломатів та політиків, украй набридлі людям. А коли йдеться про особисті історії, це інша річ.

Чи плануєте якісь конкретні заходи в межах кампанії за ратифікацію асоціації в час, що залишився до референдуму?

К. В.: У нас є сайт, що публікує різні факти. Крім того, показуватимемо молодь з України й наших підприємців, які розповідають, чому для них важлива асоціація.

Покажемо обличчя українських людей, щоб зробити країну ближчою до Нідерландів. Адже зараз існує дистанція, особливо ментальна, а коли будуть обличчя й історії, з’явиться нагода її скоротити.

Багато хто вважає, що квітневий референдум більше свідчить про євроскепсис, ніж про негативне ставлення до України. Наскільки це правда?

К. В.: Так. У липні 2015 року в Нідерландах набрав чинності новий закон про референдуми. І ті, хто настроєний скептично або проти ЄС, шукали першої-ліпшої нагоди організувати волевиявлення. Плебісцит можна провести з приводу рішень, які ухвалює парламент. І першим таким рішенням виявилася Угода про асоціацію України з ЄС. Наші депутати за неї проголосували. А євроскептики ініціювали з цього приводу референдум. Ваша країна в такому випадку стала своєрідною жертвою вибірковості. Це сумно.

Читайте також: Чи потрібне «так» із країни тюльпанів

Хто виступає і голосує проти Угоди про асоціацію?

К. В.: Насамперед ті, кому остогид Євросоюз. Вони вважають, що ЄС робить тільки погане, не слухає простих людей та ухвалює рішення, не розуміючи наслідків. Є також категорія громадян, що вірять у якісь теорії змов стосовно ЄС.
Треба чути ці настрої й аналізувати, наскільки прийнятно делегувати стільки рішень Європейському Союзові. Водночас існує Європарламент, своїх представників до якого обирали й громадяни Нідерландів. Є національні лідери, які мають дуже потужні позиції в Європейській раді й можуть обстоювати інтереси нашої держави.

А ще є категорія людей, наляканих тим, що діється у світі (теракти в Парижі, купа біженців у Європі, геополітичні тертя біля кордонів ЄС). Багато хто думає: краще повернутися до національного контролю, тоді будемо в безпеці. Ми знаємо одне одного, маємо свій вплив, ми більш однакові.

А з Україною чи якимись іншими частинами світу не треба мати справи. Вони просто бояться. Зокрема, і вашої країни, якої не знають.

При цьому залишається багато тих, хто ще не визначився. Вони досі вагаються: піти голосувати чи залишитись удома. Для таких у нас є два меседжі. Перший: проголосуйте 6 квітня, не думайте, що краще пересидіти й у результаті явка не дотягне до 30%, необхідних для того, щоб результати волевиявлення вважалися репрезентативними. Другий: якщо голосуватимете, розберіться з тим, що таке Угода, а що — міфи про неї. Власне, це ми як партія повинні пропагувати, щоб люди знали про неї все. Пояснювати: йдеться не про те, який поганий чи хороший ЄС, і не про вихід із нього, а про співпрацю з Україною як країною на кордоні з Євросоюзом, яка має багато викликів, але Угода про асоціацію здатна їй допомогти не тільки в торгівлі, а й у сенсі цінностей (верховенство права, демократія, права людини). Якщо якісно донесемо цей меседж, можемо мати позитивний ефект.

Читайте також: "Так" на 90%. Який стан ратифікації Угоди з Україною у країнах ЄС

Чи реально переконати тих, хто не визначився, або ж противників за два місяці до референдуму?

К. В.: Так. У грудні асоціацію підтримували 29% виборців, а проти були 56%. Опитування в нашій найбільшій газеті два тижні тому показало, що розрив зменшується: тепер співвідношення 40% і 60%. А ще воно виявило велику групу тих, хто не визначився: це майже третина виборців. Вони відкриті до інформації. І готові сприймати нові аргументи.

Чому ви приєдналися до кампанії на підтримку рішення парламенту схвалити асоціацію?

К. В.: Наша партія є однією з тих, що голосувала за закон про референдуми. А коли так, то не можна мовчати під час першого-таки плебісциту.

Крім того, ми проєвропейська політсила. На нашу думку, ізоляція ніколи не покращує становища. Вважаємо, що в Україні найближчими роками будуть реформи й прогрес. Окрім того, ми голосували за асоціацію в парламенті. А якщо так, то, коли це рішення винесено на референдум, маємо вийти до виборців і говорити з ними, пояснювати: підтримали його — значить віримо.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Задекларовані принципи НАТО проходять перевірку на можливість їх практичного застосування
    27 травня, Ігор Лосєв
  • Як виявилося, колеса реформи пробуксовують у суворих українських реаліях, а проф­непридатні міліціонери можуть цілком законно поновитися на своїх посадах у Національній поліції, попри рішення атестаційних комісій. Підкидає хмизу у вогонь і той факт, що за півроку співбесід громадськість так і не побачила відкритих списків правоохоронців, які проходили атестацію.
    27 травня, Андрій Голуб
  • Західні медіа трактують повернення української льотчиці як перемогу та роблять припущення про її майбутню політичну кар'єру
    26 травня, Віталій Рибак
  • Бельгія, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Канада, Британія та США. Таким був перший склад НАТО на момент його заснування у квітні 1949 року. На початку Альянс мав виконувати кілька функцій.
    26 травня, Анна Корбут
  • «Квадратне — котити, а кругле — нести». Відомий із радянських часів армійський жарт про сутність завдань, які часто ставлять перед солдатами в збройних силах, досі не втратив актуальності. Особливо добре це видно за межами зони АТО, де рано чи пізно на певний період опиняється кожен підрозділ… Адже українська армія, оновлена чудовими бойовими кадрами знизу, за своєю суттю так і лишилася радянською «завдяки» вихованому в цій системі керівництву, психологію якого змінити не так уже й просто.
    26 травня, Валерія Бурлакова
  • Інвестори бояться виходу Британії з ЄС, але вважають, що вона таки залишиться
    26 травня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено