Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 лютого, 2016   ▪   Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Час переоцінки

Україна має кардинально змінити принцип партнерства з Німеччиною
Матеріал друкованого видання
№ 6 (430)
від 11 лютого
Час переоцінки

Нині ФРН є одним із наших найважливіших партнерів серед країн Європейсько­­го Союзу не тільки в політичній та економічній сферах, а й у культурній та соціальній. Проте в обох сторін існують фактори, які не дають змоги вивести взаємодію на ще вищий рівень.

Німецька проблема — тісні зв’язки з Росією. Хоча насправді німців важко звинуватити в підтримці Путіна. Так, звісно, є «путінферштеєри», які підтримують політику російського президента, проте вони в меншості. А от історичні зв’язки так просто не розірвеш: шість східних німецьких земель у формі НДР 51 рік були сателітами Радянського Союзу, а решта у складі ФРН від початку 1970-х мала тісне партнерство з комуністичним блоком.

Не забуваймо і про контакти між Путіним та Ґергардом Шредером, через які останній 2005 року потрапив у корупційний скандал, подав у відставку, а згодом і програв дострокові вибори. Зв’язок між Берліном та Москвою не так політичний, як економічний та суспільний: їх об’єднує багато бізнесу, проектів розвитку й культурного обміну. Такої взаємозалежності позбутися непросто. Саме тому не варто називати візити прем’єр-міністра Баварії Горста Зеегофера до Путіна «тотальною зрадою», адже ми зробили не так багато, щоб дати йому альтернативу.

Читайте також: ЄС: шви розходяться

Україні, власне, і не потрібно рвати ці зв’язки натомість слід розвивати власні. Однак дуже проблемним є її бренд. Для німців це війна на Донбасі, брати Клички та медова з перцем. А ще з Давоса-2011 усі пам’ятають, що Україну можна «увікнути», а навесні на вулицях роздягаються жінки. Якось замало для партнера. Після Євромайдану, звісно, ситуація покращилася, наша держава доволі часто фігурує в німецьких медіа, проте зовсім не завжди в хорошому світлі: який позитивний меседж несуть щоразу нові корупційні скандали?

Нині Україна сприймається швидше як одна з ланок у маршруті Берлін — Москва, натомість нам потрібно побудувати паралельний шлях, який вестиме до Києва

Нині Україна сприймається швидше як одна з ланок у маршруті Берлін — Москва, натомість нам потрібно побудувати паралельний шлях, який вестиме до Києва. Для цього насамперед потрібно не тільки їздити до Берліна, як це роб­лять президент та міністри, а й співпрацювати з німецькими землями та їхніми урядами, які є не менш важливим за федеральний. Не забуваймо і про діалог між муніципалітетами: маємо 27 офіційних партнерств із німецькими містами по всій країні.

Читайте також: Посилений контроль

Під час дискусії, організованої Інститутом світової політики, делегат німецької економіки в Україні Александер Маркус звернув увагу на те, що, хоч наше господарство й не в найкращому стані, ще гіршим є вітчизняний маркетинг. Україна просто не вміє показати, що вона може запропонувати, а до того ж має проблеми з пошуком клієнтів та залученням інвестицій. Німеччина нині є її третім інвестором, проте потенціал наш значно більший. Від інших учасників дискусії з ФРН звучали тези про те, що Україна мала б вийти зі «сліпої зони» німецького геополітичного бачення. Якщо до Євромайдану вона для німецьких еліт була ще однією пострадянською бідною країною зі схильністю до авторитаризму, з нечіткими пріоритетами, катастрофічно корумпованими політичними елітами й засиллям олігархів, то нині маємо шанс переконати партнерів у тому, що справді прагнемо змін. Якщо вдасться, перетворимо партнерство із ситуативного на стратегічне.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
  • Наскільки убезпечений від російських впливів український медіа-простір
    23 вересня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено