Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 лютого, 2016   ▪   Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Час переоцінки

Україна має кардинально змінити принцип партнерства з Німеччиною
Матеріал друкованого видання
№ 6 (430)
від 11 лютого, 2016
Час переоцінки

Нині ФРН є одним із наших найважливіших партнерів серед країн Європейсько­­го Союзу не тільки в політичній та економічній сферах, а й у культурній та соціальній. Проте в обох сторін існують фактори, які не дають змоги вивести взаємодію на ще вищий рівень.

Німецька проблема — тісні зв’язки з Росією. Хоча насправді німців важко звинуватити в підтримці Путіна. Так, звісно, є «путінферштеєри», які підтримують політику російського президента, проте вони в меншості. А от історичні зв’язки так просто не розірвеш: шість східних німецьких земель у формі НДР 51 рік були сателітами Радянського Союзу, а решта у складі ФРН від початку 1970-х мала тісне партнерство з комуністичним блоком.

Не забуваймо і про контакти між Путіним та Ґергардом Шредером, через які останній 2005 року потрапив у корупційний скандал, подав у відставку, а згодом і програв дострокові вибори. Зв’язок між Берліном та Москвою не так політичний, як економічний та суспільний: їх об’єднує багато бізнесу, проектів розвитку й культурного обміну. Такої взаємозалежності позбутися непросто. Саме тому не варто називати візити прем’єр-міністра Баварії Горста Зеегофера до Путіна «тотальною зрадою», адже ми зробили не так багато, щоб дати йому альтернативу.

Читайте також: ЄС: шви розходяться

Україні, власне, і не потрібно рвати ці зв’язки натомість слід розвивати власні. Однак дуже проблемним є її бренд. Для німців це війна на Донбасі, брати Клички та медова з перцем. А ще з Давоса-2011 усі пам’ятають, що Україну можна «увікнути», а навесні на вулицях роздягаються жінки. Якось замало для партнера. Після Євромайдану, звісно, ситуація покращилася, наша держава доволі часто фігурує в німецьких медіа, проте зовсім не завжди в хорошому світлі: який позитивний меседж несуть щоразу нові корупційні скандали?

Нині Україна сприймається швидше як одна з ланок у маршруті Берлін — Москва, натомість нам потрібно побудувати паралельний шлях, який вестиме до Києва

Нині Україна сприймається швидше як одна з ланок у маршруті Берлін — Москва, натомість нам потрібно побудувати паралельний шлях, який вестиме до Києва. Для цього насамперед потрібно не тільки їздити до Берліна, як це роб­лять президент та міністри, а й співпрацювати з німецькими землями та їхніми урядами, які є не менш важливим за федеральний. Не забуваймо і про діалог між муніципалітетами: маємо 27 офіційних партнерств із німецькими містами по всій країні.

Читайте також: Посилений контроль

Під час дискусії, організованої Інститутом світової політики, делегат німецької економіки в Україні Александер Маркус звернув увагу на те, що, хоч наше господарство й не в найкращому стані, ще гіршим є вітчизняний маркетинг. Україна просто не вміє показати, що вона може запропонувати, а до того ж має проблеми з пошуком клієнтів та залученням інвестицій. Німеччина нині є її третім інвестором, проте потенціал наш значно більший. Від інших учасників дискусії з ФРН звучали тези про те, що Україна мала б вийти зі «сліпої зони» німецького геополітичного бачення. Якщо до Євромайдану вона для німецьких еліт була ще однією пострадянською бідною країною зі схильністю до авторитаризму, з нечіткими пріоритетами, катастрофічно корумпованими політичними елітами й засиллям олігархів, то нині маємо шанс переконати партнерів у тому, що справді прагнемо змін. Якщо вдасться, перетворимо партнерство із ситуативного на стратегічне.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
  • «Перемога»: мистецька спільнота в цілому задоволена рівнем цьогорічного Одеського кінофестивалю. Але й без «зради» цього тижня не обійшлося: невеличкий успіх українського тріо Tik Tu викликав образу в тих, хто не любить хіпстерів
    25 липня, Олена Кухар
  • В який спосіб виставкового проекту «Die Grenze» [Кордон], проваджений Гете Інститутом, переосмислює кордони фізичні і ментальні.
    25 липня, Ганна Трегуб
  • Ще 12 травня 2017 року президент підписав указ про створення військово-цивільної адміністрації прифронтового Торецька. Більше, ніж два місяці місто юридично залишається без влади
    25 липня, Єлизавета Гончарова
  • 35-річний Карлос, який донедавна працював гідом, розповідає журналістці американського Національного громадського радіо про те, як організована остання хвиля антиурядових виступів у Венесуелі: протестувальники діляться на кілька рівнів
    25 липня, Анна Корбут
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено