Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Іспанське судоку

У новий рік із новим політичним ландшафтом
Матеріал друкованого видання
№ 51 (423)
від 24 грудня, 2015
Іспанське судоку

Уперше від середини 1970-х років, коли Іспанія повернулася до демократії, після виборів недільного вечора 20 грудня її громадяни лягали спати, не знаючи, хто буде наступним прем’єр-міністром. Чотири роки тому консервативна Народна партія (НП) здобула величезну владу на національному, регіональному та місцевому рівнях, бо електорат звинувачував правлячих доти соціал-демократів у спричиненні економічної кризи й шаленого зростання безробіття, а також в урізанні держвидатків. За останні чотири роки (правління НП під проводом Маріано Рахоя) невдоволення зросло з огляду на нові обмеження у фінансуванні освіти й медицини, корупційні скандали, порушення передвиборних обіцянок та неспроможність провести інституційні реформи. Це створило ґрунт для появи за останні півтора року двох нових партій: «Подемос» («Можемо»), що виступає проти суворої економії, та ліберальної «Сьюдаданос» («Громадяни»).

Вони кинули виклик традиційній двопартійній системі. Результат виборів відображає «підвішеність» парламенту, зумовлену змінами в політичному ландшафті Іспанії. Дві традиційні основні партії (НП і ІСРП) здобули понад 80% у 2008 році, більш ніж 70% — у 2011-му й лишень 50% — у 2015-му. Відтак Іспанія тримається в загальноєвропейському тренді політичної фрагментації. На відміну від Північної Європи, тут шок для партійної системи йде не від крайньо правого крила, а від лівого — низових об’єднань, які стають виразниками незадоволення так званих indignados і загального суспільного розчарування мейнстримними партіями. Однак це невдоволення не вилилося у ксенофобські чи єврофобські рухи, хоча у програмі «Подемос» є елементи популізму і обстоювання суверенітету стосовно європейських питань (певні схожості із грецькою СІРІЗА).

Читайте також: Занепад біпартизму

Новий політичний ландшафт Іспанії не можна описувати традиційним поділом на лівих-правих, бо тут відіграють роль ще й інші чинники. Наприклад, територіальний (протиставлення НП і соціалістів та «Сьюдаданос» і «Подемос», а також їхніх регіональних союзників із Каталонії та інших частин держави, які тепер теж присутні в парламенті), відновлення демократичної системи й навіть фактор поколінь. Останній у чомусь об’єднує ліберальну «Сьюдаданос» і ліву «Подемос», між якими в іншому вкрай мало спільного, як «нову політику», підтримувану багатьма молодими виборцями, на противагу «старій», що асоціюється з мейнстримними партіями та інституційною атрофією. В цьому ситуація дещо схожа на українську — коли нове покоління вимагає більш повноцінної демократії. Так само й молода генерація іспанців прагне поглиблення демократичних устоїв, вибудуваних попередніми.

Іспанія входить у незвідані води, адже вона, мабуть, єдина країна в ЄС, що не має досвіду коаліційних урядів на національному рівні. Сьогодні в королівстві не видно варіанта життєздатної коаліції (з консервативною НП, або лівої — соціалістів і «Подемос»), яка здобула б достатньо голосів у Конгресі депутатів на підтримку свого прем’єра. У кожної політсили свої червоні лінії і тактичні інтереси, що наразі переважають можливі варіанти. Як приклад, соціалісти не погодяться на самовизначення Каталонії, а це червона лінія для «Подемос». Сценарій широкої коаліції німецького типу з НП та соціалістів наразі виключається, бо тоді «Подемос» чітко закріпиться в ролі основної лівої сили, а відтак може остаточно вибити соціалістів із тандему основних партій. Відтак необхідні будуть численні поступки; деякі червоні лінії доведеться розмити. Інакше знадобляться нові вибори, а це, схоже, не в інтересах більшості партій.

Читайте також: Чи вдасться Іспанії та Каталонії втриматися разом?

Відтак на європейський курс Іспанії, дотепер стабільний, чекають непрості часи, особливо у плані економічних моментів, передбачених членством у єврозоні (нестабільність уже струснула ринки і ставить під питання стійке економічне зростання Іспанії). Але це не обов’язково загроза: більшість основних партій країни дуже проєвропейські й підтримують дальшу євроінтеграцію. Хай там як, а реалізація запиту на економічні, демократичні та інституційні реформи в багатопартійній парламентській системі — це питання часу. Тепер можна забути про неприкриту боротьбу за владу в стилі «Гри престолів». Натомість пора насолоджуватися більш вишуканим варіантом, як у серіалі «Уряд», де данський прем’єр Бірґітте Нюборґ намагається не допустити розвалу свого коаліційного уряду. Ми на шляху до нової політичної «норми», яка зумовить зміни в іспанській політичній культурі паралельно із трансформаціями суспільства. Парламент однозначно повернеться в центр публічного життя. Це буде не швидко й не просто, але невідворотно. У цьому Іспанія не відрізняється від інших країн.

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено