Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 вересня, 2015   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Сирійська політика Олланда: Скажи мені, хто твій ворог

Франція розпочинає розвідувальні польоти в Сирії, досліжуючи перспективу наступних бомбардувань позицій Ісламської Держави. До цього часу Париж не брав участі у повітряних ударах по позиціях ІДІЛу. На нещодавній прес-конференції Олланд заявив про ще дві новинки політичного сезону: імовірні переговори з Іраном та умови до зняття санкцій з Росії.
Сирійська політика Олланда: Скажи мені, хто твій ворог

Французький президент не надто щедрий на спілкування з пресою. За три з половиною роки при владі він лише вшосте постав перед журналістами. Скупа комунікація завжди продумана до дрібниць і не передбачає випадковостей. Винятковова подія — ознака виняткової ситуації. Цього разу йдеться про проголошення нової стратегії щодо війни в Сирії, а також - про обережне тестування настроїв стосовно російських санкцій. Сирійська та російська теми прямого причинно-наслідкового зв’язку між собою не мають, а от опосередковане сполучення — схоже, що проглядається. Не виключено, що одночасна активність в Сирії на цьому тижні Росії та Франції — не випадковий збіг.

Маючи одну з найбільших мусульманських громад у Європі, Франція до сьогодні брала дуже обережну, помірковану участь у діях коаліції під проводом США, що тривають уже рік. “Ісламська Держава, що утворюється на території Іраку та Сирії, безперечно, сприймається як небезпека і виклик цілому демократичному світу, - розповів Тиждень.ua на умовах анонімності один з працівників французьких спецслужб. - Але до останніх днів Париж утримувався від активних дій у регіоні. Чому? Бо з-поміж бойовиків джихаду на боці ІДІЛу б’ються кілька десятків французьких громадян. Серед них є навернені до  ісламу колишні християни та атеїсти. Досі вважалося, що тут потрібна тонка, невидима, делікатна робота, передовсім збір інформації”.

Читайте також: Справа «Містралів»: Франція грюкає кулаком по столу

І от, на останньому засіданні Ради з питань оборони, 4 вересня, Олланд повідомляє про перехід до активних дій стосовно ІД. Спочатку — на рівні розвідки, пізніше — в режимі бомбардувань позицій ІДІЛу. У чому причина? У колах французьких силовиків, як пояснив співрозмовник  Тиждень.ua, давно назрівало невдоволення надмірною стриманістю в ставленні як загалом до радикального ісламу, так і до Ісламської Держави зокрема. “Чергова потужна хвиля біженців з Близького Сходу та її символ — фото загиблого в дорозі до Туреччини 3-річного хлопчика — стали  не те щоб каталізатором, але сприятливими аргументами до просування нового, більш жорсткого бачення, - пояснив Тиждень.ua силовик. - Хоча не варто зачаровуватися: поки що йдеться лише про розвідувальні польоти. Термін реальних бомбардувань ще не названо.”

Буквально за тиждень на рівні й політичного класу, і громадської опінії Франції сформувалося переконання: найгірший ворог — не стільки диктатор Башар Аль-Ассад, який винищує мирне населення та здійснює численні злочини проти людяності, а все ж таки — Ісламська Держава з її середньовічним варварством, сексуальним рабством, страченими журналістами, відрубаними головами християн та рекетом на всіх рівнях. Отже, необхідно діяти насамперед проти ІД. Асад — безперечне зло, проте — це менше зло, не настільки масштабне, як ІДІЛ, - вирішили в Парижі.

Зміна ворога обіцяє в перспективі й зміну союзників. Нехай Росія не поспішає визнавати збільшення своєї військової присутності в Сирії, - західна та арабська преса, а також соціальні мережі назбирали чимало фото- й відео доказів. Стратегічно, Москва відстоює свою “підтримку легітимно обраній владі”, яку “намагаються скинути незаконним шляхом”. Нові гелікоптери, додатковий військовий контингент ідеально вписуються в логіку давнього російсько-сирійського партнерства, успадкованого ще від СРСР. А що Олланд? “Щоб здійснювати удари по інституціях Ісламської Держави ми муситимемо консультуватися з  владою країни”, - прохопився він. Маємо очевидну корекцію курсу, бо донедавна Париж сухо не бажав вести переговори з Дамаском.

Читайте також: Час прокидатися

Ще один важливий нюанс нової французької політики на Близькому Сході — миролюбна згода здійснити ситуативні переговори з Іраном. Знову ж, упродовж останнього року, такі перемовини, від цілої коаліції, мали повноваження проводити тільки Сполучені Штати. Нюанси, звичайно, але промовисті. А наостанок — найважливіший з них: на цій “сирійській” прес-конференції французький лідер заговорив і про перспективи зняття санкцій з Росії. До чого б це? “Більшість французьких силовиків налаштовані не те щоб проросійськи, - пояснив співрозмовник Тиждень.ua, - але побутує думка, що демократичні лідери з радикальним ісламом над міру панькаються, а Путін, нехай він грає без правил, та горлянку перегризти здатний. Це така суміш зневіри у власних політиках та інфантильного сподівання вирішити свої проблеми чужими руками”.

Отже, Путін намальовується на білому коні, як поборник варварства й союзник Заходу в боротьбі з тероризмом. На цю роль він пробується не вперше. Намагається стати необхідним, одним з провідних гравців у протистоянні з ІДІЛом. Але ж... Санкції, Україна, Донбас, Крим, політичні в’язні... З цим як бути? Агенти Кремля вигризають дірки в головах у членів Ради з питань безпеки, котрі готують Єлісейському палацу пропозиції відповідних рішень. Франція — президентська республіка. Далі слово буде за Олландом.

Чи не тому в окупованих українських територіях зменшилися обстріли, що Москва грає конем та намагається помиритися з Заходом, використовуючи іншу війну, на території Сирії? Скажи мені, хто твій ворог, і я прорахую твоїх потенційних нових союзників...


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено