Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 серпня, 2015   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Справа «Містралів»: Франція грюкає кулаком по столу

Не можна сказати, що українська тема стає мейнстримом внутрішніх політичних дебатів у Фрації, але доля вертольотоносців “Містраль”, виготовлених на замовлення Росії, але так і не відправлених туди, через війну в Україні, гостро обговорюється в політичних колах.
Справа «Містралів»: Франція грюкає кулаком по столу

Проросійське лобі, зрозуміло, старається домогтися скасування санкцій та відразу ж -  поставок військових кораблів до Росії. На цьому фронті — без змін. Але що приємно — табір здорового глузду також не пасе задніх. Голоси проти озброєння Росії в розпал загарбницької війни, яку Кремль, схоже, не збирається припиняти, чути добре. Крім самого президента Олланда та прем”єр-міністра Манюеля Вальса, які обидва спростували російські твердження, ніби переговори завершені, проти поставок виступають депутати та історики, університетські викладачі та громадські активісти.

Кремль діє маніпулятивно : поширюючи неправдиві повідомлення, Москва вказує, як саме вона хотіла б завершити неприємну для себе партію. Голосом радника президента з питань оборони та військової співпраці Владіміра Кожина, Росія озвучила сподівання отримати 1,2 мільярди євро — себто повну вартість контракту з виготовлення двох кораблів, “Владивостока” та “Севастополя”. Французькі джерела в Міністерстві оборони стримано наголошують, що переговори тривають, а рішення не буде ухвалене, радше за все, раніше середини серпня, та вказують іншу, більш-менш прийнятну для своєї країни максимальну суму: 785 мільйонів. Це те, що Париж отримав в якості авансу, відразу після підписання контракту.

Читайте також: Олланд пообіцяв у найближчі тижні визначитися, чи постачати «Містралі» Путіну

Але і тут є нюанси. Зокрема, росіяни вже дістали технології з виробництва надсучасних військових платформ, що можуть на високій швидкості перевозити і вертольоти, й живу силу, й переносні шпиталі, й бойову техніку. За бажання, вони самі можуть виготовити щось подібне. Отже, вартість концепту треба вирахувати з авансу. Правники вказують також аспект форс-мажору, що повністю виник з вини не виробника, а замовника. “Зовсім не Франція напоумила Росію захопити Крим та розв’язати війну на Донбасі, - каже адвокат Фредерік Сале. - Тому не Франція, а Росія мусить нести відповідальність за нові обставини, які саме вона й створила. Не було б війни, перший містраль давно б пришвартувався десь на узберіжжі Тихого океану, а другий би готувався у далеку подорож. Кожен мусить платити за свої, а не чужі помилки”.

“Я виступав за продаж «Містралів» Росії в той час, коли ця країна мала на міжнародній сцені позицію, сумісну з ось такою військовою співпрацею, - заявив в інтерв’ю Sud-radio депутат-соціаліст Жан Главані. - Але з того моменту, як Росія, всупереч усім міжнародним правилам, спочатку привласнила Крим, здійснивши такий собі Аншлюс, потім заохотила проросійських сепаратистів розпалити війну в Україні, спричинившись до жахливих трагедій, використовуючи протиповітяні ракети, які збили транспортний літак, цілком нормально, що Франція грюкає кулаком по столу і каже, за таких умов: “Ми не поставимо вам «Містралі», що були пообіцяли.”  Так — співпраці з Росією, але за умови, що вона поважатиме стандарти міжнародного права та повернеться до системи міжнародних взаємин, які побудовані не на принципі грубої сили, а на правових засадах”.

Читайте також: Франція поверне Росії гроші за "Містралі", якщо не здійснюватиме поставки - Олланд

Подібна позиція досить поширена в правлячій партії. Але не варто спрощувати дебати довкола поставок містралів до класичного протистояння правих та лівих, влади та опозиції. Навіть якщо керівник партії “Республіканці”, колишній президент Ніколя Саркозі та його найближче коло тягнуть руку за Путіним, їхній підхід поділяють далеко не всі праві. “Де тут питання честі, у цій справі кораблів та мільярдів? - задається питанням історик та письменник Бенуа Райскі на шпальтах правого інтернет-видання Atlantico, полемізуючи з проросійським політиком Ніколя Дюпон-Еньяном. - Честі не видно. Натомість дуже добре проглядається, де є безчестя. Там, де зневага до легітимних побоювань Польщі, Балтійських країн, України, - так, легітимний острах щодо імперіалістичних апетитів Росії існує. Там, де нехтуються позиція всіх наших європейських партнерів, які ухвалили рішення про санкції, у відповідь на територіальне розчленування України”.

Бенуа Райський, автор книги “Лівацтво — стареча хвороба комунізму”, кепкує з патетики, до якої вдаються промосковські лобісти, автоматично використовуючи російські ідеологічні кліше: “Чуємо про “славетність” та “символічність” назв “Владивосток” та “Севастополь” для росіян, але де ж вони? Важко забути, що Севастополь був у 50-х роках ХІХ століття театром військової перемоги франко-британської армії над росіянами. Взяття бастіону Малахов курган згадують всі без винятку наші підручники з історії... Щодо Владивостоку, то там також нічого особливо славетного для росіян не сталося. У 1905 році, поблизу цього далекосхідного порту, морська ескадра царя Ніколая Другого зазнала нищівної поразки від японського імператорського флоту.”

Переговори тривають, а водночас із ними — політична та суспільна дискусія. Росія проривається нахрапом, бо знає, що її позиції — не виграшні. Франція зовсім не поспішає втрачати великі гроші. Час, за замовчуванням, грає на український інтерес. Було б не зле, якби дипломатія скористалася з нього по максимуму.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.