Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 липня, 2015   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Уряд для єврозони: Франція пропонує і... не факт, що переконає інших

Грецька криза підштовхнула французького президента Франсуа Олланда до дещо несподіваних дипломатичних ініціатив. Кілька днів тому він виступив з пропозицією сформувати спільні уряд та парламент для тих країн, які є “локомотивом зони євро”. Себто не для всіх, а лише для шести економічно потужних держав, не всі з яких у захваті від запропонованої перспективи.
Уряд для єврозони: Франція пропонує і... не факт, що переконає інших

Піар чи правдиве реформаторство? Заочна суперечка чинного президента Франції та його попередника, який дуже хоче стати наступником, дає вагомі приводи до сумнівів. “Олланд прагне здобути імідж політика, якому вдалося не мало не багато, а змінити політичну ситуацію на старому континенті,” - вважає брюссельський політолог Софі Хейн. “У той же час, йдеться не про особисте напрацювання Олланда, а про ідею колишнього голови Європейської Комісії Жака Делора, який цими днями відсвяткував 90-річний ювілей, - наголошує колега з популярної щоденної газети. - Він сподівається відновити популярність, користуючись з відносно успішного врегулювання грецької кризи, на що ніхто вже й не сподівався. Оскільки переговори з греками переважно велися дуетом Париж-Берлін, Олланд сподівається, переконавши німців долучитися до оновленого делорівського проекту, зміцнити свій успіх й заробити собі нові політичні дивіденди, в перспективі виборів”.

Президентські перегони у Франції — навесні 2017. Ще не завтра, але й політичний час, як відомо, спливає швидше за календарний. Ніколя Саркозі, наприклад, вже почав свою передвиборчу кампанію, попри те, що Республіканська партія, яку він очолює, взагалі-то пообіцяла провести демократичні примейріз, щоб обрати свого кандидата на Президенти. І хоча таким кандидатом від правих може стати не лише колишній президент, але й Ален Жюппе, Бруно Ле Мер чи хтось інший, Саркозі не переймається дрібницями та намагається, де тільки може, виграти час. Щойно Олланд виступив з ідеєю уряду та парламенту для провідних гравців зони євро, Саркозі, за лічені години, знайшов як йому заперечити. З того часу заочний обмін контраргументами не вщухає.

Читайте також: Греція: еволюція боргу

Якщо коротко, Франсуа Олланд сподівається розкрутити німців на повний паритет в роботі з розробки й просування  імовірних нових структур. Він не хоче брати до уваги той факт, що німецька сторона, власне, усвідомлює свої лідерські економічні позиції в ЄС. Більше того, Берлін має свої розчарування і не поспішає, вкотре, впрягатися на виплату чужих боргів. Колись, під час запровадження євро, Німеччина, дуже болісно,  погодилася відмовитись від дойче марки в обмін на чіткі обіцянки партнерів дотримуватися суворих правил фінансової дисципліни. Проте, справжнє відповідальне ставлення до валютної політики продемонстрували лише частина північних держав. Там, де Німеччина прагнула вищої колективної конкурентності, французькі лідери мріяли про щедру соціальну Європу, а такі країни, як Греція, можна припустити, що були зацікавлені, щоб присутність у зоні євро  гарантувала фінансові вливання на випадок проблем...

“Немає спільної стратегії, нема політичного консенсусу, тож до швидкого втілення проекту, навіть за сприятливого ходу переговорів, ще далеко, - вважає економіст Моріс Тангі. - Дебати у Франції лунають сьогодні не стільки в пошуках вдалої схеми оптимізації європейського економічного життя, скільки для того, щоб дестабілізувати свого політичного конкурента. На заяви Олланда про потребу “повного рівноправного паритету з Німеччиною” Саркозі заперечує контраргументом про “обов’язок узгоджувати з Берліном кожний крок”, що майже те саме, але зовсім не те саме, якщо добре замислитися... Саркозі, власне, не зацікавлений, аби проект Олланда знайшов підтримку, і походить він не з інтересів Франції або ЄС, а виключно — з власних електоральних розрахунків. Сумно, звичайно, але поки що все так”.

Читайте також: Французи про грецьку кризу: Розлучення ніколи не бувають щасливими. Тим більше, коли йдеться про великі гроші

Втім, дипломатична машина працює на чинного президента, а в Берліні ввічливо погодилися на переговори. Німці вагаються, натомість голандці, фінни, поляки вже висловили перші застереження. Люксембург також не поспішає розлучатися зі статусом податкового раю, - надто великий відсоток бюджету маленького князівства походить з тих податкових пільг. “Все вже було, і в 1997 Єврогрупа вже збирала міністрів фінансів учасників зони євро, з метою напрацювати єдині норми бюджетних витрат, податків, контролю за ними, - нагадує журналіст France info Емманюель Гюні. - Спільна валютна зона на дві швидкості — не нова ідея. Проте вона  важко втілювана. Навіть якщо всі потенційні члени “ядра” погодяться, хто і як призначатиме урядовців? Обиратиме депутатів? У який спосіб буде змінено Європейську Конституцію та скільки часу піде на затвердження національними парламентами цих змін?”

Варіативна географія існує де-факто. Не лише члени ЄС, але й виключно країни, які використовують спільну валюту, мають доволі відмінний економічний потенціал. Грецькій експеримент довів, що міксувати дуже різні за розвитком економічні системи не зовсім доцільно. Але як бути далі? Як упередити наступні аналогічні кризи? Поки що всі ці питання залишаються без відповідей. Ідея Олланда не є поганою вже тим, що так чи інакше заохочує пошук моделі нового фінансового функціонування ЄС.

Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, які мали б, на думку французького президента, сформувати додаткові спільні парламент та уряд. Таку собі федерацію в федерації. Поки що, як пише французька Liberation, скепсису стосовно пропозицій Олланда значно більше, ніж підтримки. Але очевидно й інше. Реформи назріли. Нинішня модель використання євро себе вичерпала, тож осінь не зможе не розпочатися складними переговорами щодо фінансового майбутнього ЄС, за французьким форматом чи за якимсь іншим.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.