Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 червня, 2015   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Пьотр Бурас: «Від українських колег чекають чесності, а не розповідей про готовність проводити реформи»

Керівник представництва Європейської ради з міжнародних відносин Пьотр Бурас про бачення безпекової стратегії перед російською загрозою
Матеріал друкованого видання
№ 25 (397)
від 25 червня, 2015
Пьотр Бурас: «Від українських колег чекають чесності, а не розповідей про готовність проводити реформи»

Саміт НАТО в Уельсі приніс серйозні зміни й пожвавив стратегічне мислення в Альянсі. У результаті маємо його війська на постійній ротації в Центральній та Східній Європі, масштабні навчання і План дій підвищеної готовності для швидкої реакції на нові виклики безпеки. Це суттєво. Особливо з огляду на те як Німеччина і Франція, а також більшість членів організації противляться ідеї Польщі щодо розміщення постійних баз НАТО в цьому регіоні. Тепер партія Анджея Дуди говорить про розширення початкового пла­­ну, затвердженого в Уельсі. Але це створює ризик завищених очікувань, через що варшавський саміт може видатися провалом, провину за котрий, найімовірні­­ше, спишуть на німців. А це не добре для польсько-німецьких відносин. Зараз і німці, й американці, до речі, попереджають поляків про таку перспективу.
Що поляки часто недооцінюють, то це зміну думки в Німеччині. Поки що зрушення не настільки суттєві, як нам хотілося б, але німці значно активізувались у спільних навчаннях, розбудові сил швидкого реагування й укріпленні бази в польському Щецині.

Росію сьогодні вважають довгостроковим, а не тимчасовим викликом для НАТО. Це на рівні оцінок. Питання ось у чому: в яку конкретно політику вони виллються. Отут у нас є певні розбіжності, скажімо, між Польщею та країнами Балтії і центральноєвропейськими держа­­ва­ми, як-от Словаччина, Чехія, Угорщина. Західні союзники не наважуються визнати Росію виключно загрозою і утвердитись у необхідності стратегічного переосмислення відносин із нею, її стримування. Це чітко ілюструє той факт, що РФ уже як могла порушила Основоположний акт про співпрацю і взаємодію з НАТО, підписаний 1997 року, а західні союзники, зокрема Німеччина та Франція, надалі прагнуть його дотримуватися, вважаючи бодай якимось документом, на засадах котрого можна вибудовувати відносини в майбутньому, якщо на користь цього стануться якісь зміни. Але прикладом переосмислення є уельський пакет заходів, про який уже йшлося: без російської анексії Криму й агресії у Східній Україні його не було б.

Читайте також: Сусідська незгода

Це важливо з політичного погляду, адже в Європи є і багато інших безпекових викликів від різних точок напруження у світі: із півдня, з Азії… Тож багато хто в НАТО вважає, що готуватися тре­­ба до відповіді на всі, а не тільки на один зі сходу. Однак польська позиція полягає в тому, що оскільки уельський пакет випливає із власне російської агресії, то й нові сили слід розбудовувати таким чином, щоб їх можна було застосувати в потенційному конфлікті з РФ, а не для стримування біженців, які пливуть до європейських берегів. Такий характер нинішньої дискусії про переосмислення ставлення до Росії та ліній розколу в ній.

У Польщі є чіткий консенсус: незалежність, без­пе­­ка, стабільність та ефек­тив­­на держава в Україні – її ключовий інтерес. Це розуміють в усіх політичних силах. Зміна уряду навряд чи вплине на таку розстановку. Однак польське суспільство не настільки повально проукраїнське, як здається. Коли спитати поляків, чи варто нам підтримувати Київ фінансово, понад половина скаже, що ні. Хоча це традиційна польська реакція: ми вважаємо себе доволі бідними, тому нам не подобається, коли в нас просять грошей. Але важливіше те, що думає про Україну політичний клас на рівні ЄС і двосторонніх відносин.

Тут згаданий консенсус присутній. Хоча є і твереза, дещо песимістична оцінка українських внутрішніх процесів. Більшість польських політиків та експертів, що знаються на Україні й постій­­но підтримують її, почуваються розчарованими, адже, на їхню думку, нинішня ситуація в сусідній державі тільки частково зумовлена війною та діями Росії. А почасти це результат неспроможності змінити країну за остан­­ні 20 років. Звісно, ніхто не вважає після Майдану, ніби українці заслужили на те, що переживають сьогодні. Країна бачиться абсолютно іншою, але подекуди зі старими елітами. У нашому політикумі відчувається роздра­ту­ван­­­ня тим, що українські колеги на політичних зустрічах часто малюють рожеві картинки, хоча від них чекають чесності, а не розповідей про готовність проводити реформи. Поляки сподіваються на обговорення конкретних проблем і допомоги у їх вирішенні, а ще на пояснення, чому в тому чи тому питанні відсутній прогрес.

Читайте також: Маріан Майєр: «Україні важливо набратися терпіння»

Зрештою, нас не треба переконувати у важливості України для Європи. Але коли польські колеги говорять українським посадовцям, що не бачать поступу, наприклад, у правових реформах, то у відповідь лунає емоційне заперечення. І це, мабуть, найбільше шкодить інтересам України.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Обвинувачені у вербуванні українців для торгівлі наркотиками на території РФ можуть вийти на волю вже у перший день зими.
    23 листопада, Андрій Голуб
  • Навіщо білоруським спецслужбам скандал з «українськими шпигунами» й хто може бути в ньому зацікавлений
    23 листопада, Сяргєй Пульша
  • За кілька останніх років роль Нафтогазу в українській політиці різко змінилася. Якщо до 2015-го він був чи не найбільшим головним болем усіх урядів, яким регулярно доводилося шукати можливості покриття багатомільярдних доларових дефіцитів компанії, то тепер перетворився на найприбутковіший державний актив.
    23 листопада, Олесь Олексієнко
  • Що спричинило заколот в «ЛНР». На кого зроблять ставку російські куратори
    23 листопада, Денис Казанський
  • Скандалів і проблем навколо розслідувань, пов’язаних зі злочинами часів Революції гідності, налічується, певно, не один десяток.
    23 листопада, Станіслав Козлюк
  • Як саме єврейську столицю бачать сучасні ізраїльські режисери, киянам показали на фестивалі «Дні Єрусалима в Києві».
    22 листопада, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.