Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 травня, 2015   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Змагары. Як білоруси воюють за Україну

Вже на Майдані були постій­­но присутні білоруські прапори, бо чимало представників братнього народу під­­­­тримало події Революції гідності. А зі смертю Михайла Жизневського їхня участь перестала викликати будь-які сумніви. З початком бойових дій на Сході значна частина білорусів-майданівців, а таких було до півсотні, разом зі своїми побратимами із Самооборони Майдану рушили на Донбас.
Матеріал друкованого видання
№ 19 (391)
від 14 травня, 2015
Змагары. Як білоруси воюють за Україну

До них приєдналося ще кілька десятків добровольців із Білорусі. Весь перший період вій­ни, влітку – восени 2014 року, вони стояли пліч-о-пліч із такими самими українськими добровольцями. Ось тільки інформації щодо них дуже мало, адже білоруси не афішують своєї участі в українсько-російській війні через переслідування на Батьківщині.

Від самого початку війни на Волині був сформований загін білоруських добровольців, який дістав назву «Пагоня» на честь стародавнього білоруського гер­­ба. Більшість добровольців першої хвилі згодом потрапили до батальйонів «Донбас» та «Азов». Це ті, хто пішов на фронт із Майдану чи потрапив в Україну наприкінці весни – на початку літа 2014‑го. Друга хвиля – білоруси, які приїхали сюди після Мінська-1 або прибули на другу ротацію. Ось во­­ни вже майже в пов­ному складі опинилися в підрозділах Добровольчого українсь­­кого корпусу «Правого сектору» та ОУН. Бо на той момент і «Азов», і «Донбас» уже були офіційними структурами МВС, відповідно там могли служити тільки громадяни України.

Читайте також: Без виграшу. Чому не повстає Білорусь

Абсолютно всі білоруси воювали у складі, зрозуміло, добровольчих батальйонів, бо в лавах Збройних сил вони не могли служити ні тоді, ні тепер, адже, за законодавством, там мають право перебувати тільки громадяни України. Тільки зараз, після року жорстокої війни, у якій такі добровольці добре прислужилися, у Верховної Ради дійшли руки до цього питання. Але більшість білорусів уже поїхала з фронту або взагалі з України. На сьогодні кілька їх служить тут як інструктори, зокрема в батальйоні «Азов». Але вони не беруть безпосередньої участі в бойових діях.

Мотивація білоруських добровольців з українського боку дуже нагадує мотивацію українських бійців УНСО, що воювали в Абхазії та Чечні у 1990-х

Дістати інформацію про біло­ру­­сів-добровольців дуже складно, адже ніхто й ніколи не систематизував її. Тому дані щодо загальної кількості в різних джерел різні. Так, білоруська опозиція оприлюднювала цифру понад 200 бійців. Однак після опитування всіх добровольчих з’єднань Тиждень дійшов висновку, що реальнішою є цифра 80–100 осіб за час конфлікту у складі всіх батальйонів. За словами білорусів, із якими нам вдалося поспілкуватися, добровольці їхали переваж­­но з центральних областей нашо­­го сусіда та Мінська. З більш русифікованого промислового схо­­ду країни не прибув майже ніхто.  

Мотивація білоруських добровольців з українського боку дуже нагадує мотивацію українських бійців УНСО, що воювали в Абхазії та Чечні у 1990-х. Наприклад, боєць-білорус із позивним Кент з 5-го батальйону ДУК ПС, на жаль, уже покійний, відверто казав, що воює в Україні для того, щоб завтра війна з Росії не прийшла на його рідну землю. Такої думки дотримується чимало його земляків, що приїхали воювати за Україну.
Офіційний Мінськ, м’яко кажучи, зовсім не вітає участі своїх громадян у цьому конфлікті, причому з обох боків: хоч з українського, хоч із російсько-сепара­тистського (серед них теж трапляються «совково-ідейні» білоруси). І вдома на цих людей чекає повноцінний тюремний термін за найманство. Тому білоруси, на відміну від наших добровольців, абсолютно не палають бажанням спілкуватися з журналістами або якось світитися в ЗМІ. Надто ж якщо йдеться про членів опозиційних до Лукашенки політичних організацій.

Читайте також: Аби не було війни. Чому білоруси бояться Майдану

З цієї самої причини білоруси, окрім згаданої «Пагоні», яка наразі повністю законспірувала свою діяльність та чисельність, ніколи не мали окремого етнічного з’єднання у складі українських Збройних сил на кшталт чеченського батальйону.
Участь білорусів в українсько-російській війні не була аж надто значною за кількістю, але мала чималий позитивний пропагандистський ефект. Приємно, що на нашому боці їх воювало біль­­ше, ніж на російсько-сепаратист­ському, і вони були активнішими. Що й не дивно, адже на боці терористів виступили люди з радян­сько-російською ментальністю, єдиною білоруською ознакою яких була наявність відповідного громадянства. Тоді як українську сторону підтримали саме ідейні патріоти.

*Змагар – біл. повстанець, комбатант, так зазвичай називають учасників патріотичних організацій у сучасній Білорусі


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Уміння викладати довго вважалося вродженим. Реформатори ж доводять, що найкращими вчителями стають, а не народжуються
    26 червня, The Economist
  • Історія «тіньового бізнесмена» сталінської доби
    26 червня, Валерій Примост
  • Найефективніше допомогу витрачають у бідних країнах з адекватним управлінням. Але вона до таких не потрапляє
    26 червня, The Economist
  • Зустрів днями колишнього колегу, з яким іще до війни разом працювали на складах мережі супермаркетів «Брусничка».
    26 червня, Станіслав Васін
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено