Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 березня, 2015   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Андрюс Крівас: Країни Балтії не вважали об'єктивними у судженнях щодо Росії до українсько-російського конфлікту

Тиждень поспілкувався із заступником міністра закордонних справ Литви Андрюсом Крівасом про майбутнє Східного партнерства, загрози з боку Росії для Балтійських країн та можливість посилення санкцій та зміну політики ЄС щодо Росії.
Андрюс Крівас: Країни Балтії не вважали об'єктивними у судженнях щодо Росії до українсько-російського конфлікту

Тиждень.ua: На початку березня у Брюсселі розпочалися переговори про перегляд політики сусідства ЄС. Якою ви бачите, політику щодо Cхідного партнерства ЄС? Як вона має виглядати, зважаючи на останні події в регіоні?

Східне партнерство ЄС є одним з елементів політики сусідства ЄС і коли ми обговорюємо огляд європейської політики сусідства – це звісно ж включає в себе і Східне партнерство. Зважаючи на те, що це процес, таке партнерство потребує перегляду на певних проміжках часу, тому що змінюється набір завдань. У нинішніх умовах це відбувається через якісні зміни ситуації як в галузі безпеки в регіоні, так і в усіх інших сегментах життя: економіка, туризм, інвестиції, контакти між людьми і т.д. Серйозні зміни також відбулися через необґрунтовану агресію Росії проти України, порушення її територіальної цілісності, незаконної анексії Криму та підтримку збройних сепаратистів у Східній Україні. Все це вимагає нових підходів, але все це не так вимагає перегляду в рамках політики Східного партнерства, як швидше стратегії ЄС щодо Росії. Очевидно, що наші підходи до партнерства з Росією чи того, що ми сприймали як партнерство багато в чому провалилися, як свідчить нинішня ситуація в регіоні в контексті конфлікту між Росією і Україною. Східне партнерство, з моєї точки зору, продовжує зберігати свою актуальність, і ми як і раніше використовуватимемо його потенціал.

Тиждень.ua:  Як тоді має виглядати політика ЄС щодо Росії?

Агресія Росії проти України була дзвінком для пробудження, а потім і приводом відкрити очі для багатьох у Західній Європі, в той час як в країнах Балтії зауважували багато тривожних тенденцій у російській політиці щодо регіону протягом вже багато років. Наші західні партнери були дещо скептично налаштовані до наших поглядів, приписуючи їм труднощі радянського минулого та історію радянської окупації країн Балтії.  Нас не вважали об’єктивними спостерігачами і наші судження сприймалися багатьма як неповноцінні. Сьогодні багато хто з наших партнерів і союзників бачить, що ми були праві, і насправді те, що західні країни з’ясували зараз, вони повинні були зрозуміти давно, принаймні, у 2008 році в контексті російсько-грузинської війни. З нею є багато подібностей. Сьогодні для багатьох, можливо, навіть для всіх, очевидно, що Росія не може і далі розглядатися в якості стратегічного партнера ЄС, з тієї простої причини, що Росія базує свої політичні рішення і поведінку на міжнародній арені на іншій сукупності соціальних і політичних цінностей, ніж ті, яким відданий ЄС.

Читайте також: Андрєй Піонтковскій: «Путін палко прагне знищити Українську державу»

У нинішніх умовах навіть не країни Балтії повинні ініціювати такі обговорення. Необхідність такого перегляду сприймається широко. Ще, звичайно, занадто рано, щоб визначати результат такого перегляду, але рівень солідарності країн ЄС та країн НАТО дійсно вражає, навряд чи можна було собі таке уявити рік або півтора роки тому. Ви можете бачити режим санкцій у дії. Звичайно, щодо нього є різні думки: одні кажуть, що ми зайшли занадто далеко з санкціями, інші говорять, (наприклад, у нас в країнах Балтії та в Литві, зокрема), ми вважаємо, що ми ще не зайшли достатньо далеко у цьому питанні, тому що досі режим санкцій не призвів до якісних змін у політичній поведінці та підходах керівництва Російської Федерації. Тому ми вважаємо, що режим потрібно додатково розвивати і зміцнювати. Це два стратегічних напрямки: один, що наш підхід до Росії має бути реалістичним і тверезим  і потрібно вводити санкції у відповідь на погіршення ситуації на місці; інший полягає у наданні підтримки Україні.

Тиждень.ua: Росія проводила досить великі військові навчання поруч із литовським кордоном у грудні. Що Литва робить для зменшення російських провокацій на кордоні і можливості проникнення «зелених чоловічків» на свою територію?

Насправді, ми вже більш-менш звикли до періодичних зростань російської військової активності в безпосередньо коло наших кордонів або кордонів наших латвійських або естонських союзників.   Існують і вже традиційні військові навчання «Запад» також за участю Білорусі та російських військ у Калінінградській області, що роками відпрацьовували досить агресивні сценарії, зокрема, створення територіального коридору через Литву між Калінінградською областю і основною частиною території Росії або навіть ядерний удар проти однієї зі столиць країн НАТО. Останнім часом ці заходи також включають в себе несподівані навчання досить великих масштабів, про які за нормальних умов потрібно було б заявляти в рамках міжнародних механізмів контролю над озброєннями. Таких повідомлень, або не відбувається,або вони некоректні у багатьох відношеннях. Ми також стурбовані можливістю, чи краще сказати ймовірністю присутності тактичної ядерної зброї в Калінінградській області.

Читайте також: Як позбутися «турґєнєвскіх баришень»

У контексті конфлікту між Росією і Україною НАТО не може залишатися осторонь. Альянс висловив свою політичну підтримку Україні, її суверенітетові та територіальній цілісності. Він заморозив більшість того, що робилося разом із Росією до того. Насправді між НАТО та Росією зараз працюють лише дипломатичні канали та зв’язок критичного попередження. Найголовніше  - це те, що НАТО прийняв важливі рішення щодо зміцнення безпеки і оборони союзних країн, розташованих вздовж східної краю Альянсу. Це включає в себе також країни Балтії та зокрема Литву. Ці рішення були прийняті на саміті НАТО в Уельсі у вересні минулого року, і зараз ми працюємо дуже інтенсивно разом з нашими союзниками щодо реалізації цих рішень. Ще до цього НАТО посилило  патрулювання повітря у Балтійського регіоні. За підсумками саміту ми змогли забезпечити ротаційну присутність союзних військ на нашій території і значно посилили спільну підготовку. Тепер ми очікуємо створення союзного командування та елементів інфраструктури управління в Литві і п'яти інших країнах, відповідно із рішеннями саміту і ми сподіваємося на своєчасне і повне здійснення цих рішень до наступного саміту НАТО, який має відбутися у 2016 році у Варшаві.

Тижднень.ua: Литва має досить невеликий відсоток російськомовної меншини порівняно із іншими країнами Балтії. Наскільки сильним є посольство Росії у роботі із цим населенням?

Посольство Росії, безумовно, дуже активне у всіх напрямках, але у нас є довіра до усіх громадян Литви, незалежно від їхнього етнічного походження. Етнічні росіяни, що проживають у Литві вважаються лояльними громадянами Литви і ми віримо, що вони залишатимуться такими і надалі. Але ваше запитання веде до ширшої проблеми такої як інформаційна війна і агресивна пропаганда в контрольних Кремлем ЗМІ, що є промиванням мізків тих, хто стежить за цими медіа. Напевно, телебачення це найбільша проблема в регіоні, бо впливає на російськомовні громади у всіх країнах, де вони присутні. Тим не менше, проблема має ширший контекст. Кремлівські ЗМІ проникають на медіа ринки також в західних країнах, і вони сьогодні ведуть мовлення не тільки російською, але й англійською, французькою та німецькою мовами.

Читайте також: Київ – Крим: ситуація невизначеності

Давайте пам'ятати одну річ - першими жертвами промивання мізків з боку підконтрольних Кремлю ЗМІ є самі громадяни Російської Федерації. Таким чином, важливо створити реальну альтернативу, яка надаватиме об'єктивну, без спотворень, інформацію для широкої публіки і не буде підконтрольною політичним чи державними органам. У цьому сенсі ми також взяли ініціативу в контексті ЄС разом з трьома іншими державами-членами (Великобританією, Данією та Естонією), що спровокувало дискусію на одній із зустрічей Ради міністрів закордонних справ, де було доручено офісові Верховного представника ЄС із зовнішньої політики  розробити план дій зі створення альтернативи цій зброї пропаганди. Ми очікуємо, що план дій має бути готовий цього або, може, наступного місяця, і ми будемо продовжувати працювати на цій основі.

Біографічна нота

Андрюс Крівас народився 1971 року в Оренбурзькій області (Росія). У 1987-1992 рр. навчався у Московському Інституті міжнародних відносин. У 1993-2001 рр. працював у міністерстві оборони Литви. 2003-2007 – працював у посольстві Литви у США. З 2013-го – заступник міністра закордонних справ Литви.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено