Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 листопада, 2010   ▪   Максим Кідрук   ▪   Версія для друку

Лінії Наски

Нічого подібного на нашій планеті немає
Матеріал друкованого видання
№ 47 (160)
від 19 листопада, 2010
Лінії Наски
REXFEATURESFOTOBANK

Посеред плато на південному заході Перу розміщені велетенські геогліфи (зображення на землі), що включають у себе прямі лінії, геометричні фігури, а також контурні малюнки тварин, рослин і людей. Рисунки напрочуд реалістичні, деякі з них сягають у довжину 100 м і відтворюють птахів, риб, мавпу, павука, собаку й навіть людину, що чимось нагадує астронавта в шоломі. Поміж них ідеально рівні лінії тягнуться крізь пустелю кілометрами, частину з яких видно й із космосу.

Загадкові геогліфи відомі світові під назвою «лінії Наски», оскільки десь поряд із ними розкинулося невелике перуанське містечко Наска. Їхня особливість полягає в тому, що через грандіозні розміри їх не можна розпізнати із землі – лише побачити з висоти пташиного польоту. До сьогодні між науковцями всього світу точаться суперечки, хто й для чого створив лінії Наски.

Аеропорт біля селища

Скромне поселення Наска загубилося посеред сущої пустелі. Якби не підземні водогони, збудовані за сотні років до приходу в ці краї інків (імовірно, тими самими людьми, які творили незбагнені лінії), себто щонайменше тисячу років тому, містечко просто не змогло б існувати.

Попри те що неподалік поселення розмістився зовсім крихітний, але доволі чепурний аеропорт, регулярного авіасполучення з Наскою немає. Злітна смуга насканського летовища надто коротка, та й сама інфраструктура мініатюрного аеропорту не дає змоги приймати не те що середньомагістральні Boeing-737, а навіть регіональні джети типу Embraer ERJ-145. Згаданий аеропорт розрахований тільки на одномоторні п’ятимісні повітряні таксі Cessna, призначені для того, щоб демонструвати туристам найбільше багатство Наски – таємничі лінії.

ені довелося добиратися до Наски автобусом. Увесь шлях від Ліми, столиці Перу, зайняв трохи більше ніж сім годин, і, як на мій невибагливий смак, поїздка була доволі комфортною.
Перше, що вразило після прибуття, – малі розміри поселення. Наска складається лише з кількох кварталів, що оточують центральну нешироку вуличку. Посередині містечка – невелика квадратна площа. Це все. А навколо – незаймана пустеля.

Мені випало сидіти на вутлому кріслі поряд із перуанським льотчиком. Літачок такий маленький, що я впирався колінами в круглі скельця приладів на панелі керування. Та й узагалі салон, розрахований на п’ять пасажирів та пілота, не більший за сучасний легковий автомобіль середнього класу.

Дочекавшись своєї черги (охочих побачити лінії не так уже й мало, тому на летовищі завжди утворюється вервечка з літаків, які очікують дозволу на зліт), пілот востаннє перевірив, чи всі пристебнуті, й відпустив гальма. І карликова Cessna бадьоро понеслася вперед.

Політ над плато Наска тривав три чверті години (я виклав за нього лише $50) і відбувався на невеликій висоті. Він включав у себе безліч довгих «вісімок», які давали змогу краще роздивитися загадкові малюнки в пустелі. Один за одним піді мною пропливали трапецоїди, виразні зображення кита, колібрі, кондора, папуги, дерева…
Під час польоту над лініями Наски пілотам доводиться постійно нахиляти літак майже на 45° то в один, то в інший бік, щоб пасажири і з правого, і з лівого бортів могли добре роздивитися геогліфи. У результаті в семи випадках із десяти щонайменше одна людина починає натхненно блювати в салоні. Певна річ, коли хтось береться розписувати узорами кабінку одномоторного літачка, решті пасажирів уже немає діла до якихось там ліній далеко внизу під фюзеляжем...

Наска та її багатство

До початку ери авіації про візерунки в пустелі ніхто навіть не здогадувався. Вперше в 1920-х роках про них заговорили пілоти пасажирських літаків, які курсували за маршрутом Ліма – Арекіпа. Льотчики повідомили журналістам про загадкові лінії в пустелі на півдні Перу, що тягнуться в різні напрямки через плато Наска. Невдовзі один із репортерів організував власне розслідування, найнявши приватний літак, щоб облетіти пустелю. Він попросив пілота рухатися вздовж однієї з ліній, щоб визначити, куди вона веде, і… несподівано усвідомив, що летить над величезним зображенням мавпи. Згодом було відкрито понад два десятки зображень рослин та тварин. І весь світ заговорив про унікальну пам’ятку загадкової цивілізації, подібної якій немає ніде на планеті.

Подальші дослідження встановили, що фігури на плато формувалися за рахунок зняття невеликого (40–50 см) шару сірої землі та піску, під яким залягає біла глина. Через неймовірну сухість у пустелі, а також цілковиту відсутність дощів викопані одного разу ямки та заглибини лишаються незмінними протягом століть. Утім, про час створення ліній Наски, їхнє призначення та творців досі нічого не відомо. Вчені сходяться на тому, що геогліфи створила цивілізація, яка населяла плато з VI ст. до н.е. по II ст. н.е. Утім, цілком можливо, лінії з’явилися ще раніше.

Перед візитом до Наски я перечитав чимало наукових статей, що давали різноманітні пояснення призначення ліній. Приміром, Робін Едґар із Канади висував теорію про те, що поява ліній була спричинена серією сонячних затемнень, що збіглись у часі з будівництвом ліній. Марія Райхе, найвідоміша дослідниця феномену в пустелі Наска, віддавала перевагу астрономічній теорії. Вона припускала, що лінії вказують на місця появи важливих зірок, світил над горизонтом, а також слугують для індикації певних астрономічних подій, як-то протистояння планет тощо. Деві Джонсон стверджував, що трапецоїди вказують на джерела підземних вод на плато, а Тоні Морісон доводив, що лінії та знаки мали виключно релігійне значення і слугували для проведення церемоній і жертвоприношень богам.

Разом із тим мене дивував той факт, що майже ніхто не зачіпав двох головних питань, які спали мені на думку під час польоту над плато: навіщо і як?

Усі цивілізації в усіх куточках світу, починаючи від Тигру та Євфрату й закінчуючи ацтеками в Мексиці та інками в Перу, будували храми, святилища, палаци чи статуї богів так, щоби їх бачило якомога більше очей. Помпезність пірамід, пишність святилищ свідчили про рівень розвитку цивілізації, її багатство та могутність. Їх мають бачити всі. Кожен малюнок, рельєф чи різьблення мусить бути спрямоване до людей і доносити якийсь зміст. Інакше кажучи, незалежно від того, чи це витвір мистецтва, чи зображення, що має релігійний підтекст, малюнок повинен мати своїх глядачів, які ним захоплюватимуться, боятимуться його чи поклонятимуться йому.

А до кого спрямовані геогліфи Наски? Чию увагу вони мають привертати?.. Навіщо було створювати неймовірно складну й розгалужену систему символів, фігур і знаків посеред пустельного плато, яких ніхто, навіть представники власного народу, не міг побачити?

Далі – як саме створювалися геогліфи Наски? Йдеться не про технологічні складнощі. Якісь розумаки-дослідники підрахували, що всі геогліфи на плато Наска можуть бути створені однією тисячею робітників протягом лише трьох тижнів.… Щоправда, тільки в тому разі, якщо ось ця тисяча уявних робітників добре знає, що робить.

Ідеал для грантів

Є безліч теорій для пояснення таємничого пустельного феномену. Одначе всі вони мають одні й ті самі вади. По-перше, більшість із них пояснюють призначення лише конкретної однотипної групи геогліфів. Тобто призначення ліній розглядається відособлено від геометричних фігур або малюнків тварин та рослин і навпаки. По-друге, запропоновані гіпотези справджуються лише для 30% зображень у пустелі. Приблизно третина ліній вказують на джерела води під землею, ще третина можуть бути використані як календар чи для астрономічних спостережень тощо.

Більшість учених висувають свої теорії, адже мусять щось розповідати, бо від того залежать доля їхньої дисертаційної роботи, гранти на подальші дослідження тощо. А тому нові, «стовідсотково правильні теорії» про призначення та походження ліній Наски виникають і в наш час. Але що більше таких теорій, то химернішими вони здаються.

Хай там як, а доведеться визнати, що унікальні малюнки пустельного плато в Перу поки що лишаються абсолютною загадкою для сучасного світу.

  Як дістатися
З Ліми – автобусом. Найпростіший спосіб дістатися з Києва до Ліми – літаком із пересадкою в Мадриді. З іспанської столиці чимало авіакомпаній (чилійська LAN, іспанські Iberia та Air Comet) мають регулярні рейси до Перу. Вартість квитка туди й назад залежить від того, наскільки завчасно купується білет, і коливається в межах €800–2500


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
  • Наскільки убезпечений від російських впливів український медіа-простір
    23 вересня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено