Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 лютого, 2015   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

На зламі епох

Французька наука рухається вгору, але втрачає імпульси
Матеріал друкованого видання
№ 5 (377)
від 5 лютого, 2015
На зламі епох

«Культура – це тяг­­лість», – каже Марі-Деніз Перес, колиш­­ня працівниця Лув­­­ру, яка не раз і не десять організовувала виставки архівів Французької академії наук. «Деякі про­токоли наукових зборів, зокрема ті, що збереглися із XVII сторіч­­чя, мають спеціальний захист та обмежений допуск, – пояснює дипломований архіваріус н а пенсії. – На щастя, навіть під час Великої французької революції варварство не підштовхнуло повсталі верстви до знищення наукових архівів, як це не раз було в країнах, що зазнали комуністичної деспотії. Палили пала­­ци, винищували спадкових аристократів, але науковців лиха година більш-менш оминула. Попри спроби у 1793 році ідеологічно почистити Королівську академію наук, себто викинути з неї «ворогів революції», інституції пощастило пройти через горнило народного гніву май­­же неушкодженою. Обидві світові війни, за винятком кількох пожеж, практично не зруйнували архівів наукової установи. Сьогодні кожен, хто навчається або пише наукову працю, може без перешкод оформити відповідні перепустки й працювати з будь-якими документами».

Французьку академію наук було засновано в 1666 році. Ініціатором скликання своєрідної дослідницької асамблеї був славетний міністр Людовіка XIV Жан-Луї Кольбер. Вправний політик і далекоглядний стратег зумів переконати егоцентричного монар­­ха, автора вислову «Держава – це Я!», у необхідності заснуван­­ня системи постійних консультацій, які надавали політичній владі найкращі науковці країни. Сірий кардинал Короля-Сон­­ця від перших днів існування поставив Академію наук під королівський протекторат. Тяглість французької історії сьогодні виявляє себе, зокрема, й у тому, що офіційно Академія і нині перебуває під символічним захистом керівника держави.

Читайте також: Страсті по Академії

Деспотичний характер коро­­ля Людовіка XIV не завадив Академії ухвалити у 1699 році свій перший статут. «Нехай цей регламент не раз переглядався та зазнавав змін, сам факт існуван­ня чітких правил функціонування структури став добрим фундаментом для розвитку науки в державі, – вважає Марі-Деніз Перес. – Аналогічно розвивалися події в Римі та Лондоні, де приблизно в той самий час також з’явилися славетні в майбутньому академії наук». Аж до Французької революції всі 70 членів АН призначав король. До скла­­ду струк­­тури входили також 85 член-кореспондентів АН.
Нині наукова інституція налічує 266 дійсних членів. Половина з них віком до 55 років, усі дістають членство на виборній основі. Із середини ХХ століття структура практикує залучення іноземних асоційованих членів.  

Історично так склалося, що успішні наукові дослідження у Франції здійснюються переважно тоді, коли вченим пощастить об’єд­­натися довкола або популярного ерудита, або мецената. «Роль особистості у французькій історії, а також науці та культурі традиційно дуже велика, – каже колишня працівниця Лувру. – Фран­­цузи – великі індивідуалісти, але зі схильністю знімати капелюха перед непересічними особистостями. Вага таланту, сила духу, яскравість і зухвалість тут гарантовано рано чи пізно зривають оплески. Можна сказати, що меценатство в нас – це не лише іміджева інвестиція, як прийнято в анлосаксонському світі, а й самореалізація за посередництвом митця або науков­ця».

Приватна підтримка науки не тільки практикується у Франції з королівських часів, а й захищена законодавчо, принаймні із сере­дини ХІХ століття. Фінансувати дослідження почесно й вигідно. Стипендії, премії, гранти різноманітних фундацій – поширена практика, хоча тутешні науковці й скаржаться на гірші умови, ніж у Штатах та Японії, а інтелектуали б’ють на сполох через «втечу мізків».

«У Японії працювати перспективніше, – вважає Жан-Франсуа, фахівець у галузі сонячної енергії, який поїхав на роботу на два роки до Токіо. – Це зовсім інший менеджмент досліджень, краще фінансове забезпечення, цікавіше сузір’я фахівців...» Науковець наголошує, що й публікації у французьких щотижневих звітах Академії наук не мають тієї ваги в дослідницьких колах, як, скажімо, в американському Proceedings of the Natio­­nal Academy of Sciences, що є визнаною референцією у світі. «Фран­­ція помалу відстає від США, Британії, Японії та навіть Німеччини, – підсумовує Жан-Франсуа. – Наші реформи запізнюються». Експертні оцін­­ки збігаються в прогнозі, що Франція зберігатиме позиції в десятці найсильніших не довше як 10 років.  

Читайте також: Гуманітарні виклики для освіти й міністерства


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено