Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 лютого, 2015   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

На зламі епох

Французька наука рухається вгору, але втрачає імпульси
Матеріал друкованого видання
№ 5 (377)
від 5 лютого, 2015
На зламі епох

«Культура – це тяг­­лість», – каже Марі-Деніз Перес, колиш­­ня працівниця Лув­­­ру, яка не раз і не десять організовувала виставки архівів Французької академії наук. «Деякі про­токоли наукових зборів, зокрема ті, що збереглися із XVII сторіч­­чя, мають спеціальний захист та обмежений допуск, – пояснює дипломований архіваріус н а пенсії. – На щастя, навіть під час Великої французької революції варварство не підштовхнуло повсталі верстви до знищення наукових архівів, як це не раз було в країнах, що зазнали комуністичної деспотії. Палили пала­­ци, винищували спадкових аристократів, але науковців лиха година більш-менш оминула. Попри спроби у 1793 році ідеологічно почистити Королівську академію наук, себто викинути з неї «ворогів революції», інституції пощастило пройти через горнило народного гніву май­­же неушкодженою. Обидві світові війни, за винятком кількох пожеж, практично не зруйнували архівів наукової установи. Сьогодні кожен, хто навчається або пише наукову працю, може без перешкод оформити відповідні перепустки й працювати з будь-якими документами».

Французьку академію наук було засновано в 1666 році. Ініціатором скликання своєрідної дослідницької асамблеї був славетний міністр Людовіка XIV Жан-Луї Кольбер. Вправний політик і далекоглядний стратег зумів переконати егоцентричного монар­­ха, автора вислову «Держава – це Я!», у необхідності заснуван­­ня системи постійних консультацій, які надавали політичній владі найкращі науковці країни. Сірий кардинал Короля-Сон­­ця від перших днів існування поставив Академію наук під королівський протекторат. Тяглість французької історії сьогодні виявляє себе, зокрема, й у тому, що офіційно Академія і нині перебуває під символічним захистом керівника держави.

Читайте також: Страсті по Академії

Деспотичний характер коро­­ля Людовіка XIV не завадив Академії ухвалити у 1699 році свій перший статут. «Нехай цей регламент не раз переглядався та зазнавав змін, сам факт існуван­ня чітких правил функціонування структури став добрим фундаментом для розвитку науки в державі, – вважає Марі-Деніз Перес. – Аналогічно розвивалися події в Римі та Лондоні, де приблизно в той самий час також з’явилися славетні в майбутньому академії наук». Аж до Французької революції всі 70 членів АН призначав король. До скла­­ду струк­­тури входили також 85 член-кореспондентів АН.
Нині наукова інституція налічує 266 дійсних членів. Половина з них віком до 55 років, усі дістають членство на виборній основі. Із середини ХХ століття структура практикує залучення іноземних асоційованих членів.  

Історично так склалося, що успішні наукові дослідження у Франції здійснюються переважно тоді, коли вченим пощастить об’єд­­натися довкола або популярного ерудита, або мецената. «Роль особистості у французькій історії, а також науці та культурі традиційно дуже велика, – каже колишня працівниця Лувру. – Фран­­цузи – великі індивідуалісти, але зі схильністю знімати капелюха перед непересічними особистостями. Вага таланту, сила духу, яскравість і зухвалість тут гарантовано рано чи пізно зривають оплески. Можна сказати, що меценатство в нас – це не лише іміджева інвестиція, як прийнято в анлосаксонському світі, а й самореалізація за посередництвом митця або науков­ця».

Приватна підтримка науки не тільки практикується у Франції з королівських часів, а й захищена законодавчо, принаймні із сере­дини ХІХ століття. Фінансувати дослідження почесно й вигідно. Стипендії, премії, гранти різноманітних фундацій – поширена практика, хоча тутешні науковці й скаржаться на гірші умови, ніж у Штатах та Японії, а інтелектуали б’ють на сполох через «втечу мізків».

«У Японії працювати перспективніше, – вважає Жан-Франсуа, фахівець у галузі сонячної енергії, який поїхав на роботу на два роки до Токіо. – Це зовсім інший менеджмент досліджень, краще фінансове забезпечення, цікавіше сузір’я фахівців...» Науковець наголошує, що й публікації у французьких щотижневих звітах Академії наук не мають тієї ваги в дослідницьких колах, як, скажімо, в американському Proceedings of the Natio­­nal Academy of Sciences, що є визнаною референцією у світі. «Фран­­ція помалу відстає від США, Британії, Японії та навіть Німеччини, – підсумовує Жан-Франсуа. – Наші реформи запізнюються». Експертні оцін­­ки збігаються в прогнозі, що Франція зберігатиме позиції в десятці найсильніших не довше як 10 років.  

Читайте також: Гуманітарні виклики для освіти й міністерства


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Довгий час кіберзлочинності не приділяли належної уваги. Вірус WannaCry має підштовхнути до зміни такого ставлення
    25 травня, The Economist
  • Чому Англії та Ізраїлю вдалося. І чим їхні уроки корисні для нас
    25 травня, Валерій Примост
  • Є старовинний козацький спосіб зупиняти кров. Дуже жорсткий, але дієвий. Рану засипали порохом (сучасний бездимний не годиться, має бути з деревного вугілля, селітри та сірки) і, поки не просяк кров’ю, підпалювали. Кров запікалася, рана дезінфікувалася. Мабуть, важко, доки не спробуєш, зрозуміти, що відчуває людина під час цієї процедури, але таке життя.
    25 травня, Роман Малко
  • «Нам потрібні нові форми мислення, аби вирішити проблеми, створені старими». Це гасло із Twitter Йона Аґірре Суча.
    25 травня, Ольга Ворожбит
  • Класик західного постмодернізму 86-річний Джозеф Макелрой — один із найвпливовіших прозаїків повоєнної Америки й водночас автор, чиєму літературному талантові більш ніж за 60 років писання текстів зуміло віддати шану лише кілька десятків критиків.
    25 травня, Олена Кухар
  • Генеральний прокурор відповів на питання народних депутатів у Верховній Раді, а очолюване ним відомство створило шефу гідну PR-підтримку.
    24 травня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено