Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 лютого, 2015   ▪   Версія для друку

Яцек Саріуш-Вольський: «Коли зважати на розколи всередині ЄС, то добре, що нині запроваджено санкції»

Тиждень розмовляв із польським європарламентарієм, який у 1990-х активно провадив свою країну до Європейського Союзу, про політичний розкол у ЄС сьогодні, зміну ставлення європейців до України та Росії впродовж минулого року і про те, яких аргументів Захід чекає від Києва для продовження підтримки.
Матеріал друкованого видання
№ 4 (376)
від 29 січня, 2015
Яцек Саріуш-Вольський: «Коли зважати на розколи всередині ЄС, то добре, що нині запроваджено санкції»

У. Т.: Наскільки одностайним у реакції на дії Росії бачиться ЄС сьогодні, майже рік потому, як фактично почалася її агресія проти України?

– Цільові санкції, запроваджені ЄС проти Росії в липні 2014 року, зокрема у фінансовому й енергетичному секторах та галузі озброєнь, зрештою вплинули на неї. То була най­ефективніша відповідь Євросоюзу на війну в Східній Україні від весни 2014-го. Чи могли обмеження бути суворішими? Вважаю, що так. І треба було запроваджувати їх раніше, коли на наших очах відбувалась ескалація російського вторгнення. У Резолюціях Європарламенту, прийнятих у вересні 2014-го й січні 2015 року, ми закликали країни ЄС посилити санкції, якщо Росія не дотримуватиметься мінських домовленостей. Але Євросоюзові бракує єдності в цьому питанні. Коли зважати на розколи всередині ЄС, то добре, що запроваджено нинішні санкції і що вони протримаються щонайменше до липня 2015-го.

Нинішня ситуація в Східній Україні з обстрілами Маріуполя, з очевидною участю в ній РФ (постачанням живої сили та зброї контрольованим нею терористам) вимагає дальших штрафних заходів – за принципом «більше санкцій за більшу війну». Це мають бути, зокрема, серйозні обмеження, наприклад відключення Росії від системи SWIFT.

У. Т.: А де сьогодні пролягають у ЄС ці розколи, про які ви кажете?

– Тут не можна говорити про простий поділ на Схід – Захід чи Північ – Південь. Швидше всі країни–члени ЄС діляться на кілька груп залежно від підходів та політики щодо України й Росії. В одній – держави Балтії та Польща, вони сильно підтримують європейський вибір Києва. В іншій – ті, хто хоче уникнути конфронтації з Москвою, а саме Словаччина, Чехія та Угорщина. Деякі члени ЄС, як-от Кіпр, Греція чи Австрія, традиційно прихильніші до Росії, ніж до України, а в інших на кшталт Болгарії чи Румунії ставлення до неї залежить від того, яка політична сила при владі на той момент: ліві, наприклад, зав­жди фліртують із Кремлем. Деякі інші країни, наприклад Португалія та Іспанія, не надто переймаються ситуацією в Східній Європі, бо вони просто задалеко.

Читайте також: Розбійники, глава VII. Росія розв'язала власну громадянську війну

А Італія, Франція, Німеччина та Велика Британія мають бізнесові й інвестиційні інтереси в РФ, якими їм не кортить ризикувати, тож це також впливає на їхню реакцію і готовність до рішучих кроків проти агресора.

У. Т.: Ви вже давно в Європарламенті. Чи бачите якісь зрушення в загальному ставленні до Росії, відколи почалася її збройна експансія?

– Я бачу серйозну зміну в позиції і Європарламенту, і ЄС загалом. Сподівання Євросоюзу, що Росія модернізується й наблизиться до міжнародних та європейських стандартів демократії та верховенства права, виявилися марними. Москву більше не вважають раціональним партнером – швидше агресором, загрозою європейській безпеці, порушницею міжнародного права і стороною, що підриває програму Східного партнерства – флагманський проект європейської зовнішньої політики. Тому моє твердження про фундаментальну зміну сприймання Європою Росії не голослівне.

У. Т.: Не так давно складалося враження, що, якби Росія виконала вимоги мінських домовленостей бодай якось формально, ЄС був би готовий повернутися до нормалізації відносин із нею, залишаючи окуповану частину Східної України в статусі зони замороженого конфлікту й забувши про Крим. Наскільки воно правильне?

– Очевидно, що Росія ніколи не збиралася дотримуватися мінських протоколів, натомість лише використала їх, щоб затягнути час і якісніше підготуватися до дальшого вторгнення в Україну. Дехто в Європі постійно вірив у щирість Росії: вони були наївними або ж боялися обрати жорсткішу позицію, а тому вдавали, ніби вірять їй, аби уникнути конфронтації. Мінські домовленості створили ілюзію в деяких представників ЄС, нібито деескалація бойових дій Росії у Східній Україні можлива.

Читайте також: Лондонські мізки не промиваються

Позиція ЄС щодо Криму чітка. Анексія півострова ніколи не була й не буде визнана чи легалізована, тож санкції не зніматимуть. Територіальна цілісність України не підлягає обговоренню, і не важливо, йдеться про Крим чи Донбас. Із юридичного погляду різниці між статусом цих двох територій як частин України немає.

У. Т.: «Наївні» діячі політбомонду, про яких ви кажете… Наскільки вони впливові й численні в процесі формування європейської політики? Які аргументи спонукали б їх бачити загрозу від Росії такою, як вона є насправді?

– Разом зі зміною у ставленні ЄС до РФ відбулося зрушення і в думках цих політиків (Що, втім не стосується крайніх лівих, правих чи євроскептиків у Союзі). Особливо тепер, коли пряма участь Росії у війні настільки очевидна. Але проблема в тому, що в західних ЗМІ досі сильна присутність прокремлівських поглядів. Пропаганда Моск­ви часто виграє, з нею потрібно боротися.

У. Т.: Чи достатньо надає Україна фактів і аргументів західним ЗМІ на противагу російській риториці? Завдяки чому вона ефективніше доносила б свою позицію до європейського суспільства?

– Наразі в інформаційній війні виграє РФ. Тому Європарламент закликав Європейську комісію в січневій Резолюції щодо України підготувати і створити російськомовний телеканал, фінансований коштом ЄС, що мав би на меті здебільшого боротьбу з російською пропагандою. Україна зі свого боку могла б змінити формулювання офіційних заяв і документів на різкіше, яке відповідало б серйозності ситуації. Утім, вона чекає прямолінійної риторики від ЄС, але сама висловлюється м’яко. Міністр закордонних справ Павло Клімкін у останній заяві використав термін «бойові дії проти України», а не «війна». Але речі треба називати своїми іменами: війну – війною, тероризм – тероризмом, а вторгнення – вторгненням.

Просити Росію, щоб та вплинула на своїх підопічних терористів на Донбасі, контрпродуктивно і шкідливо, бо це вписується в її ж таки риторику, нібито вона не бере участі й не є стороною у війні проти України.

У. Т.: Чого ще, окрім комунікації, ви хотіли б від Києва як давній союзник у цьому конфлікті, щоб мати більше аргументів для підтримки його надалі?

– Справді, хотілося б, щоб Україна сама робила більше – на практиці, а не на словах. Коли, наприклад, ми просимо ЄС посилити санкції, то хочемо бачити, що Київ теж накладає їх на Моск­ву. Закликаючи країни Євросоюзу в Європейському парламенті допомогти Україні з розширенням її військових можливостей, щоб вона захищалася, хочемо бачити, що ваша держава сама ефективно використовує власну регулярну армію і зброю, а не покладається на героїчні, але недооснащені добровольчі батальйони. Якщо просимо у ЄС більше грошей та підтримки реформ в Україні, то мусимо бачити її прогрес і цілеспрямованість у модернізації, а також у викоріненні корупції, а не постійне зволікання й демонстрацію намірів.

Читайте також: Переговори щодо Донбасу - боротьба на виснаження

Біографічна нота

Яцек Саріуш-Вольський (1948 р. н.) – польський дипломат, член Європарламенту. Вивчав економіку в Лодзькому університеті. На початку 1980-х вступив до профспілки «Солідарність», став заступником прес-секретаря в Лодзькому воєводстві й секретарем політради Центру соціально-професійних досліджень регіонального виконавчого представництва «Солідарності». Перший міністр Польщі з питань євроінтеграції (1991–1996), один із архітекторів вступу Польщі до ЄС і перемовників стосовно нього (2000–2001). Від 2004 року депутат Європарламенту (група Європейської народної партії) і активний учасник усіх процесів, пов’язаних із Європейською політикою сусідства, особливо її східним вектором. У 2004–2007 роках – віце-президент Європарламенту. Від червня 2014-го – віце-президент групи ЄНП з питань зовнішньої політики. Автор багатьох резолюцій щодо України, Росії та програми Східного партнерства напередодні Вільнюського саміту 2013 року. Від вересня 2014-го постійний доповідач Європарламенту з питань України


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено